Постанова

від 01.09.2011 по справі 2а-1670/6103/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6103/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

при секретарі - Лазаренко У.І.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Граніт - Сервіс - Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Веспрем" про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

15 липня 2011 року Приватне підприємство "Граніт - Сервіс - Плюс" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Веспрем" про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 17.06.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ті обставини, що відповідачем податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 17.06.2011 року протиправно збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість на 9777 грн. за основним платежем та 2444,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, всього на загальну суму 12221,25 грн., оскільки у товариства наявні усі законні підстави для включення суми податку на додану вартість (надалі - ПДВ), зазначеної у податковій накладній, виписаній ТОВ "Веспрем", до податкового кредиту.

Представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до наявних у матеріалах справи документів, ПП В«Граніт-Сервіс-ПлюсВ» зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 11.05.2005 року, номер запису про державну реєстрацію № 15881020000001935, свідоцтво - серія А00 № 082813, ідентифікаційний код 33532141. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №23475070 від 10.06.2005 року.

Судом встановлено, що на підставі наказу ДПІ у м. Полтаві № 1751 від 12.04.2011 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій ДПІ у м. Полтаві ОСОБА_3 26.04.2011 року проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПП В«Граніт-Сервіс-ПлюсВ» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Веспрем" (код ЄДРПУО 37115391) за період з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року.

Перевіркою встановлено заниження ПДВ у сумі 9777 грн. за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів між позивачем та ТОВ "Веспрем", у тому числі за вересень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 3660/23-6/33532143 від 26.04.2011 року (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1 та 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» .

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням ПП В«Граніт-Сервіс-ПлюсВ» оскаржило його 15.07.2011 року до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати, зокрема, податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття В«господарська операціяВ» (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно частини 2 статті 9 Закону первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №0001192305 від 17 червня 2011 року, суд встановив наступне.

Згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 9777 грн. стали господарські правовідносини між позивачем та ТОВ "Веспрем".

Судом встановлено, що між ПП В«Граніт-Сервіс-ПлюсВ» та ТОВ "Веспрем" укладено договір поставки плити гранітної.

На виконання умов договору ТОВ "Веспрем" видало податкову накладну №29/09-1 від 29.09.2010 року на суму 58 661,40 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 9 776,90 грн. На підтвердження оплати наданих послуг ПП В«Граніт-Сервіс-ПлюсВ» надало платіжне доручення № 108 від 11.10.2010 року на загальну суму 58 661, 39 грн.

Проте, на вимогу суду позивачем ні договору поставки, ні документів на підтвердження транспортування товару, ні будь-яких інших первинних документів на підтвердження реальності операцій не надано.

В подальшому вищевказаний товар ПП В«Граніт-Сервіс-ПлюсВ» реалізувало НВ ТОВ В«ПОІСКВ» . На підтвердження чого позивач надав суду копії: договору підряду на будівництво від 08.07.2010 року, розцінок на матеріали та роботи (погоджені між замовником та підрядником), накладної №5 від 30.09.2010 року, довіреності №79 від 29.09.2010 року, акту здачі-приймання виконаних робіт № 13 від 30.09.2010 року, акту здачі-приймання виконаних робіт № 12 від 31.08.2010 року, акту на списання матеріалів за ІІІ квартал 2010 року, акту списання матеріалів за 4 квартал 2010 року, накладної №8 від 30.12.2010 року, довіреності № 92 від 25.11.2010 року, накладної № 4 від 06.08.2010 року, довіреності №61 від 28.07.2010 року. Доказів на підтвердження транспортування та оплати виконаних робіт позивачем не надано.

Крім того, надані документи не містять відомостей, які б дозволяли ідентифікувати господарську операцію та не відображають обіг товару у кількісних та вартісних показниках, які б відповідали даним податкової накладної. Отже, не можуть вважатися належними та допустимими доказами.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» встановлено, що податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до підпункту 7.7.1. Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

На підтвердження сформованого податкового кредиту у розмірі 9777 грн. у вересні 2010 року ПП В«Граніт-Сервіс-ПлюсВ» надало суду копію податкової накладної №29/09-1 від 29.09.2010 року та платіжне доручення № 108 від 11.10.2010 року на суму 58661,39.

Враховуючи відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем плити гранітної від ТОВ "Веспрем": належним чином оформлених товарно-транспортних накладних із всіма необхідними реквізитами, які б засвідчували фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно - матеріальних цінностей, місця поставки або інші документи щодо реальності та товарності проведених операцій, з яких би можливо було встановити місця відвантаження товару, осіб, які здійснювали приймання та його зберігання, подальший рух придбаного товару, суд дійшов висновку про непідтвердження реальності проведення господарських операцій, тобто, про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Від ВПМ ДПІ у м. Полтаві отримано копію протоколу допиту керівника ТОВ "Веспрем", яка міститься в матеріалах справи, з якого вбачається, що керівник ТОВ «Веспрем»не причетний до реєстрації та фінансово-господарської діяльності платника податків; також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування товару. Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346 зазначено, що якщо товар доставляється вантажним автомобілем, документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку є товарно-транспортна накладна за формою №1-ТН. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару). Вантажовідправник і вантажоодержувач несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних ними в товарно-транспортних документах.

При перевезенні вантажів автомобільним транспортом обов'язковим є оформлення товарно-транспортної накладної (далі - ТН) незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів (як на комерційних засадах, так і для власних потреб), а також видів перевезень. Товарно-транспортна накладна додається до подорожнього листа. У міжнародному сполученні використовується товарно-транспортна накладна типової форми №СМК.

ТН є основним первинним документом, на підставі якого відбувається списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для їх складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Згідно акту перевірки, під час її проведення позивачем не надавалися транспортні та супроводжувальні документи, які передбачені вимогами діючого законодавства, їх не надано суду і під час розгляду справи, так як і будь-яких інших первинних докуметів.

Отже, укладений між позивачем та ТОВ "Веспрем" договір поставки не спричиняє реального настання правових наслідків.

Як встановлено податковим органом, у ТОВ «Веспрем»відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної доцільності, в тому числі відсутність управлінського, технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів підтверджує відсутність здійснення господарської діяльності у відповідності до ст. З Господарського Кодексу України.

Тому ПП "Граніт-Сервіс-Плюс" не мало права відносити до складу податкового кредиту податкові накладні, виписані ТОВ "Веспрем".

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № НОМЕР_1 від 17.06.2011 року є правомірним, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Граніт - Сервіс - Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Веспрем" про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06 вересня 2011 року.

Суддя Р.І. Молодецький