Постанова

від 17.09.2015 по справі 824/1840/15-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/1840/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковина" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду позові позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 1813,23 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість за липень 2015 р. в сумі 1813,23 грн. по платежах до Пенсійного фонду, а саме по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій призначених на підставі п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином, однак не забезпечив явку свого представника.

Оскільки, сторони в судове засідання не прибули, від представника позивача надійшло до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, згідно ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе та доцільне розглянути дану адміністративну справу без участі сторін по справі на підставі наявних в ній матеріалів в порядку письмового провадження, що відповідає вимогам п. 10 ч. 1 ст. 3, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлені наступні обставини по справі.

Відповідач згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є юридичною особою, ідентифікаційний код 30795162, місцезнаходження: 60035, Чернівецька обл., Хотинський район, с. Недобоївці, та взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в м. Чернівцях як платник єдиного внеску. (а.с. 13-15).

Судом встановлено, що відповідачу направлявся розрахунок з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". (а.с. 11). В розрахунку було обчислено фактичні витрати на виплату та доставку пенсій працівникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які працювали на даному підприємстві та мають право на пільгову пенсію, що підтверджується довідками про роботу на пільгових умовах тапротоколами розрахунків пенсій. (а.с. 17-23).

Судом встановлено та протоколом про призначення пенсії підтверджено, що громадянці ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено пільгову пенсію з ІНФОРМАЦІЯ_4. Дата виходу на пенсію в протоколі ОСОБА_2 зазначена ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 20). В розрахунку, який направлявся відповідачу з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по зазначеній громадянці визначено досягнення нею пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_5. (а.с. 11).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.

Відповідно до абз. 4 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Виходячи з положень пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Разом з тим, з 01.01.2006 р. набрав чинності Закон України "Про збір на обов'язкове пенсійне державне страхування", згідно якого для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону "Про пенсійне забезпечення". Відповідно до пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать зазначеному Закону. 1 січня 2015 р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 7І-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

З аналізу наведених норм випливає, що для платників збору визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 Закону № 400/97-ВР виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством на даний час не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковина" зобов'язане відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Однак, щодо включення громадянки ОСОБА_2 в розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень 2015 р., судом встановлено, що на момент призначення пенсії на пільгових умовах зазначеній громадянці ( до 01 жовтня 2011 року), чинне законодавство України (Закони №№400,1058, Інструкція №21-1) зобов'язувало її колишнього роботодавця, яким є відповідач, до досягнення нею пенсійного віку передбаченого ст. 26 Закону №1058, відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058 (у редакції станом на 2005 рік) жінки мають право на призначення пенсії за віком після досягнення ними 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років. Аналогічна норма існувала і у Законі №1788 відповідно до ст. 12 якого право на пенсію за віком мають жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Отже, аналізуючи зазначені норми у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що станом на 26.09.2009 р. (день призначення пільгової пенсії ОСОБА_2.) відповідач мав відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області фактичні витрати пов'язані із виплатою та доставкою пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_2 до досягнення нею пенсійного віку (55 років), а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2. Таким чином, пільгові пенсії, призначені на підставі пункту "д" статті 13 Закону № 1788-ХІІ підлягають відшкодуванню підприємствами, на яких ці особи отримали відповідний стаж. Кінцевою датою такого відшкодування є момент досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV. Згідно з положеннями цієї статті, в редакції, чинній на момент виходу ОСОБА_2 на пенсію, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років. Відповідно до вимог цієї ж статті (в редакції після 1 жовтня 2011 року), право на пенсію за віком мають жінки, які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року, після досягнення ними віку 57 років 6 місяців.

Збільшення розміру пенсійного віку відбулося на підставі Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

З системного аналізу статті 12 та пункту "д" частини першої 13 Закону № 1788-ХІІ вбачається, що до внесення цих змін пенсійний вік особам, які працювали на роботах, віднесених до Списку № 2, зменшувався, за загальним правилом, на 5 років. Протягом цих 5 років у роботодавців існував обов'язок відшкодовувати пенсійному органу витрати на виплату пенсії відповідних працівників. В той же час, після внесення змін до статті 26 Закону № 1058-IV, у зв'язку з неузгодженістю її змісту зі статтею 13 Закону № 1788-ХІІ, період пільгового зниження пенсійного віку для відповідної категорії осіб міг складати більш як 5 років. Така неузгодженість усунута законодавцем лише шляхом прийняття Закону України від 2 березня 2015 року № 213-ІІІ, яким зміст статті 13 Закону № 1788-ХІІ приведено у відповідність до положень статті 26 Закону № 1058-IV. При цьому, питання щодо відшкодування пенсій роботодавцями у період існування неузгодженості між положеннями Законів № 1788-ХІІ та № 1058-IV законодавцем не вирішено. За таких обставин, суд вважає за необхідне застосувати до спірних відносин положення законодавства, чинного на момент виходу ОСОБА_2 на пенсію.

За змістом Законів № 1788-ХІІ, № 1058-IV та № 400/97-ВР, в редакціях, чинних на момент виходу ОСОБА_2 на пенсію, роботодавець зобов'язаний відшкодовувати пенсійному органу витрати на виплату пенсії до досягнення ОСОБА_2 55 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3., з ІНФОРМАЦІЯ_4 їй призначено пенсію на пільгових умовах, а тому за правилами статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на дату призначення пенсії на пільгових умовах) право на пенсію за віком в неї виникає з 26.09.2014 року, відповідно обов'язок товариства відшкодування спірних витрат припиняється ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивачем на адресу Відповідача було надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. З вказаного розрахунку вбачається, що датою досягнення ОСОБА_2 пенсійного віку є ІНФОРМАЦІЯ_5. Аналізуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що позивач не мав права на збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_2 до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі змінами та доповненнями, оскільки остання вийшла на пенсію до прийняття Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", а тому на неї не розповсюджується дія Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та включення ОСОБА_2 до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з 2015 року.

Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Вищого адміністративного суду України К/800/54753/14 від 18 лютого 2015р. та К/800/5101/15 від 31.03.2015 року.

Таким чином, суд вважає, що в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат пов`язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій за липень 2015 р. по громадянці ОСОБА_2 в сумі 1091,02 грн. слід відмовити. В решті суми заборгованості Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковина" судом встановлено, що відповідач будучи платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не виконав свої зобов'язання в частині відшкодування витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пенсій за віком призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" по громадянці ОСОБА_1, яка не досягла загального пенсійного віку. Відповідачем зазначена в розрахунку сума не сплачена, у зв'язку із чим за липень 2015 року утворилась заборгованість перед Пенсійним фондом в сумі 722,21 грн., яка підлягає стягненню.

Згідно з ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Представник позивача довів суду правомірність заявлених вимог в частині заборгованості Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковина" в сумі 722,21 грн., однак не довів правомірність включення в розрахунок з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за липень 2015р. по громадянці ОСОБА_2, яка досягла пенсійного віку 26.09.2014 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 86, 94, 122, 128, 158, 159, 161- 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковина" (ідентифікаційний код 30795162, місцезнаходження: 60035, Чернівецька обл., Хотинський район, с. Недобоївці) заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 722,21 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області

3. В решті позову відмовити.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.М. Брезіна