Ухвала

від 13.10.2011 по справі 2а/0570/6795/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 року справа №2а/0570/6795/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Васильєва І. А.

суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.

при секретарі Балакай І.Л.

представник позивача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи

представники відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 ( на підставі довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Нова" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 р. у справі № 2а/0570/6795/2011 (головуючий І інстанції Михайлик А.С.) за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Нова" до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортное предприятие «Нова» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції із позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень без номеру та дати, прийнятих у квітні 2011 року, про донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 25988,00 грн. (вих. № 11097/10/23-313-3 від 15 квітня 2011 року) та з податку на прибуток в сумі 32484,00 грн. (вих. № 11098/10/23-313-3 від 15 квітня 2011 року).

Протягом розгляду справи позивач уточнив заявлені позовні вимоги, просив суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 квітня 2011 року №0000882341 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 25988,00 грн., з яких за основним платежем - 20790,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5198,00 грн. та № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 32484,00 грн. з яких за основним платежем - 25987,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6497,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що валові витрати та податковий кредит звітних податкових періодів квітня - липня 2008 року формувалися ним за наслідками придбання товарно-матеріальних цінностей від TOB «Схід Строй». Придбання товарно-матеріальних цінностей підтверджено даними первинних документів, що додані позивачем до позову; використання придбаних товарів у господарській діяльності підтверджено відомостями бухгалтерського обліку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Нова», відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу в якій просив постанову скасувати внаслідок порушення судом норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а саме судом першої інстанції не було враховано реального виконання господарьскої операції з придбання продукції від ТОВ «Схід строй» у квітні-липні 2008 року, що підтверджено укладеним договором, видатковими накладними, податковими накладними отриманими від ТОВ «Схід строй», оборотно-сальдовими відомостями та карткою-рахунком 631 за період з 01.04.2008 року по 01.09.2008 року.

В судове засідання представник позивача не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили її залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року без змін.

Вислухавши пояснення представників відповідача, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Відповідно до вимог ст. 195 ч.1 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортное предприятие «Нова» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 25105823, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 729294 (т. 1 арк. справи 8). Як платник податків позивач зареєстрований та обліковується в Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції. Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 06578955 (т.1 арк. справи 45) позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 21 жовтня 1997 року, за змістом наявної в матеріалах справи довідки Донецького обласного управління статистики № 25105823 (т. 1 арк. справи 46) одним з видів діяльності, що здійснюється позивачем є виробництво мила та миючих засобів.

Протягом квітня - липня 2008 року в податковому обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток позивачем відображені операції з придбання товарно-матеріальних цінностей від TOB «Схід Строй». Постачання товарно-матеріальних цінностей від TOB «Схід Строй» до TOB «АТП-Нова» здійснювалася на підставі усної домовленості. За наслідками постачання товарно-матеріальних цінностей позивачем включено до складу валових витрат 2-го кварталу 2008 року 73745,00 гри., до складу валових витрат за 3 кварталу 2008 року - 30203,00 гри., до складу податкового кредиту квітня 2008 року позивачем включено 7735,00 грн., травня 2008 року - 4861,50 грн., червня 2008 року - 2152,50 грн., липня 2008 року - 6040,60 грн.

Як встановлено актом перевірки станом на 04 квітня 2011 року кредиторська заборгованість підприємства позивача перед TOB «Схід Строй» складає 92760,00 грн.

В період з 05 квітня 2011 року по 06 квітня 2011 року Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортное предприятие «Нова» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за квітень - липень 2008 року та податку на прибуток за період з 01 квітня 2008 року по 30 вересня 2008 року по взаємовідносинах із TOB «Схід Строй (код СДРПОУ 33529146), за наслідками проведення якої був складений акт № 1428/23-3/25105823 від 06 квітня 2011 року (т. 1 арк. справи 10-29). Згідно висновків акту перевіркою встановлено порушення:

пункту 5.1., підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижений податок на прибуток за період з 01 січня 2008 року по 30 вересня 2008 року в сумі 25987,00 грн., у тому числі за період з 01 квітня 2008 року по 01 червня 2008 року на 18436,00 грн., з 01 липня 2008 року по 3 вересня 2008 року - на 7551.00 грн.;

пункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижений податок на додану вартість в сумі 20970,00 грн., з яких за квітень 2008 року - 7735,00 грн., травень 2008 року - 4861,00 грн., червень 2008 року -2153,00 грн., липень 2008 року-6041,00 грн.

Вказані порушення стали наслідком відображення позивачем в податковому обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток вчинення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від TOB «Схід Строй». Через не надання в ході проведеної перевірки документів на транспортування товарно- матеріальних цінностей, податковою інспекцією зроблено висновок про відображення позивачем в податковому обліку господарський операцій, що фактично не відбувалися.

Крім цього, в обгрунтування висновків про неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за наслідками відображення правочинів з придбання товарно- матеріальних цінностей від TOB «Схід Строй», відповідачем визначені обставини про створення та реєстрацію TOB «Схід Строй» без наміру здійснення підприємницької діяльності через підставних осіб, встановлені вироком Краматорського міського суду Донецької області від 13 жовтня 2008 року № 1-453/2008. Зазначеним вироком встановлено відображення TOB «Схід Строй» в податковому обліку безтоварних операцій, спрямованих на переведення грошових кошів із безготівкової форми в готівкову.

Зазначеним вироком встановлено, що дії підсудних комерційного директора TOB «Схід Строй» ОСОБА_4 та головного бухгалтера TOB «Схід Строй» ОСОБА_5 підпадають під ознаки злочинів, передбачених частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) та частини 1 статті 366 Кримінального кодексу України (внесення до офіційних документів свідомо неправдивих відомостей).

Крім цього, як зазначено в акті перевірки, з 28 січня 2010 року анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість TOB «Схід Строй».

В акті зазначено, що все наведене в акті перевірки свідчить про нікчемність укладених товариством угод. Угоди, що згідно частин 1, 5 статті 203, пункту 1, 2 статті 215 та статі 228 Цивільного кодексу України мають ознаки нікчемності не породжують правових наслідків, а тому відображені в податковому обліку позивача їх наслідки підлягають виключенню з податкового обліку.

15 квітня 2011 року на підставі викладеного в акті перевірки Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією були прийняті оспорювані позивачем податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_2 (т. 1 арк. справи 154) про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 25988,00 грн., з яких за основним платежем - 20790,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5198,00 грн. та № НОМЕР_1 (т. 1 арк. справи 155) про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 32484,00 грн.. з яких за основним платежем - 25987,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6497, 00 гривень.

Спірним питанням цієї справи є правомірність відображення позивачем в податковому обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток в період з квітня по вересень 2008 року року наслідків здійснення господарських операцій з придбання товарів від TOB «Схід Строй».

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано сторонами, валові витрати та податковий кредит формувалися позивачем за фактом придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг від TOB «Схід Строй»» (ЄДРПОУ 33529146). До складу валових витрат 2-го та 3 кварталу 2008 року позивач включив витрати в сумі 103 948,00 грн., пов'язані з придбанням товарно- матеріальних цінностей від TOB «Схід Строй» на підставі видаткових накладних (т. 1 арк. справи 58, 60, 63, 66, 68).

Згідно даних реєстру виданих та отриманих податкових накладних за звітні податкові періоди квітень - липень 2008 року до складу податкового кредиту звітного періоду квітня 2008 року позивач включив податок на додану вартість в сумі 7735,00 грн. на підставі податкової накладної № 39 від 01 квітня 2008 року, (т. 1 арк. справи 57); звітного періоду травня 2008 року - в сумі 4861,50 грн. на підставі податкової накладної № 48 від 05 травня 2008 року (т. 1 арк. справи 61); звітного періоду червня 2008 року - в сумі 2152,50 грн. на підставі податкової накладної № 39 від 02 червня 2008 року (т. 1 арк. справи 64); липня 2008 року - в сумі 6040,60 грн. на підставі податкових накладних № 25 від 01 липня 2008 року та № 26 від 03 липня 2008 року (т. 1 арк. справи 67, 69).

Наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, що стали підставою для формування податкового кредиту звітних податкових періодів квітня 2008 року - липня 2008 року в сумі 20789,60 грн. містять всі необхідні реквізити, визначені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач в обгрунтування висновків про нікчемність правочинів посилається на недотримання позивачем при укладанні та виконанні договорів вимог частин 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України, за якими зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недотримання вимог цих норм відповідач вважає ознакою нікчемності правочину з посиланням на частини 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України. Проте, вказані частини 1 та 2 статті 215 Цивільного кодексу України розмежовують підстави для визнання правочину недійсним (частина 1) та нікчемним (частина 2). Недотримання в момент вчинення правочину вимог частин 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України є підставою для визнання правочину недійсним у судовому порядку.

Правові підстави для визнання правочину нікчемним регулюються статтями 219, 220, 224, 226, 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Кваліфікація правочину як нікчемного за статтею 228 Цивільного кодексу України передбачає встановлення протиправної поведінки обох або однієї з сторін договору, наявність спеціальної мети при укладенні договору, а також наявність умислу на заволодіння чужим майном (у даному випадку - на ухилення від сплати податків).

При вирішенні питання про правомірність відображення позивачем в податковому обліку наслідків здійснення певних господарських операцій суд першої інстанції виходив з аналізу первиннї докуметації щодо відображення господарьскої операції.

Підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку наслідків здійснення певної господарської операції є реальне відбуття такої господарської операції.

Питання щодо правомірності відображення наслідків певних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку, має вирішуватися за умови встановлення реального відбуття постачання товарно-матеріальних цінностей.

Судом першої інстанції правомірно зроблений висновко,що сам по собі факт наявності у платника податку (позивача у справі) виданих йому постачальником товару податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства є безумовною, проте, недостатньою умовою для формування податкового кредиту певного податкового періоду.

Відсутність реального виконання господарської операції свідчить про відсутність підстав для відображення її наслідків в податковому обліку з податку на додану вартість.

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку в первинних документах. Тобто у разі встановлення безтоварності (відсутності реального виконання) операцій визначення податкового кредиту (та, відповідно, включення витрат на здійснення таких операцій до складу валових витрат підприємства) є безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) доказів сплати продавцеві вартості товару.

Доказами реального виконання спірних операцій, окрім видаткових накладних, з постачання товарно-матеріальних цінностей є, товарно-транспортні накладні, що підтверджують фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей, документи, щодо виконання вантажно- розвантажувальних робіт, приймання товарів за якістю та кількістю, інші документи, шо підтверджують зберігання та подальший продаж товарів.

На виконання вимог суду з надання документів, що підтверджують реальне виконання правочинів з отримання приватним підприємством «Автотранспортное предприятие «Нова» товарів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Строй» представник позивача надав пояснення, за змістом яких, за усною домовленістю між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід Строй», останнім постачалася на користь позивача продукція, шо використовується у виробництві мила господарського. За умовами досягнутою між сторонами згоди зазначена продукція доставлялася транспортними засобами постачальника на адресу підприємства позивача. Згідно наявних в матеріалах справ документів, місцезнаходженням позивача є: АДРЕСА_1. В подальшому, поставлена TOB «Схід Строй» продукція використовувалася позивачем у якості сировини для виготовлення мила господарського. Вироблена продукція (мило господарське) відчужувалося позивачем на адресу інших контрагентів.

Позивачем не було доведно факту поставки товарів від TOB «Схід Строй» до TOB «Автотранспортное предприятие «Нова»,ані товарно-траспортними накладнами, ані даними внутрішнього обліку підприємства, використанням у виробництві та здійсненням подальшого продажу готової продукції, виробленої із товарів, що були придбані від TOB «Схід Строй».

Використання позивачем придбаних від TOB «Схід Строй» товарів в господарський діяльності, також не знайшло свого підтвердження доказами, оскільки дані накопичувальних відомостей з реалізації продукції, що містять різні показники, позивачем не було надано нормативів витрат сировини на виробництво одиниці мила господарського, що унеможливило встановлення використання придбаних позивачем товарів у власній господарській діяльності.

З урахуваням наданих позивачем суду першої інстанції письмових доказів, зібраних в матеріалах справи суд першої інстанції правомірно дішов висновку про не доведення позивачем реального виконання господарських операцій з придбання продукції від TOB «Схід Строй» у квітні - липні 2008 року.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів правомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за наслідками виконання правочинів з отримання продукції від TOB «Схід Строй» у квітні - липні 2008 року, суд дійшов висновку про обгрунтованість викладеного в акті перевірки висновку щодо завищення валових витрат 2 та 3 кварталу 2008 року на 103 948,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 25987,00 грн. та завищення податкового кредиту квітня 2008 року- липня 2008 року на 20790,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на 20790,00 грн.

Встановлення судом правомірності висновків податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту, завищення валових витрат за вказаними господарськими операціями та заниження у зв'язку з цим податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, свідчить про правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вис новків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Нова" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 р. у справі № 2а/0570/6795/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 р. у справі № 2а/0570/6795/2011 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередьно до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 18 жовтня 2011 року.

Головуючий суддя Васильєва І.А,

Судді Яманко В.Г.

ОСОБА_6