Рішення

від 22.12.2010 по справі 15/93-1770

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2010 р.Справа № 15/93-1770 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом: Дочірнього підприємства ЗАТ "Українська енергетична група "Бережаниагропродукт" вул. Золочівська, 4, корпус 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47500

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" вул. Привокзальна, 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47500

про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 11 від 01.04.08р. в м. Бережани, вул. Золочівська, 4, та стягнення 22.400 грн. заборгованості по орендній платі та 19.860 грн. пені.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" вул. Привокзальна, 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47500

до відповідача: Дочірнього підприємства ЗАТ "Українська енергетична група "Бережаниагропродукт" вул. Золочівська, 4, корпус 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47500

про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 01.04.2008р..

за участю представників сторін:

позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № б/н від 25.05.09р.;

адвокат ОСОБА_2, ордер № 1368 від 28.10.09р.;

відповідача: представник ОСОБА_3, довіреність № 197 від 31.08.10р..

Суть справи:

Дочірнє підприємство ЗАТ "Українська енергетична група "Бережаниагропродукт", вул. Золочівська, 4, корпус 1, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина", вул. Привокзальна, 1, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 11 від 01.04.08р. в м. Бережани, вул. Золочівська, 4, та стягнення 22.400 грн. заборгованості по орендній платі та 19.860 грн. пені та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" вул. Привокзальна, 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, до Дочірнього підприємства ЗАТ "Українська енергетична група "Бережаниагропродукт" вул. Золочівська, 4, корпус 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 01.04.2008р..

Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81 1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник Дочірнього підприємства ЗАТ "Українська енергетична група "Бережаниагропродукт" в судовому засіданні 22.12.2010р. подав заяву про збільшення позовних вимог та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" 73.600 грн. за користування майном за час прострочення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" заперечив щодо його прийняття, посилаючись на те, що позивачем за первісним позовом змінено предмет позову, а у відповідності до ст. 22 ГПК України такі дії можливі лише до початку розгляду справи по суті. Також просить суд врахувати, що ТзОВ "Христина користувалося складом № 7 на протязі 11 місяців, з 01.04.2008р. по 01.03.2009р. і повинно сплатити тільки 35.200 грн.. Вважає, що позивач за первісним майном неправомірно передав зазначене майно в оренду товариству, так як сам являється його орендарем згідно договору оренди № 2Б від 01.08.2009р., строк дії якого закінчився 01.07.2010р..

Суд, розглянувши заяву, приймає її, як таку, що подана у відповідності до ст. 22 ГПК України.

При обґрунтуванні зустрічного позову про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 01.04.2008р. посилається на те, що останній не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки не містить всіх істотних умов договору, зокрема не визначено склад і вартість майна, не встановлена орендна плата з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення, порядок здійснення орендодавцем котролю за станом об'єкта оренди, страхування орендарем взятого ним в оренду майна, обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки, а також звертає увагу суду на відсутність у ДП ЗАТ УЕГ "Бережаниагропродукт" права на укладення договору оренди від імені власника майна ЗАТ "Українська енергетична група".

Спростовуючи зустрічний позов, представник ДП ЗАТ УЕГ "Бережаниагропродукт" пояснив, що термін дії договору закінчився і сторони виконали його умови. Щодо твердження ТзОВ "Христина" про відсутність права у ДП ЗАТ УЕГ "Бережаниагропродукт" права на укладення договору оренди від імені власника майна ЗАТ "Українська енергетична група", то вважає такі доводи помилковими та такими, що не відповідають матеріалам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи -підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року (далі ГК України), господарське зобов'язання, одним з видів якого є майново-господарське зобов'язання (цивільно-правове), виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання регулюються нормами Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року (далі ЦК України) з урахуванням особливостей ГК України.

Згідно ст. 11 ЦК України, 174 ГК України, підставою для виникнення таких господарських зобов'язань є договори та інші правочини.

Правочином, згідно ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України, є дія особи, яка має необхідний обсяг цивільної дієздатності, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, до яких застосовуються загальні положення про зобов'язання.

01.04.2008р. між ДП ЗАТ УЕГ "Бережаниагропродукт" (орендодавець) та ТзОВ "Христина" (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень №11, згідно умов якого орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне користування нежитлове приміщення, а саме склад №7, площею 1200м.кв., що знаходиться за адресою: м.Бережани, вул.Золочівська,4, а орендар зобов'язався сплачувати орендну плату та використовувати об'єкт відповідно до п.7 цього договору. Термін оренди становить 11 місяців з моменту прийняття орендованого об'єкта за актом здавання-приймання.

Також сторони у договорі визначили (п.п. 5.1, 5.2, 7.1), що розмір орендної плати за весь орендований об'єкт є фіксованим і в цілому складає 3200 грн. за місяць; орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця або вноситься готівкою безпосередньо в касу орендодавця не пізніше 5 числа поточного місяця; в свою чергу орендодавець зобов'язався своєчасно і в повному обсязі здійснювати орендні платежі.

Розділом 8 договору сторони погодили порядок повернення орендодавцю орендованого об'єкта, зокрема передбачили, що передання орендованого майна оформляється актом приймання-передачі, що підписується представниками обох сторін.

На виконання умов договору позивач своєчасно передав орендарю у користування об'єкт оренди - нежитлове приміщення, площею 1200м.кв., про що складено та підписано сторонами акт приймання-передачі майна від 01.04.2008р.

Рішенням місцевого господарського суду від 26.06.2009р. та постановою апеляційного господарського суду від 09.12.2009р. у справі № 13/60-1039, факти встановлені якими, згідно ст. 35 ГПК України, є преюдиційним для даного спору, визначено, що договір, укладений між сторонами 01.04.2008 діяв у відповідності до п. 4.1 договору, 11 місяців, тобто до 01.03.2009р.

Окрім того, даним рішенням з ТзОВ "Христина" стягнуто заборгованість по орендній платі до 01.03.2009р. включно, тобто до закінчення дії договору.

За твердженням позивача з часу винесення рішення ТзОВ "Христина" платежів щодо сплати орендної плати не вносило, а стягнення заборгованості по орендній платі відбувалося в примусовому порядку на підставі виконавчого документа -наказу господарського суду, що не заперечено представником відповідача.

Згідно ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, при цьому правові наслідки припинення договору оренди визначаються у відповідності до умов регулювання договору найму ЦК України.

Ст. 785 ЦК України визначено обов'язки орендаря у разі припинення дії договору оренди, зокрема наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідачем надано акт приймання-передачі майна, який за твердженням позивача підписано 17.02.2010р., а за твердженням ТзОВ "Христина" 17.02.2009р.

Враховуючи виправлення в даті акта, судом в ході розгляду справи (ухвала від 28.04.2010р.) призначено судову експертизу, на вирішення якої поставлено наступні завдання:

Чи вносились виправлення в акт прийому-передачі майна, укладений між Дочірнім підприємством ЗАТ "Українська енергетична група "Бережаниагропродукт" вул. Золочівська, 4, корпус 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Христина" вул. Привокзальна, 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, в частині дати його укладення ?

- Коли фактично датований вищезазначений акт приймання-передачі майна ?

- Яку саме дату (17 лютого 2009р. чи 17 лютого 2010р.) слід вважати датою підписання акта приймання-передачі майна, складу № 7 загальною площею 1200 м 2 від ТзОВ "Христина" ДП ЗАТ УЕГ "Бережаниагропродукт".

Згідно висновку експерта № 776 судово-технічної експертизи документів початкова дата укладання в обох примірниках акту прийому передачі майна, укладеного між Дочірнім підприємством ЗАТ "Українська енергетична група "Бережаниагропродукт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Христина" читалася 17 лютого 2010 р. Ця дата була змінена на 17 лютого 2009р. шляхом вчинення цифри "0" поверх цифри "1" та дописування другого дугового елементу цифри "9".

Беручи до уваги висновок, датою підписання договору слід вважати 17.02.2010р.

Акт про звільнення орендованого приміщення від 03.03.2009р., наданий ТзОВ "Христина" не може бути належним доказом у справі, оскільки складений і підписаний виключно представниками ТзОВ "Христина", тобто в односторонньому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог, поданої в судовому засіданні 22.12.2010р., позивач просить стягнути неустойку у розмірі 73600 грн. за період з 01.03.2009 по 17.02.2010р., виходячи з розрахунку подвійної плати (3200 грн.) за кожен місяць користування об'єктом.

Статтею ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 цього ж Кодексу).

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині повернення орендованого майна надає правові підстави позивачу звернутися з позовними вимогами щодо стягнення неустойки за весь період користування майном, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення 73 600 грн., суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Щодо заперечення ТзОВ "Христина" про неправомірність зверненням з заявою про уточнення позовних вимог 22.12.2010р., виходячи з того, що позивачем змінено предмет позову, що у відповідності до ст. 22 ГПК України можливе лише до початку розгляду справи по суті, слід зазначити наступне.

Позивач звернувся до суду з позовом 21.09.2009р., факт припинення дії договору оренди, укладеного між сторонами у справі, - 01.03.2009р., слід вважати встановленим з моменту винесення постанови Львівським апеляційним господарським судом - 09.12.2009р., ухвалою від 28.04.2010р. у справі призначено судову експертизу, у зв'язку з чим провадження у справі зупинено, що не передбачало можливості вчинення позивачем будь-яких процесуальних дій, справу поновлено провадженням лише 25.10.2010р., тобто після набрання чинності змінами до ст. 22 ГПК України.

Окрім того, предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу, що у даному випадку, виходячи з ст. 16 ЦК України, є примусове виконання обов'язку.

Позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди від 01.04.2008р. задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Правовою підставою звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди № 11 від 01.04.2008р. ТзОВ "Христина" визначає відсутність у ДП ЗАТ "Українська енергетична група" права на укладення договору оренди від імені власника майна ЗАТ "Українська енергетична група".

Водночас, дані твердження позивача за зустрічним позовом спростовуються наступним.

01.11.2007р. між ЗАТ "Українська енергетична група" (орендодавець) та ДП ЗАТ "Українська енергетична група" (орендар) укладено договір оренди 2б, згідно якого орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове користування цілісний майновий комплекс, що знаходиться в м. Бережани, вул.. Золочівська, 4 (п. 1.1 - 1.3), визначаючи при цьому метою оренди -надання послуг по забезпеченню населення виробничими площами шляхом їх здачі в оренду. Термін дії оренди визначено сторонами до 01.11.2010р. (п. 4.1)

Згідно п. 7.2 даного договору орендар має право надавати в оренду отримане ним майно на умовах власного розсуду без додаткового узгодження з орендодавцем.

Договором від 01.11.2007р. про внесення змін до договору № 2б від 01.11.2007р. сторонами внесено зміни до п. 4.1 в частині терміну дії оренди, встановивши його до 01.08.2009р.

01.08.2009р. між ЗАТ "Українська енергетична група" (орендодавець) та ДП ЗАТ "Українська енергетична група" (орендар) укладено договір оренди 2б терміном дії до 01.08.2010р.

А відтак на час укладення договору оренди від 01.04.2008р. та період його дії -до 01.03.2009р. ДП ЗАТ "Українська енергетична група "Бережаниагропродукт" є належним орендарем приміщення, яке було об'єктом оренди за умовами договору оренди від 01.04.2008р., у зв'язку з чим зустрічний позов суд вважає необґрунтованим та безпідставним.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на ТзОВ "Христина".

Керуючись нормами ст.ст. 16, 785 ЦК України, ст. 291 ГК України, 1, 2, 22, 43, 49, 82-85, 118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" вул. Привокзальна, 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, код 14049168 на користь Дочірнього підприємства ЗАТ "Українська енергетична група "Бережаниагропродукт" вул. Золочівська, 4, корпус 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, код 30916393 - 73.600 грн. за користування майном за час прострочення, 763 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Дочірнього підприємства ЗАТ "Українська енергетична група "Бережаниагропродукт" вул. Золочівська, 4, корпус 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, код 30916393 в доход державного бюджету України 313,40 грн. державного мита.

4.В частині позовних вимог щодо розірвання договору оренди № 11 від 01.04.2008р. провадження у справі припинити.

5.В зустрічному позові відмовити.

6 Накази видати стягувачам після набрання рішенням законної сили.

7.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 12 січня 2011р. через місцевий господарський суд.

Суддя Г.Б. Бучинська