Рішення

від 03.03.2009 по справі 8/26пн-к

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000,

м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Справа №

За позовом ОСОБА_1, м. Луганськ,

до Товариства з обмеженою

відповідальністю «Биліна»магазин №317,                              м. Луганськ, -

про визнання права власності на

майнову частку у статутному фонді.

          Суддя господарського суду Луганської

області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань

Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача -

ОСОБА_2 -представник, - довіреність №249 від 20.02.09 року;

від відповідача -Соболєва

Т.С. -представник, - довіреність №3 від 12.02.09 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в

и в :

          суть спору:

позивач просить визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом

на долю у розмірі 48% статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю

«Биліна» магазин №317, вартістю 15650 грн. після смерті сина -ОСОБА_3, який

помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

          На підставі

ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 13 лютого до 03 березня

2009 року -з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

          У судовому

засіданні, яке відбулося 03.03.09 року, представники сторін заявили клопотання

про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке

не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено

судом.

          Представник позивача звернувся

до суду з заявою про зміну предмету позову (вих. №б/н від 03.03.09 року), в

якій просить зобов'язати (спонукати) Товариство з обмеженою відповідальністю

«Биліна»магазин №317 здійснити державну реєстрацію змін у Статуті цього

Товариства, пов'язаних з набуттям позивачем права власності у порядку

спадкування за законом долі у статутному фонді відповідача у розмірі 48%

вартістю 15650,00 грн. після смерті сина -ОСОБА_3, а судові витрати покласти на

відповідача.

          Представник відповідача його

визнав у повному обсязі (відзив на позов 

за вих. №б/н від 13.02.09 року).

          І.Заслухавши представників сторін,

дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов наступного.

          26 грудня 1997 року Збори засновників

уклали Установчий договір  про створення

Товариства з обмеженою відповідальністю «Биліна»магазин №317 (далі -ТОВ

«Биліна») шляхом перетворення одноіменного Акціонерного товариства  закритого типу (а.с.20-29).

          На тих же зборах  згідно протоколу №1 від 26.12.1997 року було

затверджено Статут ТОВ «Биліна»(а.с. 7-19).

           17.02.1998 року виконавчим комітетом

Луганської міської  ради Товариство

зареєстроване в якості юридичної особи, у зв'язку з чим вчинено реєстраційний

запис №213/9707.

20.02.1998 року цим же виконкомом

видано свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта

підприємницької діяльності -юридичної особи, 

ТОВ «Биліна», ідентифікаційний код 13396531 (а.с.60).

Згідно Статуту Товариства  станом на час його державної реєстрації до

числа учасників входило 28 осіб, у тому числі: ОСОБА_1 (порядковий №1) та

ОСОБА_3 (порядковий №9) (пункт 1.2 Статуту).

У пункті 3.3.1 Статуту зафіксовано,

що ОСОБА_1станом на дату держреєстрації 

має право на частку у статутному фонді Товариства у розмірі 3790,50

грн., що становить 11,63%, а ОСОБА_3-на частку у розмірі 15337,50 грн., що

становить 47,033% (частки інших учасників Товариства у цьому рішенні не

наводяться з огляду на те, що вони не мають відношення до цього спору).

ІНФОРМАЦІЯ_1 учасник Товариства

ОСОБА_3 помер (а.с. 30), у зв'язку з чим 12.04.07 року  державним нотаріусом Четвертої Луганської

державної нотаріальної контори на користь ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на

спадщину за законом, за реєстром №2-425, яким посвідчено її право на спадкове

майно, що складається з долі у статутному фонді ТОВ «Биліна»магазин №317 та

становить 48,0%, що еквівалентно 15650,00 грн., які належать  померлому ОСОБА_3 на підставі довідки ТОВ

«Биліна»магазин №317 від 17.04.07 року №11 (а.с. 31). 

Вказане свідоцтво на час розгляду

спору є чинним.

ОСОБА_1як учасник ТОВ «Биліна»,

отримавши це свідоцтво, виявила бажання реалізувати свої корпоративні права

шляхом  збільшення її долі у статутному

фонді останнього шляхом  вирішення на

загальних зборах учасників  Товариства

питання про внесення змін до його Статуту 

та наступної державної реєстрації цих змін.

Відсутність таких змін та їх

реєстрації суттєвим чином впливають на її корпоративні права, у т.ч. на право

брати участь в управлінні Товариством, отримання дивідендів та ін.

Згідно п.4.1 Статуту учасники

Товариства мають кількість голосів, пропорційну розміру їхньої частки у

статутному фонді.

Збори учасників є повноважними у

разі, коли в їх роботі беруть участь учасники, яким належить більше 60 %

голосів, а з питань, які потребують одностайності, - усі його учасники  (п.4.3).

Відповідно до цього пункту Статуту

внесення змін до нього (підпункт «б») та 

вирішення питання про перерозподіл часток у статутному фонді (підпункт

«з») віднесені до виключної компетенції зборів учасників Товариства.

Для вирішення питання про внесення

змін до Статуту (підпункт «б»п.4.3)  на

зборах повинні бути присутніми усі його учасники  (п.4.4).

          Як пояснив позивач, ним неодноразово

вживалися заходи до скликання загальних зборів учасників (вперше - 22.08.07

року), у тому числі останній раз -12.12.08 року (документальні докази долучено

до справи), однак кворум на зборах жодного разу забезпечити не вдалося.

          Саме ця обставина, за твердженням

позивача, не надає йому можливості належним чином, безперешкодно, пропорційно

розміру його частки у статутному фонді Товариства та відповідно до чинного

законодавства України, реалізовувати свої корпоративні права, - що і стало

підставами для звернення до суду з цим позовом.

          Відповідач позов визнав у повному

обсязі.

          ІІ.Заслухавши представників

сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов

підлягає задоволенню з наступних підстав.

1.У

частинах 1-3 ст. 1 Закону України від 19.09.1991 року «Про господарські

товариства», у редакції, чинній на час утворення Товариства, сказано, що

господарськими товариствами   цим  Законом 

визнаються підприємства, установи, організації,  створені 

на  засадах  угоди юридичними особами і громадянами шляхом  об'єднання 

їх  майна  та підприємницької діяльності з метою

одержання прибутку. До господарських товариств належать:  акціонерні 

товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства  з 

додатковою

відповідальністю, повні товариства,

командитні товариства. Товариства є юридичними особами.

Частини 1-3 тієї ж статті Закону у

нині чинній редакції встановлюють, що

господарським товариством є юридична

особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Господарськими товариствами за цим законом визнаються підприємства, установи,

організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом

об»єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з

обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні

товариства, командитні товариства.

Частинами 1-2 ст. 4 названого

Закону визначено, що Акціонерне 

товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою   відповідальністю  створюються 

і  діють  на 

підставі установчого  договору  і 

статуту, повне і командитне товариство -

установчого  договору. 

Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним

законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом  України. 

Установчі  документи  повинні 

містити  відомості  про   

вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад  засновників 

та учасників, найменування та 

місцезнаходження,  розмір  та 

порядок утворення  статутного  фонду, 

порядок  розподілу  прибутків   

та

збитків,  склад 

та  компетенцію  органів 

товариства  та  порядок прийняття ними рішень,

включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована   більшість  

голосів,   порядок  внесення 

змін  до установчих   документів 

та  порядок  ліквідації 

і  реорганізації

товариства.

Згідно Статуту Товариства з

обмеженою відповідальністю «Биліна» магазин №317, ідентифікаційний код

13396531, затвердженого 26.12.1997 року його учасниками (протокол №1) та

зареєстрованого державним реєстратором 

Виконавчого комітету Луганської міської ради 17.02.1998 року,

реєстраційний запис №213/9707, - воно створене, як сказано вище, шляхом

перетворення одноіменного Акціонерного товариства закритого типу, а також

об»єднання грошових  коштів і майна

громадян-засновників і їхньої підприємницької діяльності на підставі Закону

України «Про господарські товариства»з метою отримання прибутку на основі

задоволення потреб громадян, підприємств, установ у створенні продукції і

товарах, послугах, що визначаються предметом діяльності Товариства.

Товариство є юридичною особою, має

самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки, печатку, штамп та

бланки зі своїм найменуванням, товарний знак (п.1.1)

Товариство  набуває прав юридичної особи з моменту його

державної реєстрації виконавчим комітетом Луганської міської ради народних

депутатів (п.1.5).

Товариство у своїй діяльності

керується законодавчими та нормативними актами України, а також положеннями

цього Статуту та Установчого договору (п.1.6).

Учасники Товариства мають право:

- брати участь в управлінні

справами Товариства в порядку, визначеному чинним законодавством України;

          - брати участь у розподілі прибутку

Товариства та одержувати його частку (дивіденди);

            - вийти з Товариства, подавши

письмову заяву на ім'я голови товариства, в установленому законом порядку;

            - одержувати інформацію щодо

діяльності Товариства. На вимогу учасника Товариство зобов'язане надавати йому

для ознайомлення річні баланси, звіти Товариства про його діяльність, протоколи

зборів;

            - переважне право на отримання

продукції, робіт та послуг, створених Товариством;

            - учасники можуть мати інші права,

передбачені законодавством України (п.2.1).

          Ці положення Статуту кореспондуються

зі змістом статті 10 Закону України від 19.09.1991 року №1576-ХІІ  «Про господарські товариства».

          Пунктом 2.5 Статуту визначено, що у

випадку смерті  учасника товариства

спадкоємці мають переважне право вступу до цього товариства, за згодою

товариства.

          В разі відмови спадкоємця від вступу

до товариства або відмови товариства у прийнятті до нього спадкоємця йому

видається  в грошовій або натуральній

формі, за погодженням сторін, частка в майні, що належить спадкодавцю, вартість

якої визначається на день смерті учасника. У цих випадках розмір статутного

фонду підлягає зменшенню.

          Отже, у Статуті Товариства не

врегульовано порядок його дій у разі, коли спадкоємцем померлого учасника

Товариства є також учасник останнього.

          З урахуванням цієї обставини суд при

вирішенні спору керується чинним законодавством України.

            Згідно  п. 2.6 Статуту  учасники Товариства зобов'язані:

            - додержуватися установчих

документів Товариства і виконувати рішення загальних зборів учасників;

            - виконувати свої  зобов'язання перед Товариством, у т.ч. в

пов'язані з майновою участю, а також робити вклади у розмірі, порядку та

засобами, передбаченими установчими документами;

          - нести інші обов'язки, якщо це

передбачено законодавством;

- не розголошувати комерційну

таємницю та конфіденційну інформацію щодо діяльності Товариства.

Цей пункт Статуту кореспондується

зі статтею 11 вищеназваного Закону, яка також містить перелік основних

обов'язків учасника господарського товариства.

Для забезпечення діяльності

Товариства  за рахунок  вкладів його учасників утворюється статутний

фонд у розмірі 32610,00 грн. (п.3.2), що відповідає нормам, викладеним у статті

13 ЗУ «Про господарські товариства».

Як сказано вище у цьому рішенні,

пункт 3.3.1 статуту містить повний перелік його учасників, з визначенням

розміру частки кожного з них, у т.ч. позивача по справі та спадкодавця.

Вищим органом управління

Товариством є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або

призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну

розміру їхньої частки у статутному фонді Товариства (п.4.1).

Зміст підпунктів «б»та «з»п. 4.3

Статуту, яким визначено виключну компетенцію зборів учасників товариства,  а також вимоги до кворуму зборів, наведено

вище у цьому рішенні.

Пунктом 9.1 Статуту встановлено, що

зміни та додатки до нього вносяться рішенням зборів учасників. Зміни, що

вносяться до установчих документів Товариства та до державного реєстру,

підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для

державної реєстрації Товариства. Останнє зобов'язане у 5-тиденний термін повідомити

орган, що здійснив реєстрації, про зміни до установчих документів з метою

внесення необхідних змін до державного реєстру.

              З

12.04.07 року (дня отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за

законом після смерті учасника Товариства ОСОБА_3)  мають місце фактичні зміни у розподілі часток

учасників Товариства у його статутному фонді, які до цього часу не

зареєстровані з причин, на які позивач посилається як на підстави для звернення

до суду з цим позовом. Таке становище суперечить вимогам п. 9.1 Статуту та ст.

16 ЗУ «Про господарські товариства», в якій сказано, що товариство має право

змінювати (збільшувати  або зменшувати)

розмір статутного (складеного) капіталу. Збільшення статутного   (складеного)   капіталу 

може  бути здійснено  лише 

після  внесення  повністю 

всіма учасниками своїх вкладів (оплати акцій), крім випадків,

передбачених цим Законом. Зменшення 

статутного  (складеного)  капіталу 

при  наявності заперечень

кредиторів товариства не допускається. Рішення 

товариства про зміни розміру статутного (складеного) капіталу  набирає 

чинності  з дня внесення цих змін

до державного реєстру.

Звідси, - у суду є фактичні та

правові підстави дійти висновку про порушення 

корпоративних прав позивача.

Такий висновок витікає також з

наступного.

           Статтею 10

Закону України  «Про господарські

товариства» визначено перелік корпоративних прав учасника товариства,

який має право:

           а)брати участь в управлінні справами

товариства  в  порядку, визначеному  в 

установчих  документах,  за 

винятком    випадків,    передбачених цим Законом;

           б)брати участь у розподілі прибутку

товариства та одержувати його 

частку  (дивіденди).  Право 

на  отримання  частки 

прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників  мають 

особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

            в) вийти в установленому порядку з

товариства;

            г)одержувати інформацію про

діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане  надавати 

йому  для  ознайомлення річні баланси, звіти

товариства  про  його 

діяльність,  протоколи зборів;

           д)здійснити  відчуження 

часток  у  статутному (складеному) капіталі  товариства, 

цінних  паперів,  що 

засвідчують  участь у

товаристві,  в  порядку, 

встановленому  законом. 

           Учасники  можуть 

мати  також  інші 

права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

В цілому аналогічний перелік

корпоративних прав учасника Товариства міститься в п. 2.1 Статуту (наведений

вище у цьому рішенні).

           В частині 1 с

т. 167 Господарського кодексу України (далі -ГКУ) надано визначення поняття

корпоративних прав, а саме: 

корпоративні   права   -  

це  права  особи, 

частка  якої визначається у статутному

фонді (майні) господарської організації, що 

включають  правомочності  на 

участь  цієї  особи в управлінні господарською  організацією, 

отримання  певної  частки  

прибутку (дивідендів)  даної  організації 

та  активів  у 

разі  ліквідації останньої  відповідно 

до  закону,  а 

також  інші  правомочності,

передбачені законом та статутними

документами.

Вищевикладене надає суду право

дійти висновку про те, що факт невнесення змін до Статуту ТОВ «Биліна»щодо

розміру часток учасників у його статутному фонді та нездійснення їх державної

реєстрації порушують корпоративні права позивача.

В той же  час загальним зборам товариства надано право

внесення змін до Статуту, у тому числі -щодо визначення  розміру часток його учасників (пункти  4.3 та 

9.1 Статуту; ст. 16 ЗУ «Про господарські товариства»).

Чинне законодавство - ст. 7 Закону

«Про господарські товариства»- передбачає можливість внесення змін до

установчих документів товариства, а саме: зміни, які сталися в установчих

документах товариства  і  які вносяться до державного реєстру,

підлягають  державній  реєстрації за тими ж  правилами, 

що  встановлені  для 

державної  реєстрації товариства.

Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган,

що 

провів  реєстрацію,  про 

зміни,  які  сталися 

в   установчих документах, для

внесення необхідних змін до державного реєстру.

У частині 1 ст. 4 Закону України

від 15.05.03 року №755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців»(далі -ЗУ №755-ІУ) надано 

визначення поняття державної реєстрації, згідно якій державна    реєстрація    юридичних  

осіб   та   фізичних осіб  - 

підприємців  - це засвідчення

факту створення або припинення

юридичної особи, засвідчення факту

набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою,  а також вчинення інших  реєстраційних дій,  які 

передбачені  цим  Законом, 

шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Частиною 3 тієї ж статті

встановлено, що зміни  до  установчих документів юридичної особи

підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін

до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

             Дія останнього поширюється  на державну реєстрацію всіх юридичних осіб

незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування,

а також фізичних осіб-підприємців (ч.1ст. 3).

          Відомості   про 

юридичну  особу  або 

фізичну  особу  - підприємця  

включаються  до  Єдиного 

державного  реєстру  шляхом внесення    записів  

на   підставі   відомостей  

з   відповідних реєстраційних   карток 

та  відомостей,  що 

надаються  юридичними особами  державному реєстратору за місцезнаходженням

реєстраційної справи згідно із законодавством України (ч. 1 ст. 17).

          До ЄДР підлягають внесенню (крім

інших) відомості про  розмір статутного

фонду (статутного  або  складеного капіталу), у тому числі частки

кожного із засновників (учасників), а 

також  розмір  сплаченого 

статутного  фонду  (статутного  

або складеного  капіталу)  на 

дату проведення державної реєстрації та дата закінчення його формування;

дата та номер  запису 

про  проведення  державної 

реєстрації юридичної  особи,  дати 

та  номери  записів 

про внесення змін до нього (абзаци 11 та 12 ч. 2 ст. 17 ЗУ №755-ІУ).

У частині 13 ст. 29 ЗУ «Про господарські

товариства»сказано, що проведення 

державної  реєстрації  змін  

до   установчих документів    юридичної  

особи   здійснюється   за  

процедурами, передбаченими 

частинами  першою  - 

п'ятою статті 25 та частинами

другою-третьою  статті 

27  цього  Закону для проведення державної реєстрації

юридичної особи.

Ці дії Товариством з обмеженою

відповідальністю «Биліна»магазин №317 не вчинені з серпня 2007 року.

Таким чином, вищевикладене надає

суду підстави дійти висновку про те, що позовні вимоги є законними,

обґрунтованими, підсудними та підвідомчими господарському суду.

           Як сказано у

п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про

практику розгляду судами корпоративних спорів», на підставі частини 2 ст. 7 ЗУ

«Про господарські товариства»підвідомчими судам є спори про зобов'язання внести

зміни до установчих документів товариства у випадку вступу правонаступника

(спадкоємця)  учасника до господарського

товариства  тощо за позовами таких осіб.

Позивач  вірно обрав спосіб захисту свого права.

Так, згідно статті 16 ЦКУ  кожна особа має право звернутися до суду за

захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та

інтересів можуть бути примусове виконання обов'язку в натурі (п.5 ч.2 ст. 16).

            Таким чином, позов підлягає

задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

           Згідно ст.ст. 44,47-1 та 49 ГПК України судові

витрати покладаються на відповідача.

          На підставі

викладеного, ст.16 Цивільного кодексу України, ст.ст.20,167 Господарського

кодексу України,  ст. 3,4,17,29 Закону

України від 15.05.03 року №755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних

осіб та фізичних осіб-підприємців»; ст.ст. 1,4,7,10,11 Закону України від

19.09.1991 року №1576-ХІІ «Про господарські товариства», керуючись

ст.ст.4.3,22,32-34,36,43,82,83,85 Господарського процесуального кодексу

України, суд                                       

        в и р і ш и в :         

          1.Позов задовольнити у повному

обсязі.

2.Зобов'язати (спонукати)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Биліна»магазин №317, ідентифікаційний

код 13396531, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Панькова, 32, -

здійснити державну реєстрацію змін до Статуту 

Товариства з обмеженою відповідальністю «Биліна»магазин №317,

ідентифікаційний код 13396531, пов'язаних з набуттям учасником цього Товариства

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2,  права власності у

порядку спадкування за законом після смерті її сина -учасника цього ж

Товариства ОСОБА_3 частки (долі) у статутному фонді Товариства з обмеженою

відповідальністю «Биліна»магазин №317, ідентифікаційний код 13396531, у розмірі

48 (сорок вісім) відсотків вартістю 15650 (п'ятнадцять тисяч шістсот п'ятдесят)

грн. 00 коп.

3.Судові витрати покласти на

відповідача.

           Відповідно до

ст.85 ГПК України у судовому засіданні 03.03.09 року за згодою представників

сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

        Рішення набирає законної

сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого

відповідно до ст. 84 ГПК України.

           Рішення  може бути оскаржено до Луганського

апеляційного господарського суду  у той

же термін.

       Рішення складено у

повному обсязі та підписано -10 березня 2009 року.

Суддя                                                                                      

А.П.Середа