Постанова

від 23.02.2010 по справі 15/104-1864

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

23.02.10 Справа № 15/104-1864

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ПП В«ПродекспортВ» від 11.01.2010 р. вих. № 10/01-60

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2009 р.

у справі № 15/104-1864

за позовом ТзОВ В«Подільський-ХолодВ» , с.Олешин Хмельницького р-ну Хмельницької обл.

до ПП В«ПродекспортВ» , м.Тернопіль

про стягнення 42 437, 91 грн., в т.ч. 40 346, 77 грн. основного боргу, 880, 74 грн. пені, 1210, 4 грн. 3 % річних, за договором постачання (з врахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог, а.с.49 )

За участю представників сторін:

від позивача -не з»явився;

від відповідача - не з»явився

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2009 р. у справі № 15/104-1864 (суддя Бучинська Г.Б.) позов задоволено повністю за підставністю й обгрунтованістю, стягнуто з відповідача на користь позивача 40 346, 77 грн. основного боргу, 880, 74 грн. пені, 1210, 4 грн. 3 % річних, за договором постачання.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що він не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання; сума позовних вимог не відповідає дійсності, так як ПП В«ПродекспортВ» отримано товар не по всіх накладних, на які посилається ТзОВ В«Подільський-ХолодВ» , а акт звірки взаєморозрахунків з боку відповідача підписаний неуповноваженою особою.

Як встановлено судом першої інстанції, 01.01.2009 р. між ТзОВ В«Подільський-ХолодВ» (продавець за договором, позивач у справі) та ПП В«ПродекспортВ» (покупець за договором, відповідач у справі) був укладений договір постачання № 05 (далі - договір) строком дії до 31.12.2009 р., за яким продавець зобов»язується передати товар у власність покупця, а останній -прийняти його й оплатити його вартість (а.с.5-10).

Датою прийому товару вважається дата підписання облікових документів уповноваженими представниками сторін (п.5.15 договору).

Так, на виконання умов договору за період з 08.05.2009 р. по 30.06.2009 р. позивачем поставлено товар відповідачу на загальну суму 46 649, 5 грн. , що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с.21-37, 50) , на яких містяться підписи працівників, що здійснювали прийом товару, котрі скріплені печатками торгових підрозділів ПП «Продекспорт».

Пунктом 8.1 договору передбачено, що оплата товару здійснюється протягом 45 календарних днів з моменту здійснення постачання товару.

Відповідачем проведено лише часткову оплату одержаного товару, залишок непогашеної заборгованості становить 40 346, 77 грн., що підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків, підписаним без жодних зауважень (а.с.19).

Тому станом на момент подання заяви про уточнення позовних вимог (а.с.49) розмір основного боргу становить 40 346, 77 грн.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2009 р. у справі № 15/104-1864 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП В«ПродекспортВ» - без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

Згідно з ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, строк оплати за отриманий товар, виходячи з дати останньої видаткової накладної від 30.06.2009 р., настав з 14.08.2009 р.

Порушенням зобов'язання відповідно до ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Колегія суддів вважає, що господарський суд дав правильну оцінку первинним документам і фактичним обставинам справи, які свідчать про факт отримання ПП В«ПродекспортВ» товару та виникнення обовВ»язку його оплати.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Проте відповідач не долучив до матеріалів справи доказів проведення повного розрахунку з позивачем згідно з договором.

Крім того, скаржник фактично визнає існування заборгованості перед позивачем в розмірі 40 346, 77 грн., що підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків, підписаним без жодних зауважень (а.с.19). Справжність підпису представника відповідача скріплена печаткою ПП В«ПродекспортВ» .

Таким чином, позовна вимога про стягнення 40 346, 77 грн. основного боргу є обгрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

У пункті 10.1 договору сторони передбачили, що за прострочення в оплаті товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0, 04 % від суми проплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення пені за порушення термінів оплати на підставі п.10.1 договору в сумі 880, 74 грн . за період з 14.08.2009 р. по 07.10.2009 р. , яка нарахована в межах строку позовної давності та не перевищує подвійної облікової ставки НБУ згідно з розрахунком (термін прострочення 55 днів, а.с.13 ), який перевірений судами обох інстанцій і визнаний правильним.

Також обгрунтованим є стягнення 1 210, 4 грн. 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов»язання на підставі ч.2 ст.625 ЦК України.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2009 р. у справі № 15/104-1864 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП В«ПродекспортВ» - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

ОСОБА_2Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин