Постанова

від 07.11.2011 по справі 5008/856/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.11 Справа № 5008/856/2011

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача -ОСОБА_2

від відповідача (скаржник) -ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Унгрін», б/н від 28.09.2011 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 19.09.2011 року, суддя Ушак І.Г.

у справі №5008/856/2011

за позовом Ужгородського виробничого підприємства «Синевір»Українського товариства глухих, м.Ужгород

до відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Унгрін», м.Чоп

про стягнення 58525,12 грн.

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Закарпатської області від 19.09.2011 року по справі №5008/856/2011 позов Ужгородського виробничого підприємства «Синевір»УТОГ задоволено, стягнено з ТзОВ «Унгрін»на користь Ужгородського виробничого підприємства «Синевір» УТОГ заборгованість в розмірі 58525,12 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар (заготовку профілю армуючого) підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи положення ст.ст.173, 175, 193 ГК України та умови договору купівлі-продажу від 24.08.2010 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Унгрін» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 19.09.2011 року по справі №5008/856/2011, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що відповідачем товар -профіль армуючий в кількості 9366,156 м/п не отримувався, а підписання документів на які посилається позивач, на думку відповідача, зроблені фіктивно, з метою зменшення бази оподаткування ТзОВ «Унгрін». Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції приймаючи рішення взяв до уваги копії документів поданих позивачем, а саме копії договору купівлі-продажу від 24.08.2010 року, видаткової накладної №СИ-000059, акту звірки. Поряд з цим, звертали увагу суду на те, що ОСОБА_6, який нібито отримав товар від позивача фізично не міг отримати такий, оскільки перебував в лікарні. Крім того, апелянт вважає неправомірним стягнення витрат за надану адвокатську допомогу.

Представники відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили задоволити в повному обсязі. Поряд з цим, представили суду заяву про злочин від 30.08.2011 року, яка подавалась ТзОВ «Унгрін»до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатської області та Ужгородського МУ УМВС.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу. Разом з тим, зазначав, що відповідачем включено до податкового кредиту суми спірної заборгованості, а посилання скаржника на фіктивність підписаних директором документів не підтверджене відповідними доказами. Поряд з цим, представив суду постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 09.09.2011 року, яка прийнята за наслідками перевірки проведеної ВДСБЕЗ Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області за заявою директора ТзОВ «Унгрін»щодо неправомірних, на його думку, дій працівників УВП «Синевір»УТОГ.

Крім того, представником позивача надано в судовому засіданні для огляду оригінали договору купівлі-продажу від 24.08.2010 року, видаткової накладної №СИ-000059 від 26.08.2010 року та акт звірки взаємних розрахунків від 01.09.2010 року.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що 24.08.2010 року між УВП «Синевір»УТОГ (в тексті договору -продавець) та ТзОВ «Унгрін»(в тексті договору -покупець) укладено договір купівлі-продажу товару б/н, відповідно до п.1.1 якого, позивач продає, а відповідач купує заготовку профілю армуючого в кількості 9366,156 м/п. Згідно із п.п.2.1, 2.2, 2.3 договору строк передачі товару -протягом 5-ти календарних днів від дня підписання договору. Місцезнаходження продукції: м.Ужгород, вул.Огарьова,3. Транспортне перевезення готової продукції забезпечує та оплачує покупець.

Пунктами 3.1, 3.2 договору встановлено, що вартість товару становить - 58525,12 грн. Порядок розрахунків -оплата здійснюється протягом 10-ти календарних днів від дня фактичного отримання товару в безготівковій формі.

Вказаний договір підписаний зі сторони позивача та відповідача та скріплений відтисками печаток сторін.

Позивачем на виконання умов договору відпущено відповідачу товар на суму 58525,12 грн., згідно видаткової накладної №СИ-000059 від 26.08.2010 року.

Поряд з цим, сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків (арк. справи 8), в якому зазначено, що станом на 01.09.2010 року заборгованість ТзОВ «Унгрін»перед УВП «Синевір»УТОГ становить 58525,12 грн.

Зазначені видаткова накладна та акт звірки від 01.09.2010 року містять підписи представників сторін та відтиски печаток позивача та відповідача.

Проте, відповідачем оплата поставленої позивачем продукції не проведена.

Судом відхилено посилання відповідача на те, що профіль армуючий в кількості 9366,156 м/п на суму 58525,12 грн., згідно видаткової накладної №СИ-000059 від 26.08.2010 року ним не отримувався, так як відповідачем включено вказану суму при формуванні податкового кредиту на відшкодування ПДВ за серпень 2010 року, що не заперечується останнім.

Поряд з цим, не заслуговує на увагу посилання скаржника на фіктивність підписаних директором документів та договору купівлі-продажу, оскільки таке не підтверджено документально.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи наведене, судом правомірно стягнено з відповідач на користь позивача 58525,12 грн. заборгованості.

Щодо посилань скаржника на необґрунтованість стягнених витрат за правову допомогу в сумі 2926 грн., слід зазначити наступне:

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 10 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" N 02-5/78 від 04.03.98 (із наступними змінами і доповненнями) витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це в рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи в суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Таким чином, враховуючи наведене, положення ст.44 та ст.49 ГПК України, суд першої інстанції правомірно стягнув із відповідача 2926 грн. -адвокатських витрат, враховуючи подані позивачем посвідчення №041 про право на заняття адвокатською діяльністю, яке видане 26.11.2004 року ОСОБА_2, договір про надання адвокатських послуг від 29.06.2011 року та квитанцію до прибуткового касового ордера №25/06 від 30.06.2011 року, яка свідчить про оплату позивачем 2926 грн. за договором про надання адвокатських послуг. При цьому, як відзначив представник позивача, у вказаній квитанції помилково зазначено дату договору про надання адвокатських послуг - 30.06.2011 року, замість 29.06.2011 року.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Закарпатської області від 19.09.2011 року по справі №5008/856/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Унгрін»без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

ОСОБА_1