Постанова

від 13.10.2011 по справі 2а-2926/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2011 р. Справа № 2a-2926/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитюка Р.В.

при секретарі Дущак С.М.

за участю представників сторін:

від прокуратури - ОСОБА_1

від позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-ізраїльського підприємства "Кутська лісова компанія"

про стягнення податкового боргу в сумі 93777,76 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

заступник прокурора м. Івано-Франківська звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-ізраїльського підприємства "Кутська лісова компанія" про стягнення податкового боргу в сумі 93777,76 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 93777,76 грн., зокрема, 93557,45 грн. по пені ЗЕД та по податку на доходи фізичних осіб в сумі 220,31 грн, який виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання, згідно поданої декларації на суму 216,00 грн. та пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 4,31 грн. Відповідачу було направлено першу податкову вимогу №1/1482 від 24.06.2009 року та другу податкову вимогу №2/1801 від 27.07.2009 рок, однак вони залишені ним без виконання.

Представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Просила позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (рекомендованим). Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову відповідач не скористався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури та позивача, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-ізраїльське підприємство «Кутська лісова компанія»згідно вимог п.п. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов’язане сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 156 Податкового кодексу України визначає податкове зобов’язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Так, згідно з абз. 1 п. 57.1 статті 57 розділу II Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України).

Пунктом 57.2 статті 57 розділу II Податкового кодексу України, в свою чергу, визначено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (набрання судовим рішенням законної сили).

Своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку, згідно п. 176.1 статті 176 Податкового кодексу України є одним з обов’язків платника податків.

Контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби (п. 41.1 статті 41 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що згідно поданої відповідачем податкової декларації за податку на доходи фізичних осіб березень 2011 року, відповідачем самостійно обчислено суму податку в розмірі 216,90 грн.

Як вбачається з корінця податкового повідомлення-рішення №0000152200/0 від 12.04.20111 року до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 94488,39 грн. за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. (а.с.11), прийнятого на підставі акту перевірки №1966/22-0/31711523 від 12.04.2011 року.

Однак, зазначені вище суми самостійно розрахованих податкових зобов’язань за платежем податок на доходи фізичних осіб та пеня у сфері ЗЕД, відповідачем в установлені чинним законодавством терміни в повному обсязі не сплачено.

За змістом п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податковою боргу платника податків.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У зв’язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов’язання в установлені строки позивачем на адресу відповідача булло направлено першу податкову вимогу №1/1482 від 24.06.2009 року та №2/1801 від 27.07.2009 року, які вручені уповноваженій особі відповідача 26.06.2009 року та 29.07.2009 року, однак залишені відповідачем без виконання.

Заборгованість відповідача підтверджується довідкою ДПІ від 01.07.2011 року №271, корінцями першої та другої податкових вимог, копією декларації з податку на доходи фізичних осіб, податковим повідомленням-рішенням №0000152200/0 від 12.04.2011 року, копією акут перевірки №1966/22-0/31711523 від 12.04.2011 року та іншими матеріалами справи.

Оскільки відповідне право органів державної податкової служби на звернення до суду щодо стягнення податкового боргу передбачено статтею 20 Податкового кодексу України, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 93777,76 грн.

Вирішуючи питання про необхідність застосування положень пунктів 95.3. 95.4., статті 95 Податкового кодексу України у повному їх змісті у даних спірних відносинах суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення із відповідача наявного у нього податкового боргу за правилами вказаної статті Кодексу підлягають задоволенню, виходячи із наступних правових позицій.

Відповідно до вимог пунктів 95.3., 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд, виходячи із системного аналізу наведених положень Кодексу, прийшов до висновку про те, що існують усі підстави для погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів, з рахунку у банку, обслуговуючому такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-ізраїльського підприємства "Кутська лісова компанія", 76000, вул. Вовчинецька, 225, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 31711523 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 93777,76 грн. (дев’яносто три тисячі сімсот сімдесят сім гривень 76 коп.) з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-ізраїльського підприємства "Кутська лісова компанія" у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить ТзОВ Спільному українсько-ізраїльському підприємству "Кутська лісова компанія".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Микитюк Р.В.

Постанова складена в повному обсязі 18.10.2011 року.