Постанова

від 02.02.2010 по справі 5/104-2034

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

02.02.10 Справа № 5/104-2034

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ПП В«ПродекспортВ» від 08.12.2009 р. вих. № 09/12-39

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.11.2009 р.

у справі № 5/104-2034

за позовом ТзОВ В«ТД В«Міжрегіональні ресурсиВ» , м.Ківерці Волинської обл.

до ПП В«ПродекспортВ» , м.Тернопіль

про стягнення 13 100, 16 грн., в т.ч. 12 629, 42 грн. основного боргу, 410, 65 грн. пені, 60,09 грн. 3 % річних, за договором поставки

За участю представників сторін:

від позивача -не з»явився;

від відповідача - не з»явився

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 24.11.2009 р. у справі № 5/104-2034 (суддя Андрушків Г.З.) позов задоволено повністю за підставністю й обгрунтованістю, стягнуто з відповідача на користь позивача 12 629, 42 грн. основного боргу, 410, 65 грн. пені, 60,09 грн. 3 % річних, за договором поставки.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що він не був повідомлений про час і місце судового засідання; сума позовних вимог не відповідає дійсності, оскільки ПП В«ПродекспортВ» було отримано товар не по всіх накладних, на які посилається ТзОВ В«ТД В«Міжрегіональні ресурсиВ» , а акт звіряння взаєморозрахунків з боку відповідача підписаний неуповноваженою особою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення з підстав, викладених у ньому.

Як встановлено судом першої інстанції, 9 лютого 2009 року між ТзОВ В«ТД В«Міжрегіональні ресурсиВ» (постачальник за договором, позивач у справі) і ПП В«ПродекспортВ» (покупець за договором, відповідач у справі) був укладений договір поставки № 109/09 з урахуванням протоколу розбіжностей (далі - договір) (а.с.8-10).

Відповідно до п.3.6 договору датою отримання партії товару покупцем від постачальника вважається дата підписання видаткової накладної покупцем або уповноваженим представником, що вказується в додатку № 1 до договору чи в довіреності на одержання цінностей, оформленої відповідно до законодавства України.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що покупець зобов»язаний здійснити оплату за товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання цього товару.

На виконання умов договору на підставі видаткових накладних: № 52454 від 18.05.2009 р. (а.с.20) і № 83707 від 20.07.2009 р. (а.с.16) позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 30 630, 67 грн.

Відповідно до акту № 1496 від 27.07.2009 р. (а.с.19), накладної № 20-44367 від 01.10.2009 р. (а.с.23) відповідачем повернуто позивачу товар на суму 701, 25 грн.

Як вбачається з банківських виписок (а.с.11-13), покупець за отриманий товар провів лише часткову оплату в сумі 17 300 грн.

Тому станом на момент подання позовної заяви розмір основного боргу становить 12 629, 42 грн.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.11.2009 р. у справі № 5/104-2034 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП В«ПродекспортВ» - без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

Згідно з ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, строк оплати за отриманий товар, виходячи з дати видаткової накладної № 83707, настав з 20.08.2009 р.

Порушенням зобов'язання відповідно до ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Колегія суддів вважає, що господарський суд дав правильну оцінку первинним документам і фактичним обставинам справи, які свідчать про факт отримання ПП В«ПродекспортВ» товару та виникнення обовВ»язку його оплати.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Проте відповідач не долучив до матеріалів справи доказів проведення повного розрахунку з позивачем згідно з договором.

У пункті 6.2 договору сторони передбачили, що за прострочення в оплаті товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення пені за порушення термінів оплати на підставі п.6.2 договору в сумі 410, 65 грн. за період з 20.08.2009 р. по 10.10.2009 р. , яка нарахована в межах строку позовної давності та не перевищує подвійної облікової ставки НБУ згідно з розрахунком (а.с.3), який перевірений судами обох інстанцій і визнаний правильним.

Також обгрунтованим є стягнення 60, 09 грн. 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов»язання на підставі ч.2 ст.625 ЦК України за період з 20.08.2009 р. по 10.10.2009 р. згідно з розрахунком (а.с.3), який узгоджується з вимогами закону.

Покликання скаржника на неповідомлення його господарським судом про час і місце судового засідання не відповідає дійсності та спростовується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням за № 288938 про вручення ухвали про порушення провадження у справі під розписку, яке одержане завчасно за 2 тижні до початку судового засідання (а.с.26).

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.11.2009 р. у справі № 5/104-2034 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП В«ПродекспортВ» - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

ОСОБА_2Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин