Постанова

від 21.09.2015 по справі 922/3431/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2015 р. Справа № 922/3431/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І. , суддя Ільїн О.В. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Кузнєцовій І.В.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н, від 28.05.2015 року),

1-го відповідача - не з'явився,

2-го відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№4109 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 20 липня 2015 року у справі № 922/3431/15,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«НПП ПостачаВ» , м. Харків

до 1. Публічного акціонерного товариства В«Центральний гірнично - збагачувальний комбінатВ» м. Кривий Ріг, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю В«ГрандкомфортВ» , м. Харків,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2015 року позивач, ТОВ "НПП Постача" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з відповідача - ПАТ "Центральний гірнично - збагачувальний комбінат" заборгованість в розмірі 81354,64 грн., інфляційні збитки в сумі 27050,07 грн., відсотки за користування коштами в сумі 860,22 грн. та пеню в розмірі 4186,38 грн. Також просило суд стягнути солідарно з ПАТ "Центральний гірнично - збагачувальний комбінат" та ТОВ "Грандкомфорт" заборгованість в сумі 100,00 грн. В уточненій позовній заяві (яку було прийнято судом до розгляду ухвалою суду від 07.07.2015 р.) просило також суд додатково стягнути солідарно з відповідачів на свою користь понесені ним судові витрати на послуги адвоката в розмірі 12000,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 липня 2015 року у справі № 922/3431/15 (суддя Прохоров С.А.) позовні вимоги задоволено частково.

Припинено провадження по справі в частині стягнення з ПАТ "Центрального гірнично - збагачувальний комбінат" на користь ТОВ "НПП Постача" заборгованості в розмірі 113351,31 грн. на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Стягнуто з ТОВ "Грандкомфорт" на користь ТОВ "НПП "Постача" заборгованість за договором поруки № 120814/П від 12.08.2014 року в розмірі 100,00 грн. та судовий збір в сумі 2,00 грн.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає рішення прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2015 року № 922/3431/15 скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача надав відзив (вх. №4109, від 04.08.2015 року), на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення залишити без змін.

Перший та другий відповідач своїх представників у призначене судове засідання не направили, про час і місце розгляду справи повідомленні належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 161-162).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ "НПП "Постача" (постачальником) та ПАТ "Центральний гірнично - збагачувальний комбінат" (покупцем) виникли грошові зобов'язання, оскільки ПАТ "ЦГЗК" було поставлено технологічне обладнання, на підтвердження чого сторонами оформлені наступні документи: договір № 1336-08-01 від 12.08.2014 р.; специфікація № 1 за договором № 1336-08-01; специфікація № 2 за договором № 1336-08-01; специфікація № 3 за договором № 1336-08-01; специфікація № 4 за договором № 1336-08-01; довіреність № 2293; довіреність № 2296; видаткова накладна № 39 від 17.09.2014 р.; видаткова накладна № 45 від 08.10.2014 р.; видаткова накладна № 46 від 08.10.2014 р.; видаткова накладна № 47 від 08.10.2014 р.

Так, відповідач отримав технологічне обладнання на суму 81354,64 грн.

Відповідно до п.п. 5.2. договору № 1336-08-01 від 12.08.2014 р., відповідач мав оплатити обладнання згідно специфікацій, а саме: специфікація № 1 - оплата мала бути 100% оплати протягом 75 днів з моменту поставки обладнання; специфікація № 2 - оплата мала бути 100% оплати протягом 75 днів з моменту поставки обладнання; специфікація № 3 - оплата мала бути 100% оплати протягом 75 днів з моменту поставки обладнання; специфікація № 4 - оплата мала бути 100% оплати протягом 75 днів з моменту поставки обладнання.

В п. 9.2. договору № 1336-08-01 від 12.08.2014 р. встановлено, що у випадку, якщо суперечки і розбіжності, які виникли у зв'язку з виконанням договору або стосуються його укладення, зміни, порушення умов, недійсності, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх розгляд здійснюється у Постійно діючому третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група", у відповідності з регламентом суду.

Ст. 627 Цивільного кодексу України зазначено, що згідно ст. 6 цього кодексу, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умови договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про третейські суди", до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Ст. 2 Закону зазначено, що третейською є угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом. Ст. 12 Закону встановлюються вимоги для виду та форми третейської угоди. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Посилання в договорі, контракті на документ, який містить умови про третейський розгляд спору є третейською угодою за умови, що договір укладено в письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом. Третейська угода є підставою для передачі спору на розгляд третейського суду. Отже, належність форми і змісту третейської угоди, наявність у ній всіх істотних умов, передбачених законом, є первинною і обов'язковою умовою правомірності третейського розгляду, а відтак і третейського рішення.

Ст. 5 Закону України "Про третейські суди" встановлює, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляду третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмету і з тих самих підстав.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», Інформаційного листа ВГСУ «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про третейські суди» від 17.09.2012 р. № 01-06/1258/2012, таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження по справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК України. Якщо таку угоду укладено до порушення провадження по справі, то у разі, коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім, у випадку, якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною та не визнавалась недійсною, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження по справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Ч. 2 ст. 12 ГПК України передбачає, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Згідно п. 4.2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1258/2012 від 17.09.2012 р. господарський суд, до якого подано позов у спорі, що є предметом укладеної до пред'явлення цього позову третейської угоди, припиняє провадження по справі, якщо є заперечення відповідача щодо вирішення спору в господарському суді у зв'язку з наявністю третейської угоди.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно припинив провадження по справі в частині стягнення з ПАТ "Центрального гірнично - збагачувального комбінату" заборгованості в розмірі 113351,31 грн. на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, 12.08.2014 р. ТОВ "НПП Постача" та ТОВ "Грандкомфорт" було укладено договір поруки № 120814/П, згідно умов якого поручитель солідарно поручається перед кредитором за виконання зобов'язань із оплати ПАТ "Центральний гірнично - збагачувальний комбінат" технологічного обладнання, що поставлене кредитором боржнику на умовах договору № 1336-08-01 від 12.08.2014 р. в межах 100,00 грн.

Ст. 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Другим відповідачем позов в частині стягнення 100,00 грн. за договором поруки № 120814/П від 12.08.2014 року визнано.

Таким чином, колегія суддів вважає позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ "Грандкомфорт" на користь ТОВ "НПП Постача" 100,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача, є необґрунтованою, безпідставною і підлягає залишенню без задоволення, оскільки апелянт не довів ті обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, з урахуванням зазначеного дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення обґрунтовано, з урахуванням матеріалів справи, тому рішення господарського суду Харківської області від 20 липня 2015 року у справі № 922/3431/15 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 20 липня 2015 року у справі № 922/3431/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 21.09.2015 року

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.