Ухвала

від 10.02.2011 по справі 2-а-13736/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-13736/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

"10" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Борисюк Л.П., Грибан І.О.

при секретарі Франчук О.П.

за участю представника позивача ОСОБА_2

за участю представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2010 року у справі за позовом ПАТ «Енран»до Київської регіональної митниці про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень форми «Р»від 22.09.2010 р. № 168, 169, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень форми «Р»від 22.09.2010 р. № 168, 169.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2010 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

В судове засідання з'явився представник позивача, який проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити у її задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову, оскільки відповідачем не обґрунтовано відповідність складених податкових повідомлень форми „Р" № 168 та № 169 від 22.09.2010 р. вимогам чинного законодавства України, не доведено порушення позивачем ст..81 та абз.10 ст.267 Митного кодексу України при декларуванні та визначенні митної вартості імпортованих товарів за вантажними митними деклараціями.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2010 р. Київською регіональною митницею прийнято податкове повідомлення форми «Р»№ 168, яким згідно з п.п. «б»п.п. 4.2.2. ст. 4, п.п. 17.1.3. ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», абз. 10 ст.267 Митного кодексу України позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, у загальній сумі 200 353,02 грн., в тому числі 133 568,68 грн. мита та 66 784,34 грн. штрафних санкцій.

22.09.2010 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення форми «Р»№ 169, яким згідно з п.п. «б»п.п. 4.2.2. ст. 4, п.п. 17.1.3. ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», абз. 10 ст.267 Митного кодексу України, вимог Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, у загальній сумі 841 479,66 грн., в тому числі 560 986,44 грн. мита та 280 493,22 грн. штрафних санкцій.

Спірні податкові повідомлення форми «Р», прийняті на підставі Акта № 12/10/100000000/01198760 від 08.07.10 р. перевірки дотримання ЗАТ «Енран»(код ЄДРПОУ 01198760) законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товарів за вантажними митними деклараціями № 100000005/8/210220 від 31.01.08, № 100000005/8/210222 від 31.01.08, № 100000005/8/203187 від 29.02.08, № 100000005/8/206102 від 15.04.08, № 100000005/8/209305 від 04.06.08, № 100000005/8/211705 від 08.07.08, № 100000005/8/214548 від 14.08.08, № 100000005/8/218802 від 10.10.08, № 100000005/8/725487 від 07.11.08, № 100000005/8/728341 від 19.12.08 та № 100000005/8/728748 від 30.12.08 та товаросупровідними документами до них. В акті перевірки зазначено про порушення позивачем ст.81 та абз. 10 ст. 267 Митного кодексу України при декларуванні та визначенні митної вартості імпортованих товарів, а також вимог Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України, внаслідок заниження митної вартості товарів.

Висновки акта мотивовані виявленням розбіжностей за результатами співставлення відомостей, заявлених позивачем при митному оформленні до митних органів України, з даними в доларах США, так і в євро за крос-курсом НБУ на день поставлення товару під митний контроль на митниці Покупця, або на день платежу у разі передплати.

Підставою ж для проведення перевірки стала інформація від митних органів Португалії. Відповідно до листа органів Португалії „протягом 2008 року компанія morim Revestimentos, S.A.»подала 11 митних експортних декларацій на адресу української компанії Joint Stock Company Enran», а також „інвойси, про які йдеться у 44 графі вищезгаданих декларацій, були видані на адресу компанії з Панами Wells Group Inc».

Як вбачається з матеріалів справи, у 2008 році ЗАТ «Енран»дійсно придбав 11 товарних партій пробкових матеріалів, виробником яких є компанія Revestimentos, S.A.», однак докази наявності у позивача з Португальською компанією контрактних відносин, в тому числі проведення між ними розрахунків з приводу цих партій в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, певні контрактні відносини простежуються між є компанією rim Revestimentos, S.A.»та компанією Wealthy Universal Company Ltd, оскільки інвойси видані саме на її ім.»я.

Таким чином, відповідачем не надано суду доказів, що ціна товарів, визначена товаровідправником у експортних деклараціях та інвойсах до них, не може змінюватись при наступних перепродажах товару та при подальшому придбанні товару у юридичних осіб, які є посередниками, а не товаровиробниками.

Відповідно до цих контрактів ЗАТ «Екран»як покупець здійснив з Wealthy Universal Company Ltd. та Keyfair Ltd як продавцями, грошові розрахунки за придбані у них товари, що підтверджено рухом коштів по валютному рахунку ЗАТ «Екран»та актами звірки розрахунків.

Колегія суддів погоджується також із висновком суду першої інстанції, що спосіб визначення відповідачем митної вартості імпортованих позивачем товарів є безпідставним.

Згідно до ч. 1 ст. 81 Митного кодексу України «Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення». Відповідно до ч. 1 ст. 264 Митного кодексу України «Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню».

Як свідчать матеріали справи, Позивач як покупець (імпортер) і декларант при митному оформлені визначив митну вартість придбаних та імпортованих товарних партій (пробкових матеріалів) згідно з п. 1 ч. 1 ст. 266 і ст. 267 Митного кодексу України за ціною договору на підставі укладених між ним та фірмами-продавцями Wealthy Universal Company Ltd. та Keyfair Ltd. контрактів, додатків до них та оригінальних інвойсів продавців за цими контрактами, що містять об'єктивні дані для визначення митної вартості позивачем. Відповідачем підтверджується, що згідно з визначеними позивачем митними вартостями в 2008 р. правильно сплачені до бюджету мито, ПДВ, оприбутковані імпортовані товари в обліку підприємства, проведені грошові розрахунки з продавцями, що також підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано доказів пов'язаності юридичних осіб: Покупця -ПАТ «Енран»з Продавцями -компанією Wealthy Universal Company Ltd за контрактом від 09.06.2005 р. № W-05, а також Покупця -ПАТ «Енран»та Keyfair Ltd. за контрактом від 14.05.2008 р. № KF-08. Розрахунки за цими контрактами здійснювалися саме між сторонами -юридичними особами. Помилковим є ототожнення відповідачем зазначених продавців -юридичних осіб з їх представником -фізичною особою, що діє за довіреністю.Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_4 як представник компаній Wealthy Universal Company Ltd та Keyfair Ltd має повноваження щодо формування цін або порядку розрахунків за вказаними контрактами.

Таким чином, відповідачем не доведено порушення позивачем ст. 81 та абз. 10 ст. 267 Митного кодексу України при декларуванні та визначенні митної вартості імпортованих товарів за вантажними митними деклараціями.

Крім того, частиною 1 ст. 265 Митного кодексу України встановлено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Також, Постановою Кабінету Міністрів України № 339 від 09.04.08 р. затверджено «Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів».

Згідно із п. 7 Порядку у разі, коли в результаті здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України виявлено обставини, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості таких товарів, митний орган приймає рішення про визначення їх митної вартості за встановленою Держмитслужбою формою. Зазначене рішення декларант має право оскаржити до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Форма Рішення про визначення митної вартості товарів затверджена Наказом № 506 Державної митної служби України від 29.05.2009 р.

Як встановлено судом першої інстанції, і колегія суддів погоджується із цим, відповідачем за результатами проведеного контролю не приймалося жодного рішення про визначення митної вартості товарів, що імпортовані позивачем у 2008 році, після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України за затвердженою Наказом від 29.05.2009 р. № 506 Держмитслужбою формою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що за відсутності відповідних рішень відповідача, узгодженою є митна вартість імпортованих у 2008 році позивачем товарів, визначена під час проведення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України, тобто заявлена декларантом (позивачем) та погоджена відповідачем у деклараціях, а також узгодженою є сума нарахованих та сплачених позивачем обов'язкових платежів.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Відповідно до ст. 200 КАС України -суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2010 року у справі за позовом ПАТ «Енран»до Київської регіональної митниці про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень форми «Р»від 22.09.2010 р. № 168, 169 -залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Головуючий суддя Губська О.А.

Суддя Борисюк Л.П.

Суддя Грибан І.О.