Постанова

від 21.12.2010 по справі 17/123

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

21.12.10 Справа № 17/123

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Підприємця ОСОБА_2, с. Ільпінь Здолбунівського району Рівненської області № б/н від 05.11.09

на рішення господарського суду Рівненської області від 21.10.09

у справі № 17/123

за позовом: ВАТ В«ОСОБА_3 ОСОБА_4В» в особі Рівненської обласної дирекції ВАТ В«ОСОБА_3 ОСОБА_4В» , м. Рівне

до відповідача: Підприємця ОСОБА_2, с. Ільпінь Здолбунівського району Рівненської області

про звернення стягнення на заставлене майно

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_5 -представник (довіреність № б/н від 04.11.09);

від відповідача : не з'явився.

Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено.

Відводів складу суду не поступило.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Рівненської області від 21.10.09 у справі № 17/123 (суддя М.Петухов) позов ВАТ В«ОСОБА_3 ОСОБА_4В» в особі Рівненської обласної дирекції ВАТ В«ОСОБА_3 ОСОБА_4В» до відповідача -Підприємця ОСОБА_2 задоволено: звернено стягнення на заставлене згідно договору застави № 010/8-07/579/1 від 28.05.08 майно, а саме:

навантажувач фронтальний, марки СLG 835, рік випуску: 2008, заводський номер 112908, двигун 69711849, реєстраційний номер 11434ВК, зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 593016, видане Здолбунівською райінспекцією держтехнагляду Рівненської обласної держадміністрації 26.05.2008 року для погашення заборгованості підприємця ОСОБА_2 перед Відкритим акціонерним товариством "ОСОБА_3 ОСОБА_4" в особі Рівненської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства "ОСОБА_6 ОСОБА_4" за кредитним договором № 010/89-07/579 від 27.05.2008 року в сумі 43 351, 90 дол. США (в тому числі 39 853, 02 дол. США основної заборгованості за кредитом; 2 786, 44 дол. США прострочених відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.01.09 по 25.06.09; 538, 29 дол. США строкових відсотків за користування кредитними коштами за період з 26.06.09 по 29.07.09; 174, 15 дол. США відсотків за користування кредитними коштами за період з 30.07.09 по 09.08.09), що згідно курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого станом на 10.08.09 становить 333 974, 37 грн.

Реалізацію майна вирішено провести в порядку, визначеному законом та договором застави № 010/89-07/579/1 від 28.05.08.

Судові витрати покладено на відповідача.

З даним рішенням не погоджується відповідач - підприємець ОСОБА_2 - оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції дійсних обставин справи, недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, а також порушення господарським судом Івано-Франківської області при його винесенні норм матеріального та процесуального права, що, на думку скаржника, є підставою для його скасування. Зокрема, скаржник, посилається на ч. 1 ст. 530 ЦК України, наголошуючи, що строк повернення кредиту ще не настав, а відтак, підстав для повернення основної заборгованості немає. Крім того, скаржник посилається на те, що заборгованість зі сплати тіла кредиту і відсотків за користування кредитними коштами виникла внаслідок дії форс-мажорних обставин. Посилається скаржник також на невнесення позивачем пропонованих боржником змін до кредитного договору. Наводить скаржник і інші мотиви, з яких просить рішення господарського Рівненської області від 21.10.09 у справі № 17/123 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ВАТ В«ОСОБА_3 ОСОБА_4В» в особі Рівненської обласної дирекції ВАТ В«ОСОБА_3 ОСОБА_4В» до відповідача -Підприємця ОСОБА_2 відмовити.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.09 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 21.12.09.

Позивач - ВАТ В«ОСОБА_3 ОСОБА_4В» в особі Рівненської обласної дирекції ВАТ В«ОСОБА_3 ОСОБА_4В» проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення господарського Рівненської області від 21.10.09 у справі № 17/123 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

В судове засідання 21.12.09 скаржник явки повноважних представників не забезпечив, хоча про час та місце засідання суду був належним чином повідомлений, причин неявки до відома суду не довів, а відтак, беручи до уваги п.п. 4, 5 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.09, апеляційна скарга розглядається за його відсутності.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Підприємця ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Рівненської області від 21.10.09 у справі № 17/123 слід залишити без змін.)

При цьому колегія суддів виходила з наступного:

Розглядаючи спір між сторонами, суд першої вірно встановив, факт укладення між сторонами у справі кредитного договору № 010/89-07/579 від 27.05.08, відповідно до п. 1.1. якого Кредитор (позивач у справі), на положеннях та умовах цього договору, відкриває Позичальнику (відповідачу у справі) невідновлювальну кредитну лінію (надалі - кредит) у сумі 46 505, 15 Доларів США (ліміт кредитування), з яких :

1.1.1. кредит в сумі 43 000, 00 дол. США призначений для купівлі позичальником навантажувача фронтальний, марки СLG 835, рік випуску: 2008, заводський номер 112908.

1.1.2. кредит в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) 00 грн., що на 27.05.08 по курсу НБУ (4,85 грн.) складає 3 505, 15 дол. США, призначений для сплати страхових платежів (премій) за договорами страхування, що укладаються позичальником відповідно до вимог п. 2.2. цього Договору.

Належну оцінку суд першої інстанції при розгляді спору надав п. 1.2 Договору, яким сторони погодили, що кредит надається кредитором позичальнику траншами або однією сумою, в порядку передбаченому цим Договором та повинен бути повернутий позичальником у строк по 26.05.13 включно. У п. 1.3 Договору сторони встановили, що за користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору проценти у розмірі 14.5 % річних. Згідно п. 3.6 Договору проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту кредитору (в тому числі за період прострочення погашення кредиту). Відповідно до п. 3.7. договору позичальник взяв на себе зобов'язання здійснювати щомісяця повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) та нарахованих процентів за користування кредитом шляхом сплати Кредитору щомісячної рівної суми ануїтетного платежу у строки , визначені Графіком погашення кредитної заборгованості (невід'ємний додаток № 1 до цього Договору), починаючи з першого місяця користування кредитом (або з місяця, наступного за закінченням відстрочки погашення основної суми, у випадку її надання) та до моменту його повного погашення.

Встановлено судом при розгляді спору між сторонами також те, що на виконання п. 2.1 кредитного договору № 010/89-07/579 від 27.05.08, між сторонами у справі договір застави № 010/89-07/579/1 від 28.05.08, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу ОСОБА_4

Встановлено місцевим господарським судом на підставі наявних в матеріалах справи документальних доказів (виписка з особового рахунку відповідача за період з 27.05.08 по 10.08.09, розпорядження по операційному відділу від 04.06.08, меморіальний валютний ордер № 5 від 04.06.08) факт видачі, на виконання умов кредитного договору № 010/89-07/579 від 27.05.08, позивачем відповідачу кредиту в сумі 43 000, 00 дол. США.

Договірні зобов'язання за кредитним договором відповідач, в порушення положень п. 3.7 договору виконав частково, з порушенням графіку погашення кредитної заборгованості.

Господарський суд Рівненської області належним чином проаналізував поданий позивачем розрахунок заборгованості, зазначивши, що станом на 10.08.09 заборгованість по кредиту становить 43 351, 90 дол. США, з яких 39 853, 02 дол. США - основна заборгованість за кредитом; 2 786, 44 дол. США - прострочені відсотки за користування кредитними коштами за період з 01.01.09 по 25.06.09; 538, 29 дол. США - строкові відсотки за користування кредитними коштами за період з 26.06.09 по 29.07.09; 174, 15 дол. США - відсотки за користування кредитними коштами за період з 30.07.09 по 09.08.09, що згідно курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого станом на 10.08.09 становить 333 974, 37 грн. Доказів оплати вказаної суми боргу, відсотків та інших платежів за користування кредитом відповідач не подав ні при розгляді спору в суді першої інстанції, ні при розгляді апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.

Штрафні санкції за порушення договірних зобов'язань передбачені сторонами у вірно проаналізованому місцевим господарським судом п. 10.2 кредитного договору № 010/89-07/579 від 27.05.08, в якому сторони погодили, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим Договором позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

Господарський суд Рівненської області також вірно встановив при розгляді спору між сторонами факт направлення позивачем відповідачу вимоги № 029-01 від 18.11.08 з вимогою сплатити борг по кредиту і відсоткам та попередженням про звернення стягнення на предмет застави, що документально підтверджено наявними в матеріалах справи доказами. Доказів реагування на вказану претензію відповідачем також не подано ні при розгляді спору місцевим господарським судом Рівненської області, ні при перегляді рішення у справі в апеляційному порядку.

Колегія суддів вважає вірним застосування до спірних правовідносин норм ст. 1 Закону України «Про заставу»щодо поняття, юридичного змісту, підстав виникнення застави та законодавчо встановленого права кредитора (заставодержателя) в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Вірно застосував суд першої інстанції також ст. 3 Закону України "Про заставу", згідно якої заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Згідно зі ст. 19 Закону України "Про заставу", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Вірно послався місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні також на ч.ч. 1, 6 ст. 20 Закону України "Про заставу", згідно яких заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Вказані норми, як вірно зазначено в рішенні суду, продубльовані також у ст.ст. 572-574, 590 ЦК України.

Беручи до уваги вищеперелічені норми чинного матеріального законодавства, зважаючи на положення п.п. 2.3, 3.2.2 договору застави № 010/89-07/579/1 від 28.05.08, якими також передбачено право заставодержателя у випадку невиконання/неповного виконання заставодавцем умов передбачених кредитним договором, а також у випадках передбачених ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»звернути стягнення на предмет застави, господарський суд, на підставі вірно застосованих норм ст.ст. 509, 510, 526, 530, 546-551, 572-577, 589-591, 612, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 198, 199 ГК України, ст.ст. 1, 3, 19, 20 Закону України «Про заставу», дійшов вірного висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ВАТ "ОСОБА_3 ОСОБА_4" в особі Рівненської обласної дирекції ВАТ "ОСОБА_6 ОСОБА_4".

Щодо посилань скаржника, викладених в апеляційній скарзі, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки скаржником не спростовано фактів, покладених в основу оскаржуваного рішення, а відтак, відповідач, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих фактів, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Рівненської області від 21.10.09 у справі № 17/123 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Рівненської області.

ОСОБА_7Новосад

Суддя О.Михалюк

Суддя Г.Мельник