Постанова

від 18.02.2010 по справі 2-а-2434/09/0770

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Cправа № 2-а-2434/09/0770

Рядок статзвіту № 2.11.3

Код - 05

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2010 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

при секретарі судового засідання Воловар О.В.

за участю сторін:

представників позивача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Маріам» до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 03 жовтня 2006 року за № 0004582342/0,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 18 лютого 2010 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 березня 2010 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріам» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області, якою просить визнати недійсним (незаконним) податкове повідомлення-рішення Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області № 0004582342/0 від 03 жовтня 2006 року.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Хустська об'єднана державна податкова інспекція Закарпатської області провела перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріам» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2005 року по 01 липня 2006 року. За наслідками перевірки 27 вересня 2006 року був складено акт про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Маріам» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за № 824/23/22087941. На підставі акту перевірки начальником Хустської ОДПІ 03 жовтня 2006 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004582342/0, відповідно до якого за порушення статті 4 пункту 4.1 підпункту 4.1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 49605 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 14882 грн., всього - на суму 64487 грн.. Податкове повідомлення - рішення прийняте на підставі акту перевірки, який не має документальних підтверджень на обґрунтування висновків про порушення товариством податкового законодавства.

Відповідач надав суду заперечення проти позову, згідно якого адміністративний позов заперечує повністю з наступних підстав. Працівниками Хустської ОДПІ відповідно до вимог статті 11-1 частин 1 та 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Маріам» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2005 року по 01 липня 2006 року Проведеною перевіркою встановлена, що ТзОВ «Маріам» отримало від фізичної особи - ОСОБА_1 суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 198420 грн. Станом на 01 липня 2006 року не повернуло, що підтверджується первинними документами - договорами про надання безвідсоткових позик та банківських виписок про внесення фізичною особою - ОСОБА_1 коштів на рахунок. Перевіркою встановлено, що в порушення статті 4 пункту 4.1. підпункту 4.1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року (надалі Закон України № 334/94-ВР) ТзОВ «Маріам» не включено до складу валового доходу за 2005 рік фінансову допомогу у сумі 198420 грн., яка станом на 01 липня 2006 року не повернена. В результаті перевірки донараховано до бюджету податок на прибуток за 2005 рік у сумі 49605 грн. Згідно з статтею 4 пунктом 4.2 підпунктом 4.2.2 підпунктом «б» Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі Закон України № 2181-ІІІ) та у відповідності до статті 17 пункту 17.1 підпункту 17.1.3 Закону України № 2181-ІІІ Хустською ОДПІ застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 14882 грн.. Крім того, згідно зі статтею 99 частиною 1 та 2 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 100 частини 1 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з мотивів, що наведені в позовній заяві. Крім того, пояснили суду, що ТОВ «Маріам», після отримання у жовтні 2006 року податкового повідомлення-рішення, яке було прийняте на підставі акту перевірки за № 824/23/22087941, повністю оплатили донарахований Хустською ОДПІ Закарпатської області податок на прибуток підприємств у розмірі 49605 грн., а також застосовану штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 14882 грн. Всього відповідно до вказаного вище податкового повідомлення-рішення було сплачено 64487 грн..

Представник відповідача просив відмовити позивачеві в задоволенні адміністративного позову з мотивів що наведені в письмовому запереченні. Крім того, наполягав на тому, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Маріам» 17 березня 1997 року було зареєстроване Хустською районною державною адміністрацією Закарпатської області. 26 липня 2007 року змінило місцезнаходження, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 340002 (а.с. 79).

В період з 04 вересня 2006 року по 22 вересня 2006 року Хустською ОДПІ Закарпатської області проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Маріам». На підставі наказу Хустської ОДПІ Закарпатської області від 15 вересня 2006 року № 244 термін проведеної перевірки був продовжений на 5 днів. За результатами перевірки 27 вересня 2006 року був складений акт за № 824/23/22087941 «Про результати виїзної планової перевірки ТзОВ «Маріам», код 22087941 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2005 року по 01 липня 2006 року» (а.с.а.с. 8-20), з яким були ознайомлені як керівник, так й головний бухгалтер ТОВ «Маріам». Відповідно до складеного акту перевіркою встановлено заниження скорегованого валового доходу за 2005 рік в сумі 198420 грн., в результаті чого до бюджету не сплачено податку на прибуток у розмірі 49605 грн..

На підставі вказаного акту перевірки за порушення статті 17 пункту 17.1 підпункту 17.1.3 Закону України № 2181-ІІІ 03 жовтня 2006 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000582342/0, у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 49605 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 14882 грн., всього 64487 грн. (а.с. 28).

Відповідно до договорів позики від 10 жовтня 2005 року за № 1, 21 жовтня 2005 року за № 2, 18 листопада 2005 року за № 3, 23 листопада 2005 року за № 4, 25 листопада 2005 року за № 5, 08 грудня 2005 року за № 6 та 13 грудня 2005 року за № 7, що укладені між Позикодавцем - ОСОБА_1 та Позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Маріам» (а.с.а.с. 70-76) - Товариство з обмеженою відповідальністю фірмою «Маріам» отримало позику у розмірі 198420 грн., які зобов'язувалося повернути.

Відповідно до бухгалтерської довідки від 20 вересня 2006 року, що видана за підписом генерального директора ТОВ фірми «Маріам» ОСОБА_1 та головного бухгалтера ТОВ фірми «Маріам» (а.с. 49) заборгованість ТОВ фірми «Маріам» перед ОСОБА_1 станом на день видачі вказаної довідки складає 198420 грн. Тобто сума, що отримана по договорах позики без нарахування процентів.

Станом на дату складання акту перевіки за № 824/23/22087941сума отриманої позики Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Маріам» Позикодавцеві ОСОБА_1 не було повернуто.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 частини 1 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно статті 1 пункту 1.22 підпункту 1.22.2 Закону України № 334/94-ВР, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Таким чином, підсумовуючи вищевказане, Закарпатський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що кошти, отримані Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Маріам» від ОСОБА_1, є саме поворотною фінансовою допомогою.

Відповідно статті 4 пункту 4.1 підпункту 4.1.6 абзацу 3 Закону України № 334/94-ВР валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Відповідно до статті 4 пункту 4.2. підпункту 4.2.2. підпункту «б» Закону України № 2181-ІІІ у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, то контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків.

Відповідно до статті 17 пункту 17.1. підпункту 17.1.3. Закону України № 2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

В порушення статті 4 пункту 4.1 підпункту 4.1.6 абзацу 3 Закону України № 334/94-ВР позивачем не включено до складу валового доходу за 2005 рік поворотну фінансову допомогу у сумі 198420 грн., яка не була повернена станом на 01 липня 2006 року (період за який проводилася перевірка), в результаті чого було донараховано податок на прибуток за 2005 рік у розмірі 49605 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 14882 грн..

Отже, відповідачем правомірно донараховано суму податкового зобов'язання, а віт так підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Стосовно позиції відповідача щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду суд приходить до таких висновків.

Загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи визначено статтею 99 частиною 2 КАС України і становить один рік. Зазначений строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 5 пункту 5.2 підпункт 5.2.5 Закону України № 2181-ІІІ з урахуванням строків давності платник податків вправі оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення . Строки давності встановлені статтею 15 цього закону, який становить 1095 днів.

Відповідно до статті 99 частини 3 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду і саме такий строк встановлений Законом України № 2181-ІІІ.

Отже, строк звернення платника податків з позовом до адміністративного суду щодо оскарження рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання визначається на підставі норм статей 5 та 15 Закону України № 2181-ІІІ становить 1095 днів з моменту отримання відповідного податкового повідомлення, а тому відсутні підстави для відмови у задоволенні адміністративного позову саме з мотивів пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 72, 86, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Маріам» до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 03 жовтня 2006 року за № 0004582342/0 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Гаврилко С.Є.