Постанова

від 22.11.2010 по справі 2/120

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

22.11.10 Справа № 2/120

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрторгбудматеріали»(далі ТОВ «Укрторгбудматеріали») від 05.01.2009 р. та Приватного підприємства (далі ПП) «Довбнич-2005»від 12.01.2009 р.

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.12.2008р. (оформлене і підписане 22.12.2008р.)

у справі № 2/120

за позовом ПП «Довбнич-2005», смт. Вишково-Яблунівка Хустського району Закарпатської області

до відповідача ТОВ «Укрторгбудматеріали», м. Хуст Закарпатської області

про стягнення суми 250946,02 грн. заборгованості по оплаті витрат на проведення капітального ремонту орендованого приміщення за договором оренди

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2Ю -представник; ОСОБА_3 -представник.

від відповідача -ОСОБА_4 -голова ліквідаційної комісії, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - представники.

Постанова оформлена і підписана 07.12.2010р.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2010р. з підстав, зазначених у ньому, справу № 2/120 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Процик Т.С., судді Дубник О.П., Скрипчук О.С. і розгляд справи розпочато заново.

Представникам сторін права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено, заяв про відвід не поступало. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу суду не надходило.

Рішенням Господарського суду Господарського суду Закарпатської області від 12.12.2008 р. (оформлене і підписане 22.12.2008р.), суддя Ремецькі О.Ф., позов задоволено частково, стягнуто з ТзОВ «Укрторгбудматеріали»на користь ПП «Довбнич-2005»суму 171269, 00 грн. основного боргу, а також суму 1758, 63 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита, 80, 54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 16500, 00 грн. у відшкодування адвокатських (юридичних) послуг; в частині стягнення 12016, 91 грн. 3% річних та 67660, 11 грн. інфляційних втрат відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями норм ст.ст.767, 776, 778 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), а також зокрема тим, що сторонами при укладанні договору оренди було узгоджено питання проведення ремонтних робіт орендованого майна та покладено обов'язок по його здійсненню саме на орендаря, а надані у підтвердження таких робіт документи дозволяють стверджувати про те, що позивачем здійснено поліпшення орендованого майна. Поліпшення майна означає проведення в ньому таких змін, завдяки яким суттєво збільшується вартість майна, його корисність, порівняно з станом, в якому воно було до передачі його наймачу, без зміни функціонального призначення речі, відтак, доводи позивача про наявність у відповідача обов'язку по відшкодуванню вартості проведених ремонтних робіт по відновленню орендованого майна в сумі 171269грн. є обґрунтованими, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП «Довбнич-2005», позивач у справі, подало апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.12.2008р. у цій справі та прийняти нове рішення, яким задоволити позов у повному обсязі. Скаржник посилається зокрема на те, що інфляційні нарахування не є фінансово-господарськими санкціями, а є лише засобом захисту прав кредитора, тобто за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачем він зобов'язаний сплатити суму боргу, три проценти річних та інфляційні нарахування; відповідно до ст.22 ГПК України відповідач зобов'язаний відшкодувати всі витрати, понесеені позивачем у зв'язку з порушенням його прав, тобто відповідач зобов'язаний відшкодувати не лише оплату правової допомоги, а й витрати, пов'язані з проїздом до місця знаходження суду, що розглядає спір.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те зокрема, що підприємством, у зв'язку з відсутністю у орендодавця коштів на проведення капітального ремонту належного йому приміщення, було здійснено ремонтні роботи по його відновленню та приведенню до стану, що дозволяв би його використовувати за призначенням. Відповідне проведення ремонтних робіт було узгоджено орендарем з орендодавцем на підставі договору оренди та шляхом погодження останнім дефектного акту та підписання актів приймання-передачі виконаних робіт на суму 171269грн.

Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Укрторгбудматеріали», відповідач у справі, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.12.2008р. у цій справі, в частині стягнення з ТзОВ «Укрторгбудматеріали»на користь ПП «Довбнич-2005» витрат на проведення ремонту орендованого приміщення в розмірі 171269 грн., відшкодування адвокатських (юридичних послуг) в розмірі 16500 грн. та прийняти нове рішення про відмову у позові ПП «Довбнич-2005»в цій частині. Скаржник посилається зокрема на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення неправильно застосовано норми матеріального права.

Заперечуючи вимоги позивача та обґрунтовуючи свої вимоги, відповідач посилається на те зокрема, що технічна справність та придатність до використання підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна. Зазначає, що у відповідності до вимог чинного законодавства, позивач вправі був проводити відповідний ремонт тільки у тому випадку, коли такий обов'язок не виконується орендодавцем, що в свою чергу перешкоджає використанню орендованого майна відповідно до призначення та умов договору. Однак, наявність таких обставин позивачем не підтверджується. Вважає, що оскільки за умовами договору оренди саме на орендаря покладено обов'язок по проведенню ремонту орендованого майна та за власний рахунок, у орендодавця відсутні підстави відшкодовувати йому понесені ним витрати. Також, просить взяти до уваги те, що дефектний акт повинен бути не погоджений, а затверджений орендодавцем, окрім того, такий не містить відомості про дату його складання. Заперечує сам факт здійснення позивачем того обсягу робіт, що зазначений у підписаних сторонами актах приймання-передачі виконаних робіт та просить взяти до уваги те, що позивач ухиляється від складання акту перевірки обсягів виконаних робіт. Вважає достатніми вищенаведені обставини для призначення судом відповідної будівельно-технічної експертизи, про що зазначає у поданому суду клопотанні.

Представники сторін у судовому засіданні підтримали свої вимоги, доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційних скаргах та у поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників учасників судовго процесу у судових засіданнях, суд встановив наступне.

ПП «Довбнич-2005»звернулось до господарського суду з позовом до ТзОВ «Укрторгбудматеріали»про стягнення 250946, 02 грн. заборгованості по оплаті витрат на проведення капітального ремонту орендованого приміщення за договором оренди від 12.04.2005р., у тому числі 171269, 00 грн. основного боргу, 12016, 91 грн. трьох відсотків річних та 67660, 11 грн. інфляційних втрат.

Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, між сторонами, а саме ТзОВ «Укрторгбудматеріали»та ПП «Довбнич-2005»12.04.2005 року було укладено договір оренди нерухомого майна -будівлі (т.1, а.с.а.с.7-13), розташованої в м. Хуст, вул. Вокзальна, 15 загальною площею 375 кв.м. терміном на 10 років з моменту підписання акту приймання-передачі, тобто з 12.04.2005р. по 12.04.2015 року. (т.1, а.с.14). Термін дії договору з 26.06.1996р. - 26.06.2006р.

Пунктом 7.7 договору сторонами узгоджено, що до відносин по цьому договору положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна»не застосовуються.

Також сторонами, з метою забезпечення сталого та ефективного функціонування орендованого приміщення було узгоджено питання проведення ремонтних робіт цього приміщення, у зв'язку з чим пунктом 2.1.5 договору на орендаря покладено обов'язок для забезпечення цільового використання приміщення відповідно до умов договору здійснити певні ремонтні роботи за свій рахунок. Також визначено, що ремонтні роботи повинні бути додатково узгоджені сторонами договору оренди шляхом складання кошторису (який є невід'ємною частиною даного договору) протягом строку оренди. Також у відповідності до вимог пункту 2.3.5 та 2.4.5 договору саме на орендаря покладено обов'язок робити поточний ремонт наданого приміщення із заміною зношених і дефектних конструкцій, приладів і комунікацій, а також проводити будь-які види поліпшень орендованого приміщення, його реконструкцію, модернізацію, технічне переоснащення за згодою орендодавця.

Позивач, на підтвердження належного виконання ним обов'язку по проведенню ремонтних робіт орендованого приміщення подав суду докази узгодження з орендодавцем питання проведення капітального ремонту орендованого приміщення будівлі в м. Хуст, вул. Вокзальна, 15 загальною площею 375кв.м. шляхом підписання дефектного акту на ремонт орендованих приміщень та ремонт системи водопостачання та каналізації в орендованих приміщеннях (т.1, а.с.а.с.18-20, 21-22).

За умовами складеного позивачем зведеного кошторисного розрахунку вартості капітального ремонту його вартість була визначена в сумі 181555грн. (т.1, а.с.а.с.23-91). В свою чергу, відповідно до підписаних та узгоджених з орендодавцем актів приймання-передачі виконаних робіт сума вартості проведеного капітального ремонту орендованого приміщення склала суму 171269грн. (т.1, а.с.а.с.158-167).

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача 250946,02 грн. заборгованості по оплаті витрат на проведення капітального ремонту орендованого приміщення за договором оренди від 12.04.2005р., в тому числі 171269, 00 грн. основного боргу, 12016, 91 грн. трьох відсотків річних та 67660, 11 грн. інфляційних втрат. При цьому вказує на те, що відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку по відшкодуванню позивачу витрат за проведені ремонтні роботи, а відтак, порушує взяте на себе грошове зобов'язання щодо повернення позивачу коштів за здійснені ремонтні роботи.

У відповідності до вимог статті 767 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. В свою чергу, наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Як вбачається з акту приймання-передачі орендованого майна від 12.04.2005р. (т.1, а.с.14), об'єкт оренди переданий орендодавцем орендарю у технічно справному стані, який задовольняє умовам договору. Водночас, умовами договору оренди, а саме пунктом 2.1.5 договору сторонами зазначено, що для цільового використання приміщення відповідно до умов договору орендар здійснить певні ремонтні роботи за свій рахунок. Ремонтні роботи повинні бути додатково узгоджені сторонами договору оренди шляхом складання кошторису (який є невід'ємною частиною даного договору) протягом строку оренди.

Статтею 778 ЦК України передбачено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Позивачем подано суду докази про те, що орендодавцем з метою забезпечення проведення орендарем ремонтних робіт та факту надання погодження на їх проведення відповідною особою було узгоджено дефектні акти на ремонт орендованих приміщень та ремонт системи водопостачання та каналізації в орендованих приміщеннях. Факт узгодження таких дефектних актів не заперечується відповідачем, а доводи його про те, що такі акти повинні бути затверджені відповідною особою, а не узгоджені, правильно визначені судом першої інстанції як безпідставні, оскільки не змінюють фактичного відношення сторін до засвідченого ними факту наявності недоліків орендованого майна, їх кількість та об'єм.

У свою чергу, законодавство не ставить в залежність наявність погодження на проведення ремонтних робіт від вираження такої згоди в самому договорі, а відтак, така згода може бути виражена в окремому документі та втілена у відповідну документальну форму.

Разом з тим, позивачем не подано суду доказів про узгодження відповідачем відповідного зведеного кошторисного розрахунку вартості капітального ремонту (кошторису). Однак, як вбачається з матеріалів справи, сторонами на підтвердження виконання орендарем ремонтних робіт по відновленню орендованого майна підписано акти приймання-передачі виконаних робіт, якими в свою чергу узгоджено питання обсягів здійснених робіт та їх вартість.

Відповідно до вимог статті 776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право:

- відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту;

- вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності) (лист Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 р. N 7/7-401 «Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів»).

Поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об'єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію) (лист Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 р. N 7/7-401 «Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів»).

Наказом Державного комітету статистики, Державного комітету будівництва та житлової політики України від 29.12.2000р. № 416/299 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»затверджено типові форми первинних облікових документів з обліку в будівництві, що додаються, і ввести їх в дію з січня 2001 року: N КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт";N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрати". Пунктом 2 зазначеного наказу визначено «поширити:

ф. N КБ-2в на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форми власності, що виконують будівельні і монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності;

ф. N КБ-3 на всі будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форми власності, що виконують будівельні і монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування.

Отже, довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрати (форма N КБ-3) - поширюється на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи усіх форм власності, що виконують роботи підрядним та господарським способом з капітального і поточного ремонту, незалежно від джерел фінансування.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами при укладанні договору оренди було узгоджено питання проведення ремонтних робіт орендованого майна та покладено обов'язок по його здійсненню саме на орендаря, а надані у підтвердження таких робіт документи дозволяють стверджувати про те, що позивачем здійснено поліпшення орендованого майна. Поліпшення майна означає проведення в ньому таких змін, завдяки яким суттєво збільшується вартість майна, його корисність, порівняно з станом, в якому воно було до передачі його наймачу, без зміни функціонального призначення речі.

Проте, з огляду на те, що відповідачем заперечується сам факт здійснення позивачем того обсягу робіт, що зазначений у підписаних сторонами актах приймання-передачі виконаних робіт та просить взяти до уваги те, що позивач ухиляється від складання акту перевірки обсягів виконаних робіт; вважає достатніми вищенаведені обставини для призначення судом відповідної будівельно-технічної експертизи, про що зазначено у поданому суду клопотанні, ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.05.2009р. у справі № 2/120 клопотання ТзОВ «Укрторгбудматеріали»про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи -задоволено та зупинено провадження у справі № 2/120; призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському НДІ судових експертиз, адреса: 79000, м. Львів, пл. Соборна,7.

На вирішення експерта було поставлено наступні питання:

- чи відносяться виконані в орендованому приміщенні на вул. Вокзальній, 15, в м. Хусті ремонтно-будівельні роботи до капітального ремонту;

- чи відповідають акти виконаних робіт №№ 01-02 за вересень 2005 року, 01-1 за червень 2005 року, 01-2 за липень 2005 року, 01-3 за серпень 2005 року, 01-4 за вересень 2005 року, 01-5 за жовтень 2005 року, обсягам фактично виконаних робіт;

- яка вартість фактично виконаних ремонтно-будівельних робіт.

Зобов'язати сторони, у випадку необхідності, надати для експертного аналізу додаткові документи. Зобов'язано експертизу провести з участю представників сторін (сторонам повідомити експерта про постійне в межах робочого часу (Пн.-Пт. 09 год. 00 хв. - 18 год. 00 хв.) перебування представників позивача і відповідача у будівлі (об'єкті експертизи) за адресою: 90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Вокзальна, 15).

05 жовтня 2010 року (вхідний номер канцелярії 10307) Львівським НДІ судових експертиз повернуто суду апеляційної інстанції справу № 2/120 з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 2381/2448 по господарській справі № 2/120 за позовом ПП «Довбнич-2005»до ТОВ «Укрторгбудматеріали».

Як вбачається з висновку 12 серпня 2010 року в присутності представника позивача ОСОБА_7, представників відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відбувся огляд, під час якого було проведено обстеження та фотографування об'єкта дослідження.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2381/2448 по першому питанні чи відносяться виконані в орендованому приміщенні на вул. Вокзальній, 15, в м. Хусті ремонтно-будівельні роботи до капітального ремонту, експертом зроблено висновок, що ремонтно-будівельні роботи, які виконані в орендованому приміщенні на вул. Вокзальній, 15, в м. Хуст, відносяться до робіт по капітальному ремонту.

По другому питанні чи відповідають акти виконаних робіт №№ 01-02 за вересень 2005 року, 01-1 за червень 2005 року, 01-2 за липень 2005 року, 01-3 за серпень 2005 року, 01-4 за вересень 2005 року, 01-5 за жовтень 2005 року, обсягам фактично виконаних робіт, експертом зроблено висновок (у дослідницькій частині висновку), що окремі види робіт (частина робіт) виконана не в повному обсязі, а окремі види робіт (частина робіт) не виконані.

По третьому питанню яка вартість фактично виконаних ремонтно-будівельних робіт, експертом зроблено висновок, що вартість фактично виконаних ремонтно-будівельних робіт, які виконані в орендованому приміщенні на вул. Вокзальній, 15, в м. Хуст Закарпатської області становить 239667,00 грн. (двісті тридцять дев'ять тисяч шістсот шістдесят сім грн. 00 коп.).

У висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2381/2448 зазначено про те, що окремі види робіт (частина робіт) включені в акти виконаних робіт №№ 01-02 за вересень 2005 року, 01-1 за червень 2005 року, 01-2 за липень 2005 року, 01-3 за серпень 2005 року, 01-4 за вересень 2005 року, 01-5 за жовтень 2005 року, не повністю відповідають обсягам фактично виконаних робіт, проте вартість фактично виконаних робіт становить 239667,00 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 171269 грн. по відшкодуванню вартості проведених ремонтних робіт по відновленню орендованого майна, хоч вартість фактично виконаних робіт становить 239667,00 грн., що з огляду на диспозитивність господарських відносин є його правом.

З огляду на вищенаведене у сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи позивача про наявність у відповідача обов'язку по відшкодуванню вартості проведених ремонтних робіт по відновленню орендованого майна в сумі 171269 грн. є обґрунтованими, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача суми 12016,91грн. трьох відсотків річних та 67660,11грн. інфляційних втрат, то суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом у тому, що такі не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, сторонами при укладанні договору оренди не було визначено строку виконання орендодавцем обов'язку по відшкодуванню орендарю вартості здійснених ним покращень, а чинне законодавство ставить виникнення такого обов'язку в залежність від узгодження його сторонами.

У свою чергу, статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначено вище, сторонами не узгоджувався строк виконання орендодавцем обов'язку по відшкодуванню орендарю вартості здійснених ним покращень, а підписані сторонами акти приймання-передачі виконаних робіт такого строку також не містять. Водночас, позивачем не подано суду доказів про те, що він звернувся до відповідача з відповідною вимогою про виконання такого обов'язку, відтак, суд не вбачає підстав вважати, що відповідачем порушено строк виконання зобов'язання.

Згідно з статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, вищезгадана стаття ЦК України ставить виникнення обов'язку у боржника відшкодувати кредитору інфляційні втрати та три відсотки річних тільки за наявності факту порушення строку виконання грошового зобов'язання, яке у цьому випадку не виникло у відповідача.

Щодо заяви представника позивача про відшкодування позивачу витрат на адвокатські (юридичні) послуги пов'язані з веденням даної справи в суді та у розмірі 16500, 00 тисяч гривень, які були надані позивачу, відповідно до договору від 15.10.2008р. № 15/10/08 про надання правових послуг та належно підтверджені квитанцією до прибуткового касового ордеру № 38 від 15.10.2008р. та витрат на проїзд до господарського суду Закарпатської області у розмірі 4000, 00, то суд першої інстанції правильно встановив, що така заява підлягає задоволенню частково в частині відшкодування 16500, 00 грн. адвокатських послуг.

Згідно з ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З огляду на викладене, у цьому випадку немає підстав для достовірного висновку про те, що витрати, пов'язані з проїздом до місця знаходження суду, що розглядає спір відносяться до складу судових витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок іншої сторони.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи положення норм ст.ст.4 3 , 32, 33, 34, 43 ГПК України, скаржники не подали у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційних скаргах, та обґрунтовували неправомірність та безпідставність рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 17.05.2010р. у справі № 2/120 клопотання ПП «Довбнич-2005»про накладення арешту на майно ТзОВ «Укрторгбудматеріали»задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти в межах суми (ціни) позову у розмірі 250946,02 грн., що належать ТзОВ «Укрторгбудматеріали»(юридична адреса: 90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул.. Вокзальна, 15, р/р 26008139094900 в АБ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005).

Відповідно до поданої суду апеляційної інстанції Відділом державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.10.2010р. № ВП № 22197923 виконавче провадження з примусового виконання ухвали № 2/120, виданої 17.05.2010р. Львівським апеляційним господарським судом про накладення арешт на грошові кошти в межах суми (ціни) позову у розмірі 250946,02 грн., що належать ТзОВ «Укрторгбудматеріали», код 05469457, закінчено.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ :

1. Залишити рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.12.2008р. у справі № 2/120 без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

2. Витрати по сплаті за проведення судової будівельно-технічної експертизи покласти на відповідача.

3. Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржників.

Ця постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.