Постанова

від 16.09.2015 по справі 813/3474/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 року № 813/3474/15

10 год. 46 хв. м.Львів, вул.Чоловського, 2

Зал судових засідань № 5

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Тертичного В.Г.

за участю секретаря судового засідання Олійника Ю.В.

за участю представників сторін:

від представника позивача - не з'явився

від представника відповідача - Юрченко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Галичина» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Львові Міжрегіонального управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство «Галичина» (далі - ПрАТ «Галичина») звернулося до адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Львові Міжрегіонального управління Міндоходів, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Львові Міжрегіонального управління Міндоходів від 16 січня 2015 року № 0000014002/494, яким для Приватного акціонерного товариства «Галичина» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 69042,96 грн., в т.ч. за основним платежем - 46028,64 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 23014,32 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Львові Міжрегіонального управління Міндоходів від 16 січня 2015 року № 0000024001/495, яким для Приватного акціонерного товариства «Галичина» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 188004,54 грн., в т.ч. за основним платежем - 125336,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 62668,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що господарські операції із ТОВ «Алвікс» мали реальний характер, що підтверджується первинними документами - договором про надання маркетингових послуг від 01.08.2014 року № 22, актом здачі-приймання виконаних робіт, податковою накладною та платіжними дорученнями. На момент здійснення господарських операцій і на даний час ТОВ «Алвікс» знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстроване платником ПДВ. За таких обставин ПрАТ «Галичина» не несе відповідальності за можливу несплату податків контрагентом - ТОВ «Алвікс». Вважає, що висновки акту перевірки є помилковими, а відтак у податкового органу немає правових підстав для визначення товариству податкових зобов'язань із податку на додану вартість та нарахування санкцій, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, оскільки такі прийняті з грубим порушенням норм податкового законодавства.

Позивач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. 26 серпня 2015 року за вх. № 27590 подав клопотання про розгляд справи без участі позивача, оскільки ПрАТ «Галичина» немає можливості забезпечувати явку уповноваженого представника в судові засідання.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, подав письмові заперечення (вх. № 27708) та просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що аргументи, викладені в позовній заяві вважає такими, що не спростовують наявності виявленого порушення, зафіксованого в акті перевірки і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

ПрАТ «Галичина» зареєстроване 01.06.1998 року, № запису 14051200000000058, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.05.2015 року та перебуває на обліку як платник податків в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Львові Міжрегіонального управління Міндоходів.

На підставі направлення, виданного СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів від 27.11.2014 року № 249/28-06-40-01 Кулькевичом Олегом Андрійовичем, головним державним ревізором-інспектором сектору податкового аудиту відділу податкового супроводження підприємств переробної та харчової галузей СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року та відповідно до наказу СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів від 26.11.2014 року № 291, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Галичина» (ЄДРПОУ 25553579) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо достовірності декларування, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за серпень-вересень 2014 року по взаєморозрахунках з ТОВ «Алвікс» ( ЄДРПОУ 23726415).

За результатами перевірки головним державним ревізором-інспектором сектору податкового аудиту відділу податкового супроводження підприємств переробної та харчової галузей СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів Кулькевичом Олегом Андрійовичем складено акт від 24.12.2014 року № 544/28-06-40-01/25553579 (надалі - акт перевірки), у висновках якого встановлено порушення, зокрема:

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до: заниження податкового зобов'язання по загальній декларації з ПДВ за вересень 2014 року на суму 46028,64 грн. та заниження податкового зобов'язання по декларації з ПДВ у спеціальному режимі оподаткування переробного підприємства за вересень 2014 року на суму 125336,36 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, ПрАТ «Галичина», у встановлені законодавством терміни подала письмове заперечення № 30/12-03 від 30 грудня 2014 року.

Проте, листом СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів від 14.01.2015 року № 413/28-06-40-01/93 надано відповідь на заперечення, яким висновки акта перевірки № 544/28-06-40-01/25553579 від 24.12.2014 року залишено без змін.

На підставі акта перевірки відповідачем 28.11.2014 року складено і підписано наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000014002/494 від 16.01.2015 року, яким для ПрАТ «Галичина» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 69042,96 грн., в т.ч. за основним платежем - 46028,64 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 23014,32 грн.;

- № 0000024001/495 від 16.01.2015 року, яким для ПрАТ «Галичина» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 188004,54 грн., в т.ч. за основним платежем - 125336,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 62668,18 грн.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем подано до Міжрегіонального головного управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників скаргу від 30.01.2015 року № 30/01-03.

09 квітня 2015 року за № 8957/10/28-10-10-4-33 рішенням міжрегіонального головного управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників скарга ПрАТ «Галичина» залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

27 квітня 2015 року позивачем подано чергову скаргу про перегляд податкових повідомлень-рішень № 27/04-01, проте рішенням Державної фіскальної служби України від 23 червня 2015 року за № 13118/6/99-99-10-01-04-25 скарга ПрАТ «Галичина» залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Платник податків не погодився як з висновками акта перевірки від 24.12.2014 року, що і зазначив після ознайомлення з ним, так і з прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями від 16.01.2015 року, які оскаржив до суду.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із п.5.2 Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Згідно із п.6.2 Порядку, виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється.

Із матеріалів справи вбачається, що 01.08.2014 року між ПрАТ «Галичина» (Замовник) та ТОВ «Алвікс» (Виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг. Згідно умов, договору Виконавець зобов'язується надати маркетингові послуги, а Замовник прийняти й оплатити надані послуги.

14 липня 2015 року за вх. № 23173 на виконання умов даного договору представником позивача долучено до матеріалів справи ряд документів, а саме:

- Акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № 002022 від 31.08.2015 року згідно договору № 22 від 01.08.2014 року з додатком до договору про надання маркетингових послуг з визначення переліку і вартості послуг;

- платіжне доручення № 8001 від 29.10.2014 року на суму 1028190,00 грн.;

- виписка банку про сплату коштів в сумі 1028190,00 грн.;

- податкова накладна № 22 від 31.08.2014 року на загальну суму 1028190,00 грн.;

- податкова декларація з ПДВ за вересень 2014 року з квитанціями № 1 та № 2;

- податкова декларація з ПДВ (переробна) за вересень 2014 року з квитанціями № 1 та № 2;

- розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5);

- документи про маркетингові дослідження (звіти) за серпень 2014 року по договору № 22 від 01.08.2014 року, а саме: визначення відносної динаміки продажу продукції ТМ «Галичина» у торгівельній мережі ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» за серпень 2014 року; визначення об'ємів продажу продукції ТМ «Галичина» у торговельних пунктах мережі ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» у грошовому еквіваленті, що приймають участь в дослідженні у звітній період за серпень 2014 року; визначення залишків продукції ТМ «Галичина» у торговельних пунктах мережі ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», що приймають участь в дослідженні у звітній період за серпень 2014 року; звіт по проведеному фокус-груповому дослідженню «Проект йогурт» 12.08.2014 року; звіт по проведеному дослідженню «Телефонне опитування споживачів йогурту торгової марки «Галичина» та звіт по проведеному опитуванні споживачів йогурту в м.Дніпропетровськ.

Відповідно до наданих документів встановлено, що ТОВ «Алвікс» оформило ряд первинних документів (зазначених вище) для ПрАТ «Галичина» на поставку маркетингових послуг по дослідженню продукції ТМ «Галичина», продаж якої здійснювався у торгових точках мережі ТОВ «АТБ-МАРКЕТ».

Суми податку на додану вартість, згідно отриманої від ТОВ «Алвікс» податкової накладної, ПрАТ «Галичина» відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та включено до податкового кредиту в декларації з ПДВ за версень 2014 року на суму 171365,00 грн.

За результатами перевірки встановлено, що у представлених звітах маркетингових послуг міститься інформація, якою ПрАТ «Галичина» володіє в процесі здійснення діяльності із покупцями продукції (без отримання додаткових маркетингових послуг). У наданих ТОВ «Алвікс» звітах маркетингових досліджень відображена інформація щодо різниці між кількістю реалізованої продукції ПрАТ «Галичина» за звітний та за попередній місяці у відсотковому відношенні в розрізі окремих продуктів, інформація щодо об'ємів продажу продукції ТМ «Галичина» у торгівельних пунктах мережі ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» у кількісному та вартісному еквіваленті.

Також, встановлено, що у звітах щодо проведення фокус-групових досліджень, телефонних опитувань, анкетуваннях споживачів міститься загальновідома інформація щодо продуктів харчування, крім цього, не зазначено адресу, за якою проводилися дослідження, не вказано кількість опитуваних споживачів, не визначено кількість та вартісні показники здійснених маркетингових досліджень та взагалі не вказано повний зміст проведених робіт, не вказано, на чому ґрунтується вартість отриманих маркетингових послуг, що свідчить про відсутність фактичного здійснення вказаних досліджень.

Згідно АС "Податковий блок" встановлено, що за перевіряємий період ТОВ «Алвікс» одночасно здійснювало продаж послуг іншим контрагентам, кількість яких становила: у серпні 2014 року - 87 СГД.

Відповідно до поданої ТОВ «Алвікс» форми 1-ДФ на підприємстві чисельність працюючого персоналу у серпні 2014 року становила 7 чоловік, що недостатньо для здійснення маркетингових досліджень у зазначених обсягах одночасно для вказаної кількості СГД з використанням такої чисельності працівників.

Згідно даними звіту форми 1-ДФ ТОВ «Алвікс», середня заробітна плата у серпні 2014 року становила 233 грн. Відповідно до бази даних АС «Податковий блок»,загальний обсяг поставлених ТОВ «Алвікс» у серпні 2014 року становила 21667445,00 грн. (без ПДВ), що також свідчить про сумнівність фактичного надання послуг контрагетам-покупцям у серпні 2014 року, в тому числі ПрАТ «Галичина».

Крім цього, про відсутність фактичного постачання маркетингових послуг від ТОВ «Алвікс» для ПрАТ «Галичина» свідчить лист ДПІ у Деснянському району ГУ Міндоходів у м.Києві № 3275/7/26-52-22-03-20 від 14.11.2014 року, яким на адресу СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів надіслано податкову інформацію про те, що ТОВ «Алвікс» (23726415) відсутнє за місцем знаходження, в деклараціях за період січень 2013 - червень 2014 року щомісячно декларувало загальний обсяг постачання у сумі 5000,00 грн, в серпні 2014 року цей показник збільшився в 4333 рази, та склав 21667,00 грн., з 07.10.2014 року змінено директора та головного бухгалтера, ТОВ «Алвікс» було створено видимість господарських операцій, з метою формування податкового кредиту підприємствам-покупцям, шляхом випуску паперових носіїв за формою первинних документів, в яких наведені відомості, що не відповідають фактичним (реальним) обставинам справи, оскільки вони складені на підставі нереальності госопдарських операцій та, відповідно, не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку.

Враховуючи наведене та наявні докази у справі, позивачем не підтверджено фактичного отримання маркетингових послуг від ТОВ «Алвікс».

Оцінюючи встановлені обставини та доводи відповідача, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах. Відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат інших підприємств. Тому вищевказані господарські операції, які фактично не відбулись є безтоварними, оскільки не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а спрямовані лише на формування податкового кредиту у зв'язку із відображенням їх змісту у первинних документах.

Підпунктом 14.1.36 ст.14 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.56 ст.14 ПК України передбачено, що доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 14.1.231 ст. 14 ПК України встановлено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно з статтею 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до ст. 42 цього ж кодексу підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями), з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про підприємництво" підприємництво - це безпосередня самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отриманню прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Згідно Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року N 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-ХІV (далі по тексту Закон від 16.07.99 № 996-ХІV), із внесеними змінами та доповненнями, встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону від 16.07.99 № 996-ХІV - фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 4 Закону від 16.07.99 № 996-ХІV визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності на формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Згідно з ст.8 Закону від 16.07.99 № 996-ХІV, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до Наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.12.2013р. № 2094/24626) Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника. Податкова звітність повинна бути підписана керівником платника податку або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку і подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку…" .

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України "… Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною… Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу."

Згідно з п. 198.6 ст.198 ПК України "…Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону…".

Наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської діяльності (оприбуткування товару, надання послуг чи їх оплата) не може бути підставою для включення, визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідно документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) встановлено наступне:

- п. 185.1 ст. 185 ПК України "…об'єктом оподаткування є постачання товарів та послуг, місце постачання розташоване на митній території України…..";

- п. 188.1 ст. 188 ПК України "База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)";

- п.198.1 ст.198 ПК України "Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу";

- п. 198.2 ст. 198 ПК України "Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною";

- п. 198.6 ст. 198 ПК України "Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)".

Надаючи правову оцінку первинним документам, а саме договіру про надання маркетингових послуг від 01.08.2014 року № 22, актам приймання виконаних робіт, податковим накладним, звітам маркетиногових послуг, суд зазначає наступне.

Як вбачається з договору від 01.08.2014 року № 22 такий підписувався в м.Дніпропетровськ, проте жодних доказів на підтвердження відрядження представників ПрАТ «Галичина» (подорожні листи, копії інших документів, що посвідчують відрядження працівників до Дніпропетровська) суду не надано.

Окрім того, згідно п.4.1 даного договору, після закінчення надання передбачених даним договором щомісячних послуг Виконавець передає Замовнику акти здачі-прийняття наданих послуг в 2х екземплярах, підписані уповноваженою особою Виконавця і скріплена печаткою Виконавця. Для отримання актів здачі-прийому наданих послуг Замовник повинен в строк з 12-го до 15-го числа (включно) місяця, наступного за звітним, забезпечити явку уповноваженого представника за адресою: м.Дніпропетровськ, просп.Кирова, 82-Г. Уповноважений представник Замовника повинен мати при собі оригінал довіреності Замовника, підтверджуючий повноваження представника Замовника отримувати від Виконавця акти здачі-прийому наданих послуг і інші документи, а також повинен надати Виконавцю належним чином завірену копію такої довіреності. При неявці уповноваженого представника Замовника у встановлені в даному договорі строки акт здачі-прийому наданих послуг направляється на адресу Замовника цінним листом з описом-вкладення і з повідомленням про вручення поштового відправлення. Замовник протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання актів здачі-прийняття виконаних робіт, що підтверджується або підписом його уповноваженого представника в журналі реєстрації видачі актів здачі-прийняття виконаних робіт, актів звірки і іншої кореспонденції Виконавця або повідомленням про вручення поштового відправлення Замовнику, але не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним періодом, зобов'язаний підписати обидва екземпляри актів здачі-прийняття наданих послуг і один екземпляр повернути Виконавцю наручно по адресу: м.Дніпропетровськ, просп.Кирова, 82-Г або за допомогою послуг пошти цінним листом з описом-вкладення і з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу: м.Дніпропетровськ, просп.Кирова, 82-Г. При відмові Замовника від підписання акта здачі-прийняття Замовник не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним періодом, зобов'язаний направити Виконавцю відповідну письмову вмотивовану відмову наручно уповнвоаженим представником за адресою: м.Дніпропетровськ, просп.Кирова, 82-Г або поштою цінним листом з описом-вкладення і з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу: м.Дніпропетровськ, просп.Кирова, 82-Г. Якщо Замовник надає кореспонденцію наручно, дата надання документів фіксується в журналі реєстрації отриманих документів з обовязковим підписом уповноваженого представника Замовника.

На підтвердження виконання данного пункту договору, позивачем не подано суду жодних доказів (копій повідомлень про вручення поштових відправлень, копій з журналів реєстрації документів тощо).

Окрім того, до матеріалів справи не долучено доказів, що використання маркетингових послуг отриманих від ТОВ «Алвікс» призвело до збільшення обсягів продажу продукції, з чого слід зробити висновок, що отримані послуги від ТОВ «Алвікс» не містять економічного ефекту у господарській діяльності ПрАТ «Галичина».

У поданих актах здачі-приймання виконаних робіт відсутня інформація щодо місця здійснення господарських операцій, обсягів, одиниці виміру господарських операцій, а також не зазначено, в чому виражено їх результат. Враховуючи наведене зміст господарських операцій не розкрито, отже такі документи не підтверджують реальність отримання маркетингових послуг позивачем від ТОВ «Алвікс» у серпні 2014 року.

У звітах щодо проведення фокус-групових досліджень, телефонних опитувань, анкетуваннях споживачів міститься загальновідома інформація щодо продуктів харчування, крім цього, не зазначено адресу, за якою проводилися дослідження, не вказано кількість опитуваних споживачів, не визначено кількість та вартісні показники здійснених маркетингових досліджень та взагалі не вказано повний зміст проведених робіт, не вказано, на чому ґрунтується вартість отриманих маркетингових послуг, не містять конкретного розрахунку вартості наданих послуг. Також позивачем не надано документів про економічну доцільність та економічний ефект даних господарських операцій.

Отже, копії документів, які надані як додатки до позовної заяви не спростовують порушення зазначені в акті перевірки, а також позивачем не надано аргументів, які б слугували підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Суду, відповідачем доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПрАТ «Галичина» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, суд зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності з 23 жовтня 2013 року, внесено зміни у п.п. 1 п. 3: а саме: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1218,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 4872,00 грн.

Водночас, ч. 3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення до суду) встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 514,10 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 4357,90 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 17-19, 69-71, 151-154, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Галичина» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Львові Міжрегіонального управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000014001/494 та № 0000024001/495 від 16 січня 2015 року - відмовити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Галичина» (80200, м.Радехів, вул.Б.Хмельницького, 120, ЄДРПОУ 25553579) на користь Державного бюджету України 4357 (чотири тисячі триста п'ятдесят сім) грн. 90 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 22 вересня 2015 року.

Суддя Тертичний В.Г.