Постанова

від 23.02.2010 по справі 14/174

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

23.02.10 Справа № 14/174

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ В«Поліграфічний центр В«МаксимВ» від 13.01.2010 р. № 112/1

на рішення Господарського суду Рівненської області від 25.12.2009 р.

у справі № 14/174

за позовом ТзОВ В«Поліграфічний центр В«МаксимВ» , м.Луганськ

до ВАТ В«Костопільський завод продовольчих товарівВ» , м.Костопіль Рівненської обл.

про стягнення 18 561, 41 грн., в т.ч. 11 863, 95 грн. пені за несвоєчасну оплату вартості продукції, поставленої за договором на виготовлення поліграфічної продукції від 01.12.2008 р., і 6 697, 46 грн. штрафу за прострочку в оплаті більше 14 календарних днів

За участю представників сторін:

від позивача -не з»явився;

від відповідача - не з»явився

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 25.12.2009 р. у справі № 14/174 (суддя Марач В.В.) позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 1 279, 28 грн. пені за несвоєчасну оплату вартості продукції, поставленої за договором на виготовлення поліграфічної продукції від 01.12.2008 р., нарахованої за період з 28.05.2009 р. по 06.10.2009 р., 1 339, 49 грн. штрафу за прострочку в оплаті більше 14 календарних днів, а в задоволенні решти позову відмовлено.

Позивач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю, з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги грунтуюються в основному на тому, що господарський суд безпідставно зменшив пеню та штраф на 80 %.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення з підстав, викладених у ньому.

Підставою позовних вимог визначено порушення відповідачем строку в оплаті, передбаченого п.2.2 договору на виготовлення поліграфічної продукції від 01.12.2008 р. б/н (далі - договір) , укладеного між ТзОВ В«Поліграфічний центр В«МаксимВ» (виконавець за договором, позивач у справі) і ВАТ В«Костопільський завод продовольчих товарівВ» (замовник за договором, відповідач у справі) (а.с.38-39) .

Заборгованість по оплаті відсутня, що і визнано ТзОВ В«Поліграфічний центр В«МаксимВ» у позовній заяві (абз.3, а.с.2).

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 25.12.2009 р. у справі № 14/174 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ В«Поліграфічний центр В«МаксимВ» - без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що за виготовлену поліграфічну продукцію замовник сплачує виконавцю суму, що вказана у рахунку на конкретну партію поліграфічної продукції, протягом 30 календарних днів з моменту отримання готової продукції.

Таким чином на підставі ст.253 ЦК України перебіг строку, вказаного в п.2.2 договору, повинен починатися з наступного дня після отримання продукції відповідачем. Однак позивач всупереч наведеній нормі закону починає відраховувати строк з дня отримання продукції відповідачем.

Відповідно до ст.255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Отже, оплата вартості отриманої відповідачем продукції має бути здійснена до закінчення останнього дня 30-денного строку.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з перерахунком пені та штрафу, зробленим судом першої інстанції.

Так, нарахування пені за прострочку оплати за видатковою накладною № 88 від 27.04.2009 р. (а.с.8) становить 2 308, 11 грн.

47556,58 грн. * 0,5% * 6 к.д. (з 28.05.2009 р. по 02.06.2009 р.) = 1426,7 грн.

12556,58 грн.* 0,5% * 12 к.д.(з 03.06.2009 р. по 14.06.2009 р.) = 753,4 грн.

556,58 грн. * 0,5% * 46 к.д.(з 15.06.2009 р. по 30.07.2009 р.) = 128,01 грн.

Нарахування пені за прострочку оплати за видатковою накладною № 250 від 21.08.2009 р. (а.с.12) становить 1677,39 грн.

24374,2 грн. * 0,5% * 13 к.д. (з 18.07.2009 р. по 30.07.2009 р.) = 1584,31 грн.

930,78 грн. * 0,5% * 20 к.д. (з 31.07.2009 р. по 19.08.2009 р.) = 93,08 грн.

Нарахування пені за прострочку оплати за видатковою накладною № 166 від 17.06.2009 р. (а.с.10) становить 2410, 9 грн.

46 090 грн. * 0,5% * 2 к.д. (з 21.09.2009 р. по 22.09.2009 р.) = 460,9 грн.

40 000 грн. * 0,5% * 2 к.д. (з 23.09.2009 р. по 24.09.2009 р.) = 400 грн.

30 000 грн. * 0,5% * 8 к.д. (з 25.09.2009 р. по 02.10.2009 р.) = 1200 грн.

20 000 грн. * 0,5% * 3 к.д. (з 03.10.2009 р. по 05.10.2009 р.) = 300 грн.

10 000 грн. * 0,5% * 1 к.д. (з 06.10.2009 р. по 06.10.2009 р.) = 50 грн.

Таким чином, сумарний розмір пені, розрахований за 3-ми зазначеними накладними, становить 6396,4 грн.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що при прострочці оплати за поліграфічну продукцію на строк більш ніж на 14 календарних днів замовник сплачує виконавцю, окрім пені, штраф у розмірі 20 % від несплаченої замовником суми.

Враховуючи те, що прострочення зі сторони відповідача в окремих випадках становить більше 14 днів, то відповідно розрахунок штрафу є наступним:

- за накладною № 88 фл від 27.04.2009 р. період з 28.05.2009 р. по 14.06.2009 р. - 18 к.д. - сума прострочки 12556,58 грн. * 20% = 2511,31 грн. ;

- за накладною № 166 фл від 17.06.2009 р. період з 18.07.2009 р. по 19.08.2009 р. - 33 к.д. - сума прострочки 930,78 грн. * 20% = 186,15 грн .;

- за накладною № 250 фл від 21.08.2009 р. період з 21.09.2009 р. по 05.10.2009 р. 15 к.д. - сума прострочки 20000 грн.* 20% = 4000 грн.

Загальна сума штрафу становить 6697,46 грн.

Отже, з огляду на вищенаведене, правомірними є позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 6396,40 грн. та штрафу в сумі 6697,46 грн.

Статтею 551 ЦК України та статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Крім того право суду на зменшення розміру неустойки при прийнятті рішення встановлено п.3 ч.1 ст.83 ГПК України.

ВАТ "Костопільський завод продтоварів" є надійним партнером для комерційних і торгових клієнтів, у переважній більшості своєчасно та повно виконує взяті по численних договорах зобов'язання.

Прострочення з оплати за договором, укладеним з позивачем, значною мірою виникла не внаслідок дій відповідача як сторони договору, а внаслідок об'єктивних обставин, зокрема, мораторію держави на проведення Промінвестбанком будь-яких фінансових операцій з коштами його клієнтів, починаючи з жовтня 2008 року (згідно з Постановою Правління Нацбанку України від 07.10.2008 р. № 308 державою офіційно введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців.), який діяв практично до квітня 2009 року. На той час Промінвестбанк був єдиною фінансово-кредитною установою, що обслуговувала підприємство відповідача. Цим нормативним актом було дозволено Промінвестбанку не виконувати свої обов'язки перед клієнтами, в т.ч. і перед відповідачем як одним з кредиторів банку. Це призвело до неможливості своєчасно та повно виконати укладений з позивачем договір. Зокрема, на рахунках відповідача в даному банку, який обслуговував на той час підприємство, були достатні кошти для своєчасної і повної оплати поставленої продукції (станом на 01.01.2009 р. понад 800 000 грн.). Через вказані обставини вони були фактично примусово вилучені з обігу. Зокрема, відповідачем постійно направлялись платіжні документи по сплаті податків, платежів, розрахунків по договорах, однак банківськими установами вони просто не приймались до виконання. Такі порушення комерційних прав потягнули серйозні фінансові й економічні проблеми, в т.ч. неможливість своєчасної оплати за поставлену продукцію за цим договором. Відповідач був змушений відкривати рахунки в іншому банку, не маючи при цьому можливості використати наявні на рахунку Промінвестбанку кошти.

Розуміючи ці обставини, розрахунки з позивачем проводились у строки, встановлені за взаємною домовленістю керівництва двох підприємств, зі сторони позивача з цього приводу не було жодних зауважень.

Крім того, більше 200 торгово-комерційних підприємств та організацій мають перед відповідачем величезну дебіторську заборгованість (понад 11,4 млн. гривень станом на 23.12.2009 р.), наявність якої не дозволяла проводити своєчасну оплату поставленої продукції. Відповідачем вживаються різносторонні заходи для спонукання торгових партнерів проводити своєчасну оплату за поставлену їм кондитерську продукцію, в т.ч. шляхом звернення до органів судової юрисдикції, третейських судів, однак загальне зниження торгівельного обороту в країні у зв'язку із світовою кризою є вагомою причиною порушення строків оплати більшості боржників відповідача.

Зазначені обставини є винятковими, оскільки вони напряму і суттєво вплинули на своєчасність проведення відповідачем оплати за поставлену позивачем продукцію.

В звВ»язку з вищенаведеним суди обох інстанцій вважають, що клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу (а.с.98-99, 103-104) є обґрунтованим, а відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції зменшив вказані нарахування на 80 %.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Рівненської області від 25.12.2009 р. у справі № 14/174 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ В«Поліграфічний центр В«МаксимВ» - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

ОСОБА_2Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин