Постанова

від 14.01.2010 по справі 12798/09/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 січня 2010 рокуСправа №12798/09/1570 11год.30хв.

Зала судових засідань №210

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

При секретарі - Бєлогуб М.В.

За участю сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю №3-3633 від 18.11.2009р.

Від відповідача : ОСОБА_2 - за довіреністю №5836 від 14.09.2009р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_3, в якій позивач просить суд визнати противоправними дії Головного Управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації щодо відмови в наданні ОСОБА_3 дозволу на зняття з обліку в органах ДАІ УМВС України в Одеській області та відчуження автомобілю марки «Ауді А6», 2001 року виготовлення, об'єм двигуна 1781 куб. см., кузов №WAUZZZ4В32N064002; зобов'язати відповідача надати дозвіл на зняття з обліку в органах ДАІ УМВС України в Одеській області та відчуження автомобілю марки «Ауді А6», 2001р. виготовлення, об'єм двигуна 1781 куб.см., кузов №WAUZZZ4В32N064002.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність відмови відповідача у наданні дозволу на відчуження транспортного засобу у зв'язку з необхідністю використати кошти, отримані від продажу автомобіля на лікування, через те, що вказаний автомобіль належить йому на праві власності та обмеження щодо відчуження транспортних засобів, переданих інвалідам, встановлені п.42 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями (прийнятого на підставі положень статті 26 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», яка набрала чинності з 01.01.2007 року) не мають зворотної дії у часі і не могли бути застосовані до правовідносин що виникли раніше. Позивач також зазначає, що відповідно до угоди про дарування від 19.12.2005р. спірний транспортний засіб дарувався через відповідача конкретній особі -ОСОБА_3, котра, а не відповідач, і набула право власності на автомобіль, тому оскаржена відмова у знятті з обліку і відчуженні порушує права власника і суперечить ст.41 Конституції України, ст.319 ЦК України.

Відповідач - Головне управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, стверджуючи, зокрема, що відповідач не може надавати згоду на відчуження автомобіля, отриманого в якості гуманітарної допомоги з огляду на те, що у вантажних митних деклараціях поставлено клеймо «Гуманітарна допомога. Продаж заборонено», завірене печаткою митника. Також відповідач зазначає, що вимоги позивача суперечать поняттю гуманітарної допомоги, а власником спірного транспортного засобу є Головне управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації.

У судовому засіданні представники сторін підтримали викладені у позові та запереченнях на позов позиції.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, 1920р.н., є інвалідом першої групи, що підтверджується наявною у справі копією посвідчення ОСОБА_1 ААБ №011346 від 23.10.2008р. (дублікат ОСОБА_1 Б №029487 від 07.05.1996р.), посвідченням ОСОБА_1 К №31998 від 05.07.1994р. Київського рай військкому м.Одеси, де зазначено, що пред'явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. Вказане також підтверджується довідкою Ленінської міжрайонної МСЕК №041558.

Згідно з дарчою від 19.12.2005р. громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_5 подарував Головному управлінню праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації для інваліда ВОВ першої групи ОСОБА_3 автомобіль марки «Ауді А6», 2001 року виготовлення, об'єм двигуна 1781 куб. см., кузов № НОМЕР_1 як гуманітарну допомогу.

21.03.2006 року Головним управлінням праці та соціальної політики обласної державної адміністрації прийнято наказ №32 «Про видачу безкоштовно автомобіля Ауді як гуманітарної допомоги інваліду війни 1 групи ОСОБА_3» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.1997р. №999 "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" (із змінами), протоколу засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 16 лютого 2006 року № 26/ГД-2695/К, форми МД-2 № 500050000/6/004621 від 13.03.2006р., Чорноморської регіональної митниці, висновку обласної МСЕК від 05.12.2005р. про наявність у інваліда показань для одержання автомобіля на пільгових умовах за 7 відсотків від його вартості, із звичайним керуванням з правом передачі члену сім'ї та рішення колегії Головного управління праці та соціальної політики облдержадміністрації від 21.03.2006 року

Згідно із зазначеним вище наказом №32 вирішено видати безкоштовно інваліду війни 1 групи ОСОБА_3 автомобіль Ауді (кузов WAUZZZ4B32N064002, об'єм двигуна 1781см куб., 2001 року виготовлення ), який надійшов з ОСОБА_4 на адресу Головного управління праці та соціального захисту населення обддержадміністрації, як гуманітарна допомога, для забезпечення інваліда ОСОБА_3 без права продажу, дарування і передачі іншій особі.

У зв'язку із зазначеним вказаний транспортний засіб був зареєстрований на ім'я позивача в органах ДАІ УМВС України в Одеській області, про що позивачу видано реєстраційне посвідченням ОСОБА_1 РСА № 511525 від 27 червня 2006 р., виданий МРЕВ-2 ОСОБА_6 України в Одеській області, із приміткою про відсутність права продажу, дарування або передачі транспортного засобу іншій особі. У вказаному посвідченні у якості власника транспортного засобу зазначено ОСОБА_3

21.10.2008р. позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на відчуження транспортного засобу в зв'язку з необхідністю використати кошти від його продажу на лікування.

Листом від 30.10.2008р. №Б-06.1852/5432 відповідач відмовив позивачу у наданні такого дозволу, пославшись на належність вказаного транспортного засобу Головному управлінню праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації на праві власності.

На думку суду, позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.

Стаття 46 Конституції України передбачає право кожного громадянина на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 22 Конституції України, конституційні права гарантуються та не можуть бути скасованими.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про гуманітарну допомогу»від 22 жовтня 1999 року №1192-XIV гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб.

Згідно зі ст.6 Закону України «Про гуманітарну допомогу»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин та реєстрації автомобіля) комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України може визнати гуманітарною допомогою, із звільненням від оподаткування та обов'язкових платежів до бюджету, легкові автомобілі, які на момент ввезення на митну територію України були виготовлені не більш як 10 років тому, з об'ємом двигуна не більш як 1800 куб. см, що отримуються Міністерством праці та соціального захисту населення Автономної Республіки Крим, управліннями соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або Міністерством праці та соціальної політики України для подальшої передачі інвалідам, які перебувають в установленому порядку на обліку для отримання спеціального автотранспорту.

Відповідно до п.3 ч.1 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 р. №999 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), позачергове безплатне забезпечення автомобілями інвалідів війни, інвалідів внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також продаж автомобілів на пільгових умовах інвалідам від загального захворювання, з дитинства, батькам чи родичам дітей-інвалідів здійснюється за місцем їх постійного проживання та прописки Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних, Київської міської державної адміністрації і управліннями праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації у межах фондів, виділених Міністерством праці та соціальної політики.

Відповідно до п.42 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями Автомобіль, отриманий органом соціального захисту населення як гуманітарна допомога для конкретної фізичної особи, що перебуває на обліку для забезпечення автомобілем в органах соціального захисту населення, видається такій особі (за її згодою) незалежно від черги.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно зі ст..319 Цивільного Кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За угодою дарування від 19.12.2005р. транспортний засіб дарувався конкретній фізичній особі -ОСОБА_3 через відповідача, тому право власності на спірний автомобіль згідно з волевиявленням дарувальника набув саме позивач на підставі, встановленій законом (ст.328 ЦК України), а саме, на підставі одностороннього правочину.

Однак вказані відповідачем обмеження щодо відчуження транспортного засобу, переданого інваліду, були встановлені п.42 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999, який був прийняти на підставі положень ст.26 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні». Вказана стаття Закону набрала чинності з 01 січня 2007 року, а тому вказані обмеження згідно положень ст.58 Конституції України не мають зворотної дії у часі і не могли бути застосовані до правовідносин щодо отримання автомобілю позивачем та встановлення обмеження при його реєстрації 27 червня 2006 року.

Діючий на момент отримання автомобіля та надання його інваліду Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 року №999, а саме п.42, не передбачав встановлення обмежень для інвалідів на відчуження транспортних засобів, отриманих ними як гуманітарна допомога. Встановлення такого обмеження без достатніх на то правових підстав для особи, яка зазначена власником транспортного засобу в реєстраційному посвідченні ОСОБА_1 РСА № 511525 від 27 червня 2006 р., виданому МРЕВ-2 ОСОБА_6 України в Одеській області, є порушенням прав власника, передбачених ст.41 Конституції України та ст.319 ЦК України.

За таких обставин, дії відповідача щодо відмови у наданні дозволу на відчуження не відповідають закону, а тому повинні бути визнані судом протиправними.

Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.ч.2,4,6 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду правомірності відмови ОСОБА_3 у наданні дозволу на зняття з обліку та відчуження спірного транспортного засобу та законність відповідних обмежень у здійснені позивачем права розпорядження автомобілем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати противоправними дії Головного Управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації щодо відмови в наданні ОСОБА_3 дозволу на зняття з обліку в органах ДАІ УМВС України в Одеській області та відчуження автомобілю марки «Ауді А6», 2001 року виготовлення, об'єм двигуна 1781 куб. см., кузов №WAUZZZ4В32N064002.

Зобов'язати Головне управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації (м.Одеса, вул.Мечнікова, 102, код ЄДРПОУ 33721800) надати дозвіл на зняття з обліку в органах ДАІ УМВС України в Одеській області та відчуження автомобілю марки «Ауді А6», 2001р. виготовлення, об'єм двигуна 1781 куб.см., кузов №WAUZZZ4В32N064002.

Постанова суду може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений

Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 19.01.2010р.

Суддя підпис ОСОБА_7