Постанова

від 21.09.2015 по справі 922/2987/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2015 р. Справа № 922/2987/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І. , суддя Ільїн О.В. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Кузнєцовій І.В.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 8208-К-О, від 20.10.2014 року),

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№4049Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2015 року у справі № 922/2987/15,

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», м. Дніпропетровськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ідея», м. Харків,

про стягнення 268271,34 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк В«ПриватбанкВ» (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю В«Компанія ІдеяВ» , в якій просило суд стягнути заборгованість за договором б/н від 31.03.2011р. в розмірі 268271,34 грн., у тому числі: 155930,08 грн. заборгованості за кредитом; 60396,92 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 39133,28 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 12811,06 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, судовий збір позивач просив покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.07.2015 року у справі № 922/2987/15 (суддя Кухар Н.М.) позовні вимоги задоволено повністю.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2015 року у справі № 922/2987/15, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

Представник позивача надав відзив (вх. №13224, від 21.09.2015 року), на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення залишити без змін.

Відповідач свого представника у призначене судове засідання не направив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 109).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 31.03.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Ідея" (відповідач) через систему Інтернет - клієнт - банкінг приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті httr://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 31.03.2011 р., та взяло на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до вищевказаного договору, відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26000052301271 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно п. 3.2.1.1.16. даних умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 3.2.1.1.1. "Умов та правил надання банківських послуг", кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3. умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Пунктом 3.2.1.1.8. "Умов та правил надання банківських послуг" встановлено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода"),

Пункт 3.2.1.1.6. умов передбачає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до розділу 3.2.1.4. "Умов і правил надання банківських послуг", яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт виплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого "Умовами і правилами надання банківських послуг", клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

При цьому, під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Згідно п. 3.2.1.5.4. умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3., здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідно до п. 3.2.1.5.7. умов, терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Згідно п. 3.2.1.2.3.4. "Умов і правил надання банківських послуг", банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого даними умовами, змінити умови кредитування - зажадати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1. "Умов і правил надання банківських послуг", при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених умовами п. п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, відповідно до п. 3.2.1.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

У п. 3.2.1.6.1. "Умов і правил надання банківських послуг" встановлено, що цей договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта, набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 200000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку відповідача.

Проте, з боку відповідача мало місце порушення зобов'язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем, розмір якої станом на 06.04.2015 р. склав 268271,34 грн. Дана заборгованість складається з наступного: 155930,08 грн. - заборгованість за кредитом; 60396,92 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 39133,28 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 12811,06 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

При таких обставинах колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції , всебічно оцінив надані йому докази і таким чином виніс обґрунтоване рішення, а тому твердження відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не перевірив наявність заборгованості є безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідач надав докази які б свідчили про погашення наявної заборгованості, а також вбачається, що відповідач не виконував вимоги суду першої інстанції. Господарський суд Харківської області здійснив всі заходи для повідомлення відповідача про час і місце слухання справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 59,73), відкладав судове засідання ухвалою від 15.06.2015 року для надання відповідачем необхідних документів та надав можливість з'явитися у судове засідання.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача, є необґрунтованою, безпідставною і підлягає залишенню без задоволення, оскільки апелянт не довів ті обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, з урахуванням зазначеного дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення обґрунтовано, з урахуванням матеріалів справи, тому рішення господарського суду Харківської області від 14 липня 2015 року у справі № 922/2987/15 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14 липня 2015 року у справі № 922/2987/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 21.09.2015 року

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.