Постанова

від 17.10.2011 по справі 3/88

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

17.10.11 Справа № 3/88

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача -ОСОБА_2

від відповідачів-1,3 -ОСОБА_3

від відповідачів-2,4,5 -не з'явились

Розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьман і Ко», вих.№43 від 06.07.2011 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сота», вих.№110 від 06.07.2011 року, Відкритого акціонерного товариства «Агропромбудмеханізація», вих.№19 від 06.07.2011 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Сота», вих.№0032 від 06.07.2011 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2011 року, суддя Фрич М.М.

у справі № 3/88,

за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»в особі Івано-Франківського управління Західного регіонального департаменту, м.Івано-Франківськ

до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьман і Ко», с.Микитинці м.Івано-Франківськ

до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Сота», с.Микитинці м.Івано-Франківськ

до відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сота», с. Микитинці м.Івано-Франківськ

до відповідача 4 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сота Плюс», м.Івано-Франківськ

до відповідача 5 - Відкритого акціонерного товариства «Агропромбудмеханізація», м.Івано-Франківськ

про стягнення солідарно 646 571 грн. 30 коп. заборгованості

в с т а н о в и в :

В ході розгляду справи у суді першої інстанції позивачем уточнювались позовні вимоги (уточнена позовна заява вих.№ 30-41/1020 від 09.05.2011 року, вх.№4923/2011 від 10.06.2011 року, арк. справи 69 т.ІІ), в якій позивач просить стягнути з солідарно з ТзОВ «Гетьман і Ко», ТзОВ «Трак Сота», ТзОВ «Сота», ВАТ «Агропромбудмеханізація»на користь ПАТ «УкрСиббанк»646571,30 грн., з яких: 388 745 грн. 68 коп. - основний борг, 206956,02 грн. - проценти за користування кредитними коштами, 2012,07 грн. - комісія, 43857,53 грн. - пеня, 5000 грн. - штрафних санкцій та 6465,71 грн. -державного мита, 236 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2011 року по справі №3/88 позов ПАТ «УкрСиббанк»в особі Івано-Франківського управління Західного регіонального департаменту задоволено, стягнено солідарно з ТзОВ «Гетьман і Ко», ТзОВ «Трак Сота», ТзОВ «Сота», ВАТ «Агропромбудмеханізація»на користь ПАТ «УкрСиббанк» - 646571,30 грн., в т.ч. основний борг - 388 745 грн. 68 коп. (сума несплаченого кредиту), 206956,02 грн. - процентів за користування кредитними коштами, 2012,07 грн. - комісії, 43857,53 грн. - пені, 5000 грн. - штрафних санкцій станом на 25.05.2011р. за кредитним договором №11130148000 від 19.03.2007р. В частині позову до ТзОВ «Сота Плюс»провадження у справі припинено.

Суд у рішенні зазначає, що ТзОВ «Гетьман і Ко»порушено умови кредитного договору №11130148000 від 19.03.2007 року, укладеного з позивачем, внаслідок чого у товариства виникла заборгованість по кредиту, процентах, комісії, крім того, на суму заборгованості відповідачу-1 нараховано пеню та штраф (неустойку). Враховуючи умови кредитного договору, договорів поруки, укладених із відповідачами-2,3,4,5 положення ст.ст.526, 530, 546, 549, 554 ЦК України, листи-вимоги направлені відповідачам, суд прийшов до висновку про правомірність позову Банку щодо солідарного стягнення з відповідачів-1,2,3,5 заборгованості, відсотків, комісії, процентів, пені та штрафу. В частині позову до відповідача-4 (ТзОВ «Сота Плюс») провадження у справі припинено на підставі п.6) ч.1 ст.80 ГПК України, з огляду на те, що останнє ліквідовано.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Гетьман і Ко», ТзОВ «Сота», ВАТ «Агропромбудмеханізація», ТзОВ «Трак Сота»подали апеляційні скарги, в якій просять скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2011 року по справі №3/88. ТзОВ «Гетьман і Ко»в частині стягнення відсотків, пені, комісії, штрафних санкцій та постановити нове, яким в задоволення позову про стягнення 154347,61 грн. -відмовити. ТзОВ «Трак Сота», ТзОВ «Сота»ВАТ «Агробудмеханізація»просять скасувати оскаржуване рішення щодо стягнення з них суми заборгованості як поручителів.

Зокрема, скаржники вважають необґрунтованими уточнені позовні вимоги, вказуючи на те, що відсотки нараховані за підвищеною відсотковою ставкою - 28% є безпідставними. На думку скаржників, кредитний договір №11130148000 від 19.03.2007 року в частині умов щодо права позивача в односторонньому порядку змінювати розмір процентів за кредитом (п.1.3.2) є нікчемним, з огляду на положення ст.ст.215, 216, 217, 1056-1 ЦК України. Поряд з цим, скаржники вважають, що комісію і пеню судом необґрунтовано стягнено. Разом з тим, звертають увагу на те, що судом неправомірно прийнято уточнену позовну заяву, яка за своїм змістом є збільшенням позовних вимог, оскільки такі не були оплачені державним митом. Одночасно, відповідачі-2,3,5 у своїх апеляційних скаргах зазначають, що збільшення кредитної ставки із 14% до 28% з ними як з поручителями не узгоджувалась, а відтак, на їхню думку, в силу ст.559 ЦК України порука припинилась зі зміною (збільшенням) плати за користування кредитними коштами. Відповідачі-2,3, звертають увагу суду на те, що договори поруки підписані без згоди зборів учасників відповідачів, а відповідач-5 вказує, що договір поруки підписано без згоди акціонерів ВАТ «Агропромбудмеханізація»та, що такі договори не затверджені, з огляду на наведене не набули чинності та зобов'язання не підлягають до виконання.

05.08.2011 року ТзОВ «Гетьман і Ко»подано доповнення до апеляційної скарги, в якому скаржник зазначає, що уточнену позовну заяву від 09.05.2011 року зі сторони банку підписав юрисконсульт ОСОБА_4 на підставі довіреності, яка видана 30.05.2011 року, тобто таке уточнення підписано особою, яка не мала повноважень станом на 09.05.2011 року.

Колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду відмовлено в задоволенні заяви (від 19.08.2011 року вих.№47, арк. справи 52 т.ІІІ) ТзОВ «Гетьман і Ко»про припинення провадження у справі в частині основного боргу в сумі 388745,68 грн., які сплачені платіжним дорученням №2 від 08.08.2011 року (арк. справи 53 т.ІІІ), оскільки сплата таких проведене після прийняття рішення по справі - 01.07.2011 року .

Представник відповідачів-1,3 в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційних скарг, просив задоволити в повному обсязі. Поряд з цим, зазначав, що ТзОВ «Гетьман і Ко»08.08.2011 року погашено суму основного боргу в розмірі - 388745,68 грн.

Представник позивача просив відмовити в задоволенні апеляційних скарг, з підстав наведених у відзиві на апеляційні скарги ( вих.№30-41/1145 від 04.08.2011 року). Зокрема, вказував на безпідставність доводів скаржників щодо необґрунтованості розрахунку заборгованості. Одночасно зазначав, що не заслуговують на увагу твердження скаржників про одностороннє збільшення Банком процентної ставки за кредитом з 14% до 28 % річних без повідомлення позичальника та поручителів, оскільки п.1.3.2 кредитного договору №11130148000 від 19.03.2007 року передбачено, що за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 28 % річних. Таким чином, умови щодо встановлення вказаної процентної ставки сторони погодили під час укладення кредитного договору та договорів поруки. Щодо посилань скаржників (поручителів) на статутні обмеження повноважень керівників ТзОВ «Трак Сота», ТзОВ «Сота»та ВАТ «Агропромбудмеханізація»на укладення договорів поруки позивач зазначив, що директори ТзОВ «Трак Сота»та ТзОВ «Сота»підписуючи договори поруки діяли на підставі статутів та протоколів зборів учасників товариств №01/05 від 01.12.2005 року, №04/07 від 17.01.2007 року, а директор ВАТ «Агропромбудмеханізація»на підставі статуту та протоколу загальних зборів акціонерів №1/2005 від 23.06.2005 року, витяги з ЄДРП та ОУ вказаних підприємств не містять обмежень щодо представництва юридичних осіб.

Представники відповідачів-2,4,5 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки явка представників відповідачів-2,4,5 не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників присутніх в судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційних скарг та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

19.03.2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" (в тексті договору -банк) в особі начальника відділення № 142 АКІБ "УкрСиббанк" та ТзОВ "Гетьман і Ко" (в тексті договору -позичальник) укладено кредитний договір №11130148000, відповідно до умов якого, банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 1 000 000 грн., а позичальник прийняти, належним чином використовувати і повернути отримані грошові кошти відповідно до графіка погашення кредиту ( додаток №1 до договору) з кінцевим строком повернення до 18.03.2010 року і сплатити за користування кредитом проценти в розмірі 14 % річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін процентна ставка становить 28% річних (п.1.3.1, 1.3.2 договору). Позичальник зобов'язувався сплачувати щомісячну комісію за управління кредитною лінією у розмірі 0,08 % від суми фактичного залишку по кредиту за договором на дату нарахування (п.1.3.7 договору) .

Пунктом 7.1 кредитного договору передбачено, що за порушення позичальником (відповідачем-1) термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк (позивач) має право вимагати від позичальника, останній зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 19% річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

У п.7.6 договору зазначено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема ст.611 ЦК України, позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку за порушення своїх зобов'язань, встановлених п.п.4.3, 4.4, 4.5, 4.7 договору, розмір якої становить 5000 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов вказаного вище кредитного договору банк (кредитор) свої зобов'язання за кредитним договором №11130148000 від 19.03.2007 року перед позичальником (відповідачем-1) виконав у повному обсязі, однак позичальник порушив умови договору в частині сплати кредиту та нарахованих процентів.

Станом на 25.05.2011 року заборгованість відповідача-1 перед банком становить 646 571,30 грн., з яких: 388 745,68 грн. - основний борг (сума несплаченого кредиту), 206 956,02 грн. - проценти за користування кредитними коштами, 2012,07 грн. -комісія.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З метою забезпечення виконання взятого на себе позичальником зобов'язання по кредитному договору, Банком з відповідачами 19.03.2007 року укладено наступні договори:

- договір іпотеки з позичальником (ТзОВ "Гетьман і Ко"), відповідачем-3 (ТзОВ "Сота"), згідно з яким, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме адміністративно-виробниче приміщення, загальною площею 751,1 кв.м., що розташовані за адресою: вул.Дудаєва,29 в м.Івано-Франківську.

- договір поруки №11130148000/1-П з ТзОВ "Трак Сота" (відповідача 2), за яким поручитель зобов'язувався перед кредитором (позивачем) відповідати в повному об'ємі за своєчасне і повне виконання боржником (відповідачем-1) зобов'язань за кредитним договором №11130148000 від 19.03.2007 року.

- договір поруки №11130148000/2-П з ТзОВ "Сота" (відповідач-3), за яким поручитель зобов'язувався перед кредитором (позивачем) відповідати в повному об'ємі за своєчасне і повне виконання боржником (відповідачем-1) зобов'язань за кредитним договором №11130148000 від 19.03.2007 року.

- договір поруки №11130148000/3-П з ТзОВ "Сота Плюс"( відповідач-4), за яким поручитель зобов'язувався перед кредитором (позивачем) відповідати в повному об'ємі за своєчасне і повне виконання боржником (відповідачем-1) зобов'язань за кредитним договором №11130148000 від 19.03.2007 року.

- договір поруки №11130148000/4-П з ВАТ "Агропромбудмеханізація"(відповідач-5), за яким поручитель зобов'язувався перед кредитором (позивачем) відповідати в повному об'ємі за своєчасне і повне виконання боржником (відповідачем-1) зобов'язань за договором№11130148000 від 19.03.2007 року.

Згідно із п.9.1 кредитного договору №11130148000 від 19.03.2007 року, у разі неналежного виконання боржником (ТзОВ "Гетьман і Ко") зобов'язань за договором, відшкодування заборгованості перед банком за договором проводиться шляхом стягнення з поручителя та/або шляхом звернення стягнення на заставлене майно, що є забезпеченням за договором на вибір банку.

До матеріалів справи долучено листи-вимоги (№ 137-433/1991 від 19.02.10 р.,№ 137-433/1992 від 19.02.10 р.,№ 137-433/1993 від 19.02.10 р.,№ 137-433/1994 від 19.02.10 р., № 137-433/1995 від 19.02.10 р.), в яких позивач звертався до відповідачів з вимогою сплатити заборгованість по кредиту з врахуванням штрафних санкцій із зазначенням дати погашення боргу.

Проте, станом на момент подання позовної заяви вказані вимоги залишені без задоволення. Станом на 25.05.11 року заборгованість відповідача становить: 388 745 грн. 68 коп. - основний борг ( сума несплаченого кредиту), 206 956 грн. 02 коп. - проценти за користування кредитними коштами, 2012 грн. 07 коп. - комісії за управління кредитною лінією.

Як відзначено вище, відповідач-1 вказує про сплату суми основного боргу в розмірі - 388745,68 грн. платіжним дорученням №2 від 08.08.2011 року (арк. справи 53 т.ІІІ), проте, сплата таких проведена після прийняття рішення по справі - 01.07.2011 року .

Розрахунок суми боргу додано позивачем до уточненої позовної заяви (арк. 74 - 80 т.ІІ).

Щодо посилань відповідача-1 на те, що уточнену позовну заяву від 09.05.2011 року (арк. справи 69 - 71 т.ІІ) зі сторони банку підписав юрисконсульт ОСОБА_4 на підставі довіреності, яка видана 30.05.2011 року, тобто таке уточнення підписано особою, яка не мала повноважень станом на 09.05.2011 року, слід зазначити, що уточнена позовна заява подана суду 10.06.2011 року та із тексту вказаної заяви вбачається, що позивачем проведено розрахунок суми боргу, відсотків, комісії, пені станом на 25.05.2011 року, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про допущення описки при зазначенні дати уточненої позовної заяви.

Не заслуговує на увагу твердження скаржників про те, що господарським судом необґрунтовано прийнято уточнену позовну заяву, яка за своїм змістом є збільшенням позовних вимог, оскільки такі вимоги не були оплачені державним митом, з огляду на те, що згідно ст.46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. В разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову. До заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, за винятком випадків звільнення від сплати цього мита, відстрочки або розстрочки його сплати.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено платіжним дорученням №0004764527 від 26.04.2010 року - 5360,82 грн. державного мита за подання позовної заяви (арк. справи 29 т.І), уточнюючи позовні вимоги та просячи про стягнення - 646571,30 грн., згідно вказаної вище заяви позивачем дооплачено - 1104,89 грн. державного мита (платіжне доручення №0006232625 від 03.06.2011 року, арк. справи 73 т.ІІ). Таким чином, позивачем загалом сплачено - 6465,71 грн., що становить - 1% від суми позову та відповідає положенням п.п. а пункту 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито».

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.7.6 кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку(штраф) в розмірі 5000 грн. за порушення своїх зобов'язань (в тому числі і за порушення термінів виконання зобов'язань), встановлених п.4.3, 4.4, 4.5, 4.7 договору.

Пунктом 7.1 кредитного договору №11130148000 від 19.03.2007 року передбачено відповідальність за прострочення повернення кредитних коштів та процентів за їх користування у вигляді пені.

Позивач просить стягнути з відповідача 43 857 грн. 53 коп. пені, яка нарахована за період з 26.11.2010 року по 25.05.2011 року, що вбачається із розрахунку доданого до уточнення позовних вимог.

Судом першої інстанції стягнено пеню у вказаному розмірі, проте, така задоволенню не підлягала, оскільки ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З врахуванням п.п. 1.2.1 кредитного договору №11130148000 від 19.03.2007 року зобов'язання відповідача щодо сплати боргу настало 18 березня 2010 року, в зв'язку з чим, за приписами ч.6 ст. 232 ГПК України нарахування санкцій за прострочення виконання зобов'язання припинилося через шість місяців, тобто з 18 вересня 2010 року, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість нарахування позивачем цієї санкції за період з 26.11.2010 року по 25.05.2011 року .

Крім того, судом правомірно припинено провадження у справі в частині вимог до Товариство з обмеженою відповідальністю "Сота Плюс" на підставі п.6 ч.1 ст.80 ГПК України, з огляду на те, що таке ліквідоване (витяг з ЄДРПОУ від 09.08.2010 року, арк. справи 140 т.ІІ).

Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції правомірно стягнено з відповідачів-1, 2,3,5 на користь позивача: 388 745 грн. 68 коп. -основного боргу, 206 956 грн. 02 коп. процентів за користування кредитними коштами, 2012 грн. 07 коп. комісії, 5000 грн. - штрафних санкцій, а підстави для стягнення пені відсутні.

Таким чином, оскаржуване рішення господарського суду в частині стягнення 43857 грн. 53 коп. пені слід скасувати із прийняттям в цій частині нового рішення, яким в стягненні пені відмовити, в решеті рішення суду слід залишити без змін.

В зв'язку з частковим скасуванням рішення господарського суду, апеляційний господарський суд з урахуванням ст.ст.44, 49 ГПК України, проводить новий розподіл судових витрат, а саме з відповідачів-1,2,3,5 на користь позивача слід стягнути 6027,13 грн. - державного мита, 219,99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Поряд з цим, з позивача на користь відповідача-1 підлягають стягненню 219,29 грн. - в відшкодування витрат по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційні скарги ТзОВ «Гетьман і Ко», ТзОВ «Сота», ВАТ «Агропромбудмеханізація», ТзОВ «Трак Сота»задоволити частково.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2011 року по справі №3/88 скасувати в частині стягнення пені в сумі 43857,53 грн., прийняти в цій частині нове рішення, яким в стягненні пені в сумі 43857,53 грн. відмовити.

В частині стягнення основного боргу, процентів за користування кредитними коштами, комісії, штрафу та припинення провадження щодо позовних вимог до ТзОВ "Сота Плюс" рішення залишити без змін.

Стягнути з солідарно з ТзОВ "Гетьман і Ко" (м.Івано-Франківськ, с.Микитинці, вул.Юності,33, код ЄДРПОУ 31524429), ТзОВ "Трак Сота" (м.Івано-Франківськ, с.Микитинці, вул.Юності,33, код ЄДРПОУ 34078279), ТзОВ "Сота" (м.Івано-Франківськ, с.Микитинці, вул.Юності,33, код ЄДРПОУ 31262487), ВАТ "Агропромбудмеханізація" (м.Івано-Франківськ, с.Микитинці, вул.Юності,33, код ЄДРПОУ 01354013) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (м.Харків, пр.Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750): 6027,13 грн. - державного мита, 219,99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (м.Харків, пр.Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) на користь ТзОВ «Гетьман і Ко»(м.Івано-Франківськ, с.Микитинці, вул.Юності,33, код ЄДРПОУ 31524429) - 219,29 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

ОСОБА_1