Рішення

від 02.03.2009 по справі 10519-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна

Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем

України

02.03.2009

Справа №2-22/10519-2008

За позовом - ТОВ «ОСОБА_1»,

АДРЕСА_1

До відповідача -  Красноперекопського ВАТ «ОСОБА_2», АДРЕСА_2

Про стягнення 198887,60 грн.

Суддя Калініченко А.А.

Представники:

Від позивача -    ОСОБА_3, представник, дов. від 25 лютого

2009 року

Від відповідача -  ОСОБА_4, 

представник, дов. від 30 грудня 2008 року

Обставини справи:

Позивач -    ТОВ «ОСОБА_1» звернувся до Господарського

суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Красноперекопського ВАТ

«ОСОБА_2», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в  сумі 198887,60 грн.,  у тому числі: 180935,74 грн. основного боргу,

11849,94 грн. - пені, суму інфляції у розмірі 4620,70 грн. та 1481,22 грн. - 3%

річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що

відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за договором поставки

сірчаної кислоти № 28 від 27 грудня 2007 року, не у  повному обсязі здійснив оплату поставленого

товару у зв'язку чим у відповідача склалась заборгованість у розмірі  180935,74 грн.

24 січня 2009 року до

Господарського суду АР Крим  надійшла

заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої

просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 215965,92

грн.,  утому числі: сума заборгованість

за поставлений товар у розмірі 180935,74 грн., 

пеня у розмірі 20225,37 грн., 

сума інфляції - 12045,47 грн.,  3%

річних у розмірі 2759,34 грн.

Вказана заява позивача

прийнята            судом до розгляду.

02 березня 2009 року до суду

надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до

якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 223382,53

грн., у тому числі: сума боргу у розмірі 180935,74 грн.,  пеня - 21539,91 грн.,  сума інфляції - 17641,92 грн., 3% річних -

3264,96 грн.

Вказана заява позивача прийнята

судом до розгляду.

Крім того, позивач надав суду

пояснення на усні заперечення відповідача.

Відповідач позовні вимоги не визнає

з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розгляд справи відкладався  в порядку  

ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

27 грудня 2007 року між  позивачем (продавець) та відповідачем

(покупець) укладений договір № 28, відповідно до п. 1.1. якого продавець

продає, а покупець  покупає продукцію,

згідно додатків до даного договору (сірчана кислота).

Відповідно до п. 3.2.

договору,  оплата за товар здійснюється

шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок  продавця 

на підстав виставленого ним рахунку протягом 15 банківських днів після

отримання товару.

Пунктом 5.3. договору встановлено,

що за порушення умов оплати за відвантажений товар за виною покупця  він оплачує продавцю пеню у розмірі 0,5% від

вартості не оплаченого товару за кожен день прострочки, але не більш подвійної

облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.

Позивачем, на виконання умов

договору, був поставлений відповідачу товар, визначений у додатках № 1-4 до

договору, а.с. 9-12.

Вартість поставленого товару склала

197940,00 грн., що підтверджується накладними № 193 від 21 травня 2008 року на

суму 39240,00 грн., № 217 від 04 червня 2008 року на суму 41940,00 грн., № 252

від 27 червня 2008 року на суму 38340,00 грн., № 287 від 24 липня 2008 року на

суму 39240,00 грн., № 315 від 19 серпня 2008 року на суму 39180,00 грн.,

а.с.13-17. Крім того, в матеріалах справи наявні виставлені позивачем

відповідачу рахунки, а.с. 18-22.

Як вказує позивач, відповідачем

було здійснено часткову оплату поставленого товару на суму 17004,26 грн.

Таким чином, сума боргу склала

180935,74 грн.

Надалі, позивач звернувся до

відповідача з претензією вих. № 338 від 05 листопада 2008 року про погашення

заборгованості в сумі 180935,74 грн., а.с. 23-24.

Відповідно до ст. 32 Господарського

процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на

підставі  яких господарський   суд  

у  визначеному  законом 

порядку  встановлює наявність  чи 

відсутність  обставин, на яких

ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського

процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести 

ті  обставини,  на 

які  вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст.

32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час

розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних

доказів погашення заборгованості в сумі 

180935,74 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного

кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може

забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням,

завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання

настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо

це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов

зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди

(стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного

кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані

порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в

натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського

кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин

повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до

закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо

виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні

положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених

цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив

зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в

натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або

управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд

стягнути з відповідача пеню - 21539,91 грн., 

сума інфляції - 17641,92 грн., 3% річних - 3264,96 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону

України  «Про відповідальність за

несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники  грошових 

коштів  сплачують  на 

користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в 

розмірі,  що встановлюється за

згодою сторін.

Статтею   3 

Закону України  «Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що

розмір   пені,  передбачений 

статтею  1  цього Закону, 

обчислюється  від  суми 

простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної 

облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який

сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу

України боржник   не   звільняється   від  

відповідальності    за

неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого  індексу

інфляції за весь час прострочення,  а

також три проценти річних  від  простроченої 

суми,  якщо  інший 

розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що

відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов'язання

за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та

підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням заяви позивача про

збільшення розміру позовних вимог.

Згідно ст. 44, 49 Господарського

процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного

забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача. 

В судовому засіданні були оголошені

вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського

процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та

підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу

України  05 березня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись

ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Красноперекопського ВАТ

«ОСОБА_2» (АДРЕСА_2, рахунок № 26009313360065 в ПІБ м. Красноперекопська, МФО

324418, ЄДРПОУ 05444552) на користь  ТОВ

«ОСОБА_1» (АДРЕСА_1 , рахунок № 260074031 в ДОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль»,

МФО 335076, ЄДРПОУ 31770751) 

заборгованість у розмірі 223382,53 грн., у тому числі: сума боргу у

розмірі 180935,74 грн.,  пеня - 21539,91

грн.,  сума інфляції - 17641,92 грн., 3%

річних - 3264,96 грн.

3.          Стягнути з Красноперекопського ВАТ

«ОСОБА_2» (АДРЕСА_2, рахунок № 26009313360065 в ПІБ м. Красноперекопська, МФО

324418, ЄДРПОУ 05444552) на користь  ТОВ

«ОСОБА_1» (АДРЕСА_1 , рахунок № 260074031 в ДОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль»,

МФО 335076, ЄДРПОУ 31770751) 2233,87 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Красноперекопського ВАТ

«ОСОБА_2» (АДРЕСА_2, рахунок № 26009313360065 в ПІБ м. Красноперекопська, МФО

324418, ЄДРПОУ 05444552) на користь  ТОВ

«ОСОБА_1» (АДРЕСА_1 , рахунок № 260074031 в ДОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль»,

МФО 335076, ЄДРПОУ 31770751) 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне

забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням

законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                       

Калініченко А.А.