ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" жовтня 2011 р. Справа № 2a-2904/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Микитюка Р.В.
при секретарі Дущак С.М.
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області
до відповідача: Приватної фірми "ЦЛ"
про стягнення заборгованості в сумі 3265,50 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Калуська оДПІ звернулася в суд з адміністративним позовом до приватної фірми "ЦЛ" про стягнення заборгованості в сумі 3265,50 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість, яка станом на 05.09.2011 року становить 3265,50 грн., зокрема по податку на додану вартість - 804,55 грн. пені; по податку на прибуток - 2040,00 грн. основного боргу та 420,95 грн. пені. Приватній фірмі «ЦЛ»27.03.2007 року податковим органом було надіслано першу податкову вимогу №1/149, а 26.04.2007 року - другу податкову вимогу №2/194, проте податковий борг платником податків не погашено.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду.
24.09.2011 року на адресу суду повернулася поштова кореспонденція, з відміткою «адресат за зазначеною адресою не проживає», яка відправлялася відповідачу за адресою: 77300, вул. Б.Хмельницького, 59, м. Калуш, Івано-Франківська область, а саме копія ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі.
Згідно із частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям -за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. З огляду на вказане відповідача належним чином повідомлено про відкриття судом провадження у справі та про можливість подання заперечення проти адміністративного позову.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.
Приватна фірма «ЦЛ»згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії ПП №119 від 20.01.1993 року є юридичною особою.
За відповідачем рахується заборгованість по сплаті податків в сумі 3265,50 грн. Дана заборгованість виникла по наступних обов'язкових платежах:
- по податку на додану вартість 804,55 грн., пені, що підтверджується довідкою Калуської оДПІ від 05.09.2011 року №4841/10/240 про суму заборгованості;
- по податку на прибуток - 2040,00 грн. основного боргу та 420,95 грн. пені, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням Калуської оДПІ від 29.04.2009 року №0003201501/0, прийнятим на підставі акту перевірки від 16.04.2009 року №549/1501/24679284, яким встановлено неподання відповідачем у строки декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року та 2008 рік, податковим повідомленням-рішенням Калуської оДПІ від 26.12.2008 року №0013061501/0, прийнятим на підставі акту перевірки від 18.12.2008 року №2466/1501/24679284, яким встановлено неподання відповідачем у строки декларації з податку на прибуток за І квартал 2007 року,а І півріччя 2007 року, ІІІ квартали 2007 року, 11 місяців 2007 року, 2007 рік, І квартал 2008 року, І півріччя 2008 року, ІІІ квартали 2008 року, а також податковим повідомленням-рішенням Калуської оДПІ від 12.10.2009 року №0007561501/0, прийнятим на підставі акту перевірки від 12.10.2009 року №3134/1501/24679284, яким встановлено неподання відповідачем декларації з податку на прибуток за І квартал 2009 року, І півріччя 2009 року.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України В«Про систему оподаткуванняВ» визначено види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України. Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлений законом термін. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» .
Відповідно до п.1.11 ст.1 Закону України В«Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» податкова декларація -це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Як вбачається з п.1.2 ст.1 даного Закону податковим зобов'язанням визнається зобов'язання платника податків сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, пов'язані з обчисленням і сплатою податків.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.
Законом України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III від 21.12.2000 року в статті 1 визначено податковий борг (недоїмка) як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Штрафна санкція (штраф) -це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Згідно п.17.1.1 ст.17 Закону України В«Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум (п.17.3 ст.17 даного Закону).
Відповідно до п.п.16.4.1. п.16.4 ст.16 згаданого Закону на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України В«Про державне податкову службу в УкраїніВ» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було порушено строки подання звітів по податку на прибуток. За вказані порушення до приватної фірми «ЦЛ»застосовано штрафні санкції.
Усі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій податковим органом надсилалися відповідачу, однак поштова кореспонденція поверталася до Калуської оДПІ за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
На виконання ст.6 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» приватній фірмі «ЦЛ»27.03.2007 року податковим органом було надіслано першу податкову вимогу №1/149, а 26.04.2007 року - другу податкову вимогу №2/194, проте податковий борг платником податків не погашено.
Заборгованість відповідача підтверджується довідкою Калуської оДПІ від 05.09.2011 року №4841/10/240 про суму заборгованості, копіями податковим повідомлень-рішень, копіями актів перевірок, копіями першої та другої податкових вимог та іншими матеріалами справи.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд погоджується із доводами представника позивача про те, що фактичне стягнення податкового боргу необхідно здійснити за положеннями Податкового кодексу України, який вступив у дію із 01.01.2011 року.
Вирішуючи питання про необхідність застосування положень пунктів 95.3. 95.4., статті 95 Податкового кодексу України у повному їх змісті у даних спірних відносинах суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення із відповідача наявного у нього податкового боргу за правилами вказаної статті Кодексу підлягають задоволенню, виходячи із наступних правових позицій.
Відповідно до вимог пунктів 95.3., 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Суд, виходячи із системного аналізу наведених положень Кодексу, прийшов до висновку про те, що існують усі підстави для погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів, з рахунку у банку, обслуговуючому такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватної фірми "ЦЛ", 77300, вул. Б.Хмельницького, 59, м. Калуш, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 24679284 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 3265,50 грн. (три тисячі двісті шістдесят п'ять гривень 50 коп.) з рахунків ПФ "ЦЛ " у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить ПФ "ЦЛ".
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: Микитюк Р.В.
Постанова складена в повному обсязі 12.10.2011 року.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2011 |
Оприлюднено | 28.09.2015 |
Номер документу | 50948686 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Микитюк Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні