Постанова

від 22.09.2011 по справі 2а-1670/7105/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7105/11

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Гіглава О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

29 серпня 2011 року управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1055,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до статей 14-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Статтею 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Але, в порушення вказаних норм відповідач своєчасно не сплатив страхові внески, в зв’язку з чим утворилась недоїмка по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1055,58 грн.

08.09.2011 відповідачем отримано копію ухвали про відкриття скороченого провадження, що підтверджується відміткою про отримання у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення. Разом з тим, у строк, встановлений частиною З статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не подано до суду заперечень проти позову.

Відтак, суд приходить до висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у матеріалах справи доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Розглянувши подані позивачем документи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 27.08.2008 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Миргородською районною державною адміністрацією Полтавської області, номер запису про державну реєстрацію 2 573 000 0000 000847, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (серія В00 №891604), копія якого наявна у матеріалах справи.

Відповідно до статей 14 та 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.08.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) та статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали торговий патент) є страхувальниками - платниками страхових внесків.

Судом встановлено, що суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з 27.08.2008.

Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків передбачено статтями 19, 20 Закону № 1058-ІV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та розділом 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1).

Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати статтю 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", так як положеннями цієї статті закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків, а саме, встановлено, що страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду, а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням); страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 2461-IV від 08.07.2010, який набрав чинності 17.07.2010 року, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу. оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Статтею 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (зі змінами та доповненнями) установлено на 2010 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 липня - 888 грн, з 1 жовтня - 907 грн, з 1 грудня - 922 грн.

Розмір страхового внеску на 2010 рік було встановлено статтею 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 33,2%.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, розмір мінімального страхового внеску на липень-вересень 2010 року становить 294,82 грн, жовтень - листопад 2010 року - 301,12 грн, а в грудні 2010 року - 306,10 грн.

Таким чином, за період з травня 2010 року по жовтень 2010 року суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 повинна була сплатити до управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області фіксований розмір страхового внеску в сумі 1200,58 грн. Вказана сума відображена відповідачем у поданому 31.03.2011 нею до управління звіті про нарахування та сплату суми страхових внесків та частково сплачена відповідачем у розмірі 145,00 грн.

Відповідно до частини 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафних санкцій не застосовується.

Частиною 12 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану страхувальника.

Таким чином, у встановлений частиною шостою статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строки відповідачем страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в повному обсязі не сплачено, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті страхових внесків, яка станом на момент розгляду справи складає 1055,58 грн.

Згідно з частиною 2 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 106 вказаного Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

На виконання положень частини 3 статті 106 даного Закону управлінням Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області направлено відповідачу вимогу про сплату боргу від 01 квітня 2011 року, яку отримано останнім 19 травня 2011 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням з відміткою про вручення.

Статтею 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Доказів щодо узгодження вимоги про сплату недоїмки, її оскарження в судовому або адміністративному порядку відповідачем не надано.

Станом на момент розгляду справи сума заборгованості відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з травня 2010 року по жовтень 2010 року у розмірі 1055,58 грн (з урахуванням часткової сплати) відповідачем не сплачена, що підтверджується витягом з картки особового рахунку відповідача.

З огляду на наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити.

Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (вул. Шевченка, 36 Б, с. Білики, Миргородський район, Полтавська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області (вул. Гоголя, 159, м. Миргород, Полтавська область, р/р 25606301289, код 22532453, МФО 331467 м. Полтава ОПЕРУ Полтавське облуправління ВАТ "Державний ощадний банк України") недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1055 (одна тисяча п'ятдесят п'ять) грн 58 (п'ятдесят вісім) коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Гіглава