Ухвала

від 01.06.2012 по справі 2а/2370/5751/2011

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про заміну сторони правонаступником

01 червня 2012 року Справа № 2а/2370/5751/2011

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Трофімової Л.В.,

при секретарі - Левчуку А.С.,

за участю представників: заявника - не з'явився, відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області про заміну сторони правонаступником у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року у справі №2а/2370/5751/2011 адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків задоволено повністю.

28 травня 2012р. УПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області до суду подано заяву про заміну сторони виконавчого провадження. Заявник вказав, що постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2011р. № 803 та постановою правління Пенсійного фонду України від 01.08.2011р. № 21-2 прийнято рішення про припинення УПФУ в м. Умань Черкаської області та УПФУ в Уманському районі Черкаської області шляхом злиття в УПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області, що є правонаступником усіх прав та обов'язків управлінь, котрі зливаються. У подальшому (31.05.2012р.) заявником на адресу суду направлено клопотання з проханням вважати недійсною вимогу щодо заміни сторони виконавчого провадження та задоволенням заяви на підставі статті 55 кодексу адміністративного судочинства України і заміни сторони у справі - УПФУ в Уманському районі Черкаської області (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Залізняка, 2а, ідентифікаційний код 21366705) її правонаступником - УПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Тельмана, 4, ідентифікаційний код 37908064).

Заявник звернувся до суду із заявою про розгляд заяви без участі його представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився.

Судом встановлено, що 06 жовтня 2011р. у зазначеній справі видано виконавчий лист, за яким стягувачем визначено УПФУ в Уманському районі Черкаської області.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України є «обов'язковість рішень суду». Виконання рішень судів здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», що визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню, у разі їх невиконання боржником (боржниками) у добровільному порядку. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів.

За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 р.). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини рішення від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, за якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, що згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежено (пункти 1, 2 резолютивної частини рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп).

Адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 Конвенції стороні на судовому етапі, втрачають сенс (рішення Горнсбі проти Греції від 19.03.1997р.). Відповідно до частини 2 статті 8 КАСУ суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Частина 2 статті 124 Конституції України визначає: «Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі». Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № 6-зп «Щодо офіційного тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України» частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважають, що ці рішення, дія чи бездіяльність порушують їхні права і свободи або перешкоджають здійсненню цих прав і свобод, а тому потребують правового захисту в суді. Заміна сторони виконавчого провадження у спосіб звернення до суду - конституційна за правовою суттю і є гарантією своєчасного, повного, реального виконання виконавчого документа.

Адміністративний процес включає в себе значну кількість проваджень (неюрисдикційні та юрисдикційні), що містять окремі стадії, зокрема стадію виконавчого провадження (пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання; відкриття виконавчого провадження; підготовка до примусового виконання; самостійне виконання рішення боржником; вжиття заходів примусового виконання рішення; закінчення виконавчого провадження), а серед видів процесуальних дій доцільно виділити попередні, проміжні й завершальні процесуальні дії.

Главою 5 розділу 2 «організація адміністративного судочинства» КАСУ визначено учасників адміністративного процесу, серед яких зазначено процесуальних правонаступників. Положення статті 55 КАСУ спрямовано на продовження адміністративного процесу навіть у разі вибуття особи із спірних правовідносин із заміною її іншою особою. Підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи можуть бути: припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення (статтями 104 - 108 ЦКУ). Правонаступництво допускається і на стадії виконання судового рішення в адміністративній справі (стаття 264 КАСУ у розділі 5 «процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах»).

Вирішуючи питання щодо меж вимог заявника та стосовно поданої заяви УПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області, суд виходить з того, що у відповідності до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Суд враховує, що згідно пункту 2 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою унаслідок правонаступництва.

Суд зазначає, що Кабінетом Міністрів України постановою від 27 липня 2011 року № 803 «Про утворення територіальних органів Пенсійного фонду України» вирішено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком шляхом злиття, зокрема, УПФУ в м. Умань Черкаської області та УПФУ в Уманському районі Черкаської області в єдине УПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 01.08.2011р. № 21-2 визначено процедуру передачі прав та обов'язків від управлінь Пенсійного фонду України, що припиняються до новостворених управлінь Пенсійного фонду України.

З наданої УПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області копії витягу з ЄДРПОУ вбачається, що державну реєстрацію УПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області проведено 18.10.2011р. державним реєстратором Уманської міської ради Черкаської області.

Статтею 264 КАС України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником. Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, що звернулися з поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Частиною 4 статті 257 КАС України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Приписами статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У процесі виконання судового рішення сторони в адміністративному процесі (позивач, відповідач) набувають статусу сторін виконавчого провадження (стягувач. боржник), які мають право звертатися з питань виконання судового рішення.

Відповідно до пунктів 3, 11 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають право: заявляти клопотання і відводи; користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Добросовісність вимагає здійснення прав лише з метою, з якою їх було надано. У рішенні Горнсбі проти Греції від 19.03.1997р. зазначено, що «важко уявити, що стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, докладно описуючи надані сторонам процесуальні гарантії - справедливий, відкритий і швидкий розгляд, - залишила реалізацію судових рішень без захисту».

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що згідно статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а оскільки юрисдикція адміністративних судів згідно частини 1 статті 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владно-управлінських функцій суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що сторона, яка має право на забезпечення виконання рішення суду - УПФУ в Уманському районі Черкаської області підлягає заміні її правонаступником - УПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області. У зв'язку з цим суд вважає за необхідне задовольнити заяву УПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області про заміну сторони - стягувача у виконавчому провадженні.

Керуючись ст.ст. 17, 49, 55, 159, 160, 165, 257, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області про заміну сторони у справі №2а/2370/5751/2011 за позовом управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків задовольнити.

Допустити заміну сторони у справі - управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Залізняка, 2а, ідентифікаційний код 21366705) її правонаступником - управлінням Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Тельмана, 4, ідентифікаційний код 37908064).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В.Трофімова