Справа №
2-651/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2009
року
Ленінський районний суд міста Вінниці
в складі: головуючого судді Федчишен С.А.,
при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до приватного підприємства
„Вудмастер Плюс” про стягнення заборгованості по заробітній платі та
відшкодування моральної шкоди ,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до приватного підприємства «Вудмастер Плюс» про стягнення заборгованості по
заробітній платі та відшкодування моральної шкоди.
В позові зазначено, що з 05.05.2008
р. позивач працював на посаді начальника фінансового відділу ПП «Вудмастер
Плюс» на підставі наказу №13 від 29.04.2008 р., а також укладеного трудового
договору від 30.04.2008 р. Відповідно до штатного розкладу підприємства та умов
трудового договору розмір посадового окладу складав 2460,00 грн. на місяць. За
час дії трудового договору відповідач порушував строки виплати заробітної
плати, а починаючи з липня 2008 р. взагалі перестав її виплачувати. Згідно з
наказом №20 від 08.09.2008 р. позивач звільнився з роботи за власним бажанням.
Однак, як у день звільнення так і згодом, про належні при звільненні нараховані
суми відповідач письмово не повідомив та жодних розрахунків не здійснив. На
неодноразові усні звернення, а також письмової заяви з приводу виплати
заробітної плати та надання довідок про середню заробітну плату і розрахунок
суми заборгованої заробітної плати, відповідачем залишені без відповіді та
задоволення. Своєю протиправною бездіяльністю, пов'язаною з невиплатою
заробітної плати, відповідачем завдано моральну шкоду, яку відповідач оцінює в
сумі 2000 грн. Зазначені обставини і стали підставою для звернення до суду з
даним позовом.
В судовому засіданні позивач позов
підтримав та послався на обставини викладені в ньому.
Представник відповідача позовні вимоги визнала частково,
суду пояснила, що дійсно в зв'язку з фінансовими труднощами підприємство
заборгувало позивачу заробітну плату в розмірі 4397,83 грн., надала суду
відповідну довідку, та зазначила, що від
виплати боргу підприємство не відмовляється.
Заслухавши пояснення сторін,
оглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази суд, приходить до висновку,
що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Наказом директора ПП «Вудмастер
Плюс» №13 від 29.04.2008 р. ОСОБА_1 прийнято на посаду начальника фінансового
відділу з 05.05.2008 р. з посадовим окладом згідно штатного розпису (а. с. 5).
30.05.2008 р. між
приватним підприємством «Вудмастер Плюс» та ОСОБА_1 укладено трудовий договір
відповідно до якого ОСОБА_1 приймається на роботу до фінансового відділу на
посаду начальника фінансового відділу. Цей договір є безстроковим трудовим
договором. На підставі цього договору виникають трудові стосунки між
працівником і підприємством, які з боку останнього реалізуються роботодавцем
(а. с. 6).
Відповідно до п.4.1. трудового договору за виконання
обов'язків, передбачених договором працівнику встановлюється: посадовий оклад у
розмірі 2460,00 грн. на місяць або у розмірі 64,5 гривень за 1 годину роботи
згідно штатного розкладу.
Згідно довідки про доходи ОСОБА_1, начальника фінансового
відділу ПП «Вудмастер Плюс», загальна сума доходу за період 01.07.2008 р. по
11.08.2008 р. за винятком утримань становить 4397,83 грн.
З записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 ОСОБА_1
вбачається, що останній 05.05.2008 р. був призначений на посаду начальника
фінансового відділу ПП «Вудмастер Плюс» (наказ №13 від 29.04.2008 р.) та був
звільнений з вищезазначеної посади за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП
України (наказ №20 від 08.09.2008 р.).
08.10.2008 р. ОСОБА_1 звернувся з заявою до директора ПП
«Вудмастер Плюс» з приводу виплати заробітної плати та надання довідок про
середню заробітну плату і розрахунок суми заборгованої заробітної плати, однак
дана заява директором ПП «Вудмастер Плюс» була залишена без відповіді та
задоволення (а. с. 12).
Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плати виплачується
працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором,
але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує
шістнадцяти календарних днів.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника
виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи,
організації, провадиться в день
звільнення.
При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1
знаходився з відповідачем в трудових відносинах. Згідно наказу №13 від
29.04.2008 року та укладеного трудового договору від 30.04.2008 р. був
прийнятий на посаду начальника фінансового відділу ПП «Вудмастер Плюс» з
05.05.2008 року з посадовим окладом згідно штатного розпису. Звільнений з
роботи за власним бажанням на підставі ст. 38
КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки, наявної в
матеріалах справи. В порушення вимог ст. 116
КЗпП України ПП «Вудмастер Плюс» не було здійснено виплату належних сум
при звільненні ОСОБА_1 з роботи, що є порушенням вимог чинного трудового
законодавства України.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування
власникам або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться
у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань,
втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають додаткових зусиль від
нього для організації свого життя.
Таким чином враховуючи вищенаведене, суд приходить до
висновку, що відповідно до вимог закону з ПП «Вудмастер Плюс» на користь
ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 4397,83 грн.,
разом з тим, враховуючи вимоги розумності та справедливості суд вважає, що
вимоги позивача про стягнення моральної шкоди підлягають частковому
задоволенню, а саме в сумі 500 гривень.
Враховуючи наведене, керуючись
ст.ст. 115, 116, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 60, 209, 213-218 ЦПК України , суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства „Вудмастер Плюс” (код
ЕДРПОУ 35373628) на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в сумі
4397,83 гривень та моральну шкоду в розмірі 500 гривень.
Рішення суду в частині
стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць в сумі 2017,82
гривень допустити до негайного виконання.
Стягнути з приватного підприємства „Вудмастер
Плюс” державне мито в дохід держави в сумі 51, 00 гривні та 30 гривень за
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої
інстанції може бути подано протягом
десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подачі
заяви про апеляційне оскарження.
Суддя :
Суд | Ленінський районний суд м.Вінниці |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2009 |
Оприлюднено | 23.10.2009 |
Номер документу | 5096671 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні