Постанова

від 01.02.2010 по справі 8513/09/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 8513/09/1570

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2010 року

11год.08хв

Зала судових засідань №210

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

При секретарі - Бєлогуб М.В.

За участю сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю №05 від 05.01.2010р.

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Спільного українсько-білоруського підприємства «Р.А.Д.У.Г.А.» з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якій позивач просить суд стягнути з Спільного українсько-білоруського підприємства «Р.А.Д.У.Г.А.» з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю на свою користь заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 4421,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у Спільного українсько-білоруського підприємства «Р.А.Д.У.Г.А.» з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості по сплаті страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яка виникла внаслідок несплати позивачем страхових внесків за 2002р.

Відповідач у судові засідання не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, заперечення на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні представник Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності позовні вимоги підтримав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Спільне українсько-білоруське підприємство «Р.А.Д.У.Г.А.» з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Одеської міської ради 17.04.1997р., про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Відповідача включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 20008535.

Спільне українсько-білоруське підприємство «Р.А.Д.У.Г.А.» з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю зареєстроване Приморською районною виконавчою дирекцією Одеського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 27.12.2001р. за №3419, що підтверджується копією картки страхувальника в матеріалах справи.

03.01.2003р. відповідачем до Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надано Звіт про нараховані внески та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2002р., де зазначено, що на кінець звітного періоду заборгованість страхувальника складає 4421,88грн.

Відповідно до довідки №01-35-30 від 26.01.2010р. заборгованість Спільного українсько-білоруського підприємства «Р.А.Д.У.Г.А.» з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю по сплаті страхових внесків станом на 26.01.2010р. не сплачена та складає 4421,88грн.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з врахуванням наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001року №2240-III (в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст.19 вказаного Закону одним із джерел формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є, у тому числі, страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» встановлено, що страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах.

Відповідно до ст. 22 зазначеного Закону платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи. Страхувальники - юридичні та фізичні особи набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду.

Частиною 1 ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлено розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням: - для роботодавців - 2,9 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.

Пунктом 7.1. Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року № 16 (в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальники та інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням і своєчасно надавати органам Фонду звітність щодо цих коштів за формою, яка затверджується в установленому порядку. При цьому відображаються відомості про суми нарахованих страхових внесків та інших платежів за їх видами; суми нарахованих та проведених витрат за їх видами з окремим відображенням додаткових витрат, які здійснені для осіб, що постраждали від аварії на ЧАЕС; кількісні показники: середньооблікова кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості, кількість робочих днів, втрачених внаслідок тимчасової непрацездатності (за винятком допомоги за хворою дитиною або хворим членом сім'ї), окремо внаслідок тимчасової непрацездатності, що пов'язана з доглядом за хворою дитиною або хворим членом сім'ї, вагітності та пологах, кількість виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, кількість випадків нарахування внесків до Пенсійного фонду України за осіб, які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, кількість одноразових та щомісячних виплат при народженні дитини та виплат на поховання.

Згідно з ч.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.27 зазначеного Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з п.4.1. Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Страхувальники, зазначені в пунктах 2.1 та 2.2 цієї Інструкції, щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці. Нарахування здійснюються без зменшення заробітної плати на суму податків та обов'язкових платежів. Страхові внески нараховуються на суми оплати праці всіх категорій найманих працівників, у тому числі позаштатних, сезонних, тимчасових і тих, хто виконує роботу за сумісництвом.

Пунктом 4.4. вказаної Інструкції передбачено, що перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. У разі виплати заробітної плати за першу половину або іншу частину місяця нараховані страхові внески повинні бути перераховані до Фонду не пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця. Суми інших платежів, зазначених у пункті 3.3 цієї Інструкції, перераховуються на рахунок Фонду в день, встановлений для виплати заробітної плати за той місяць, в якому ці платежі нараховані або внесені до каси страхувальника, якщо більш ранній термін не передбачений законодавством. Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.

Відповідно до п.5.1 зазначеної Інструкції страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в дохід Фонду із страхувальника у порядку, передбаченому чинним законодавством. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених статтею 30 базового Закону, не застосовується. Право застосовування фінансових санкцій мають керівники виконавчої дирекції Фонду, робочих органів відділень Фонду та їх заступники.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Відповідач наявність та розмір заборгованості не заперечив та не спростував, доказів її погашення суду не надав.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Спільного українсько-білоруського підприємства «Р.А.Д.У.Г.А.» з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Спільного українсько-білоруського підприємства «Р.А.Д.У.Г.А.» з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю (65029, м. Одеса, вул. Композитора Ніщинського, 28, код ЄДРПОУ 20008535) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (65079, м.Одеса, Куликове поле, 1, код ЄДРПОУ 20987675, р/р 37175200900001, ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011) заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 4421 (чотири тисячі чотириста двадцять одна)грн.88коп.

Постанова суду може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 01.02.2010р.

Суддя М.М. Аракелян

.