Ухвала

від 17.09.2015 по справі 816/2892/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 р.Справа № 816/2892/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників сторін: позивача - Левенця Ю.Р., відповідача - Гриценка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2015р. по справі № 816/2892/15

за позовом Приватного підприємства "Імексбуд"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА

28 липня 2015 року Приватне підприємство "Імексбуд" (далі по тексту - позивач, ПП "Імексбуд") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправним та скасування податкового повіомленя-рішення №0000442310 від 15 липня 2015 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2015 р. по справі № 816/2892/15 адміністративний позов Приватного підприємства "Імексбуд" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області №0000442310 від 15 липня 2015 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Імексбуд" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору в розмірі 200,23 грн.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2015 р. по справі № 816/2892/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП «Імексбуд» відмовити повністю.

В обґрунтування позовних вимог апеляційної скарги зазначив, що позивач протягом вересня-жовтня 2014 року здійснював господарські операції за участю ТОВ «Сільські традиції», а саме 12.09.2014 року укладено договір № 09/14, предметом якого є виконання робіт по реконструкції приміщення для утримання худоби. На виконання вищевказаного договору позивачем було складено податкові накладні на загальну суму 286280 грн., які були включені до реєстру виданих податкових накладних у вересні-жовтні 2014 року, сторонами були складені та підписані акти виконаних робіт на суму 135612,00 грн. Замовником було оплачено обумовлені договором роботи на суму 286280,00 грн. Однак, позивачем на запит податкового органу не було надано до перевірки первинні документи по вказаним господарським операціям. Так, позивачем не надавались специфікації до договору, які є невід'ємною частиною останнього, акти дефектності виконаних робіт, акти здачі-прийняття робіт замовнику ТОВ «Сільські традиції», а також копії додаткових угод до договору, якими було змінено строк дії останнього. Згодом первинні документи по зазначеним господарським операціям були надані позивачем до суду, однак, містили певні недоліки у їх оформленні (відсутність підписів посадових осіб замовника, розбіжність у датах актів виконаних робіт (надано 2 акти за липень 2015 року, акт за жовтень 2015 року, що є неможливим у часі, оскільки роботи придбавались в серпні 2015 року). Крім того, стверджує, що облікова кількість працівників ПП «Імексбуд» (2 особи) є недостатньою для виконання робіт, обумовлених договором із ТОВ «Сільські традиції». Відмітив, що позивачем віднесено до складу витрат сплату коштів за ліцензію в розмірі 7248 грн., однак, жодних ліцензій позивачем у спірний період не придбавалось. Враховуючи викладене, вважає господарські операції між позивачем та ТОВ «Сільські традиції» безтоварними та стверджує, що позивач повинен був віднести суму коштів у розмірі 238567,00 грн., отриманих від ТОВ «Сільські традиції», до складу доходу у 2014 році. Отже, на думку відповідача, висновки акту перевірки про заниження позивачем податку на прибуток в сумі 80094 грн., у т.ч. за рахунок заниження доходу на суму 42942 грн. та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на 37152,00 грн. є правомірними, підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2015 р. по справі № 816/2892/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП «Імексбуд» відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Зазначив, що акт виконаних робіт за договором від 12.09.2014 року між позивачем та ТОВ "Сільські традиції" складено лише у липні 2015 року, при цьому за нормами Податкового кодексу України дохід від надання послуг визначається за датою складання акту, а відтак, у відповідності до п.135.2 ст.135, пп.136.1.1. п.136.1 ст.136, п.137.1 ст.137 ПК України позивачем правомірно не було враховано для визначення об'єкту оподаткування суму попередньої оплати від ТОВ "Сільські традиції" у складі доходу за 2014 рік.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Імексбуд" (ідентифікаційний код 38667883) 09.04.2013 р. зареєстроване Полтавським міським управлінням юстиції та є, зокрема, платником податку на прибуток та податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200124509, виданого ДПІ у м. Полтаві, індивідуальний податковий номер 386678816014.

В період з 12.06.2015 р. по 18.06.2015 р. посадовими особами ДПІ у м. Полтаві на підставі направлення від 12.06.2015 р. №137 та на виконання постанови старшого слідчого СУ УМВС України в Полтавській області старшого лейтенанта Калініна М.В. від 14.04.2015 р. проведено виїзну позапланову документальну перевірку ПП "Імексбуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Сільські традиції" за період з 01.01.2014 р. по 01.06.2015 р.

За результатами перевірки складено акт від 25.06.2015 р. № 640/16-01-22-04-12/38667883, яким зафіксовано порушення п.135.1, п.135.2, п.135.4, пп.135.4 ст.135, п.138.1, п.138.2, п. 138.4, п. 138.5, п. 138.10, п. 138.12 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 80 094,00 грн, у тому числі за 2014 рік в сумі 80 094,00 грн. (т.1, а.с.6-18).

Позивач, не погодившись із висновками акту перевірки, подав до ДПІ у м. Полтаві письмові заперечення на акт перевірки, які за результатами їх розгляду відповідачем були залишені без задоволення, а висновки акту перевірки від 25.06.2015 № 640/16-01-22-04-12/38667883 - без змін (т.1, а.с.56).

На підставі вищенаведених висновків акту перевірки ДПІ у м. Полтаві було винесено податкове повідомлення-рішення №0000442310 від 15 липня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 80094 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 20054 грн.

Скориставшись правом, наданим п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду з даним позовом про скасування вищевказаного податкового повідомлення - рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, підставою для висновку відповідача про порушення позивачем вимог п.135.1, п.135.2, п.135.4, пп.135.4 ст.135, п.138.1, п.138.2, п. 138.4, п. 138.5, п. 138.10, п. 138.12 ст. 138 ПК України слугувало твердження про наявність у позивача обов'язку віднести у 2014 році до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, кошти в сумі 238567,00 грн., отриманих в безготівковому порядку від замовника ТОВ "Сільські традиції" за роботи з реконструкції приміщення, проведені у вересні та жовтні 2014 року.

У свою чергу, таке твердження відповідачем обґрунтовується з посиланням на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.03.2015 р. по справі №917/2666/14, яким встановлено, що роботи по реконструкції приміщення були виконані, хоча і не належним чином.

Так, як слідує зі змісту акта перевірки від 25.06.2015 р. № 640/16-01-22-04-12/38667883, перевіркою повноти визначення доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, по фінансово-господарських відносинах з ТОВ "Сільські Традиції" за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. встановлено, що господарські операції з ТОВ "Сільські Традиції", які мають вплив на формування доходу, здійснювались у вересні та жовтні 2014 року.

Перевіряючими в акті перевірки зазначено, що акти прийому-передачі виконаних робіт, протоколи погодження договірної ціни, акти встановлення дефектів виконаних робіт як із їх замовником ТОВ "Сільські Традиції" та інші первинні документи на перевірку не надані, але враховуючи матеріали рішення Господарського суду Полтавської області від 04.03.2015 р. по справі №917/2666/14, роботи по реконструкції приміщення були виконані, хоча і не належним чином.

Однак, ПП "Імексбуд" на порушення п. 135.1 п.135.2. п. 135.3, п.135.4 ст.135 ПК України не включено до суми доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування 238 567,00 грн. отриманих в безготівковому порядку від замовника ТОВ "Сільські традиції" за проведення реконструкції приміщення.

Крім того, відповідачем зроблено висновок про завищення позивачем витрат за рахунок завищення собівартості реалізованих товарів, робіт та послуг та включення до суми інших витрат плату за ліцензії, яких ПП «Імексбуд» не придбавало.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для формування суми грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0000442310 від 15 липня 2015 року, слугувало твердження відповідача про безпідставне невключення до суми доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування 238 567,00 грн. отриманих в безготівковому порядку від замовника ТОВ "Сільські традиції".

Колегія суддів вважає висновок відповідача про порушення ПП «Імексбуд» вимог п.135.1, п.135.2, п.135.4, пп.135.4 ст.135, п.138.1, п.138.2, п. 138.4, п. 138.5, п. 138.10, п. 138.12 ст. 138 ПК України хибним та таким, що не є підставою для збільшення позивачеві грошового зобов'язання з податку на прибуток, з огляду на таке.

У відповідності до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

За визначенням пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

За приписами п.135.2 ст.135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів (п.135.3 ст.135 ПК України).

Відповідно до п.137.1 ст.137 ПК України дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Пунктом 137.4 статті 137 ПК України передбачено, що датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, доходи визнаються по даті складання первинного документу, що підтверджує виконання робіт - акту виконаних (наданих) послуг (робіт).

За визначенням пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витратами у податковому обліку визнається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження (такої) господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Підпунктом 138.8.1. пункту 138.8. статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 138.2. ст. 138 цього ж Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього ж Кодексу.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм вбачається, що формування як доходів, так і витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, відбувається виключно на підставі відповідних первинних документів.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між замовником ТОВ "Сільські Традиції" та виконавцем ПП "Імексбуд" укладено договір на виконання робіт від 12.09.2014 р. №09/14/30 (т.1, а.с. 23-36), за умовами якого виконавець зобов'язується виконати власними силами і засобами реконструкцію приміщення для утримання худоби, яке знаходиться за адресою Полтавський район с. Супрунівка, вул. Київська, 2а, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Технічні характеристики, найменування робіт і витрат, зазначені в специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору. По закінченню робіт виконавець здає, а замовник приймає по акту виконану роботу.

З пояснень представника позивача судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку із стислими термінами виконання зазначених робіт позивачем було залучено субпідрядника ФОП ОСОБА_4

12.09.2014 р. між замовником ПП "Імексбуд" та виконавцем ФОП ОСОБА_4 укладено договір на виконання робіт №09-12П (т.1, а.с. 99), за умовами якого виконавець зобов'язується виконати власними силами і засобами ремонт приміщення для утримання худоби, яке знаходиться за адресою Полтавський район с. Супрунівка, вул. Київська, 2а, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

За умовами вищевказаних договорів, укладених між позивачем та ТОВ "Сільські традиції", роботи останнім виконувалися із матеріалів ПП "Імексбуд".

Будівельні матеріали для зазначених робіт, згідно пояснень представника позивача, придбавалися ним у інших контрагентів, що підтверджується наданими до матеріалів справи документами фінансово-господарської діяльності, а саме: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, товарними чеками (т.1, а.с. 161-207).

На підтвердження господарських операцій по проведенню зазначених робіт позивачем було виписано замовнику ТОВ "Сільські традиції" податкові накладні № 5 від 19.09.2014 р. на суму 54120,00 грн. у т.ч. ПДВ - 9020 грн.; № 2 від 03.10.2014 р. на суму 42160 грн. у т.ч. ПДВ - 7026,67 грн.; № 4 від 10.10.2014 р. на суму 30 000 грн. у т.ч. ПДВ - 5 000 грн., № 5 від 14.10.2014 р. на суму 30 000 грн. у т.ч. ПДВ - 5 000 грн.; № 6 від 15.10.2014 р. на суму 30 000 грн. у т.ч. ПДВ - 5 000 грн.; № 7 від 17.10.2014 р. на суму 40 000 грн. у т.ч. ПДВ - 6 666,67 грн., № 10 від 21.10.2014 р. на суму 30 000 грн. у т.ч. ПДВ - 5 000 грн.; № 6 від 26.09.2014 р. на суму 30 000 грн. у т.ч. ПДВ - 5 000 грн. (т.1, а.с. 83-90).

Рохрахунки за виконані роботи по реконструкції та ремонту приміщення згідно договорів від 12.09.2014 р. №09/14/30 та №09-12П проведені ТОВ "Сільські Традиції" в безготівковому порядку згідно наданих на перевірку платіжних доручень в сумі 286 280,00 грн. (т.1, а.с. 37-44).

По даним бухгалтерського обліку ПП "Імексбуд" попередня оплата в сумі 286280 грн., отримана від ТОВ "Сільські Традиції" за виконання робіт по реконструкції приміщення за адресою : Полтавський район с. Супрунівка, вул. Київська, 2а, обліковується як кредиторська заборгованість по бухгалтерському рахунку "Розрахунки за авансами отриманими в національній валюті".

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що акт №1 приймання виконаних будівельних робіт, який засвідчує факт виконання будівельних робіт та, відповідно, є підставою для формування доходів, разом з відомістю ресурсів до акта приймання №1, було складено сторонами лише 13.07.2015 р. (т.1, а.с. 141-155).

Таким чином, з урахуванням положень п. 44.1 ст. 44, п.135.1, п.135.2 ст.135, пп.135.1.1 п.136.1 ст.136, п.137.1, п.137.4 ст.137 ПК України позивач не мав підстав для формування доходу від господарських операцій з виконання робіт за замовленням ТОВ «Сільські традиції» раніше, ніж було складено акт приймання виконаних будівельних робіт - 13.07.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Сільські традиції» 05.11.2014 року було направлено на адресу позивача вимогу і претензію за № 110 і 111 відповідно, з яких вбачається, що замовник відмовився приймати виконані позивачем роботи в тому вигляді, в якому об'єкт робіт перебував станом на час, передбачений договором.

Додатковою угодою № 2 від 31.12.2014 року дію договору на виконання робіт від 09/14/30 від 12.09.2014 р. продовжено до 31.07.2015 року (т.1, а.с.36).

Як зазначено самим відповідачем в акті перевірки, ТОВ "Сільські традиції" направлено до ПП "Імексбуд" претензію про те, що виконавцем були порушені умови договору.

30.10.2014 до ПП "Імексбуд" замовником був надісланий лист №103 від 29.10.2014 з проханням направити уповноваженого представника ПП "Імексбуд" для участі в складанні акта про виявлені недоліки в результаті виконаних робіт по договору від 12.09.2014 №09/14/30. В претензії зазначено, що представник виконавця не з'явився.

Згідно вказаної претензії станом на 04.11.2014 ТОВ "Сільські традиції" за невиконання та неналежне виконання ПП "Імексбуд" умов договору розраховано суму збитків в сумі 532 105,89 грн., а саме: 286 280,00 грн. сплачених згідно договору та додатків до нього, 233 368,56 грн. витрат на матеріали, 12 457,33 грн. неустойка.

В зв'язку з вищезазначеним ТОВ "Сільські традиції" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення заборгованості в сумі 186 672,56 грн з ПП "Імексбуд" за договором на виконання робіт від 12.09.2014 №09/14/30.

Отже, у строк, встановлений договором, позивачем як виконавцем та замовником робіт не було складено первинного документу, який би належним чином засвідчував факт виконання робіт та слугував би підставою для формування доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставним твердження відповідача про наявність у ПП «Імексбуд» обов'язку віднесення суми коштів у розмірі 286280 грн. до складу доходу у 2014 році.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.03.2015 року по справі № 917/2666/14 як на підставу для висновку про наявність у позивача вищевказаного обов'язку, оскільки, за змістом наведених норм ПК України, підставою для формування показників бухгалтерського обліку, в т.ч. й суми доходу, є виключно первинні документи, а не судове рішення.

При цьому, слід відмітити, що в матеріалах справи відсутні докази набрання законної сили вказаним рішенням Господарського суду Полтавської області, а отже, зазначене рішення у розумінні ч.2 ст.71, ч.1 ст.72 КАС України не є підставою для звільнення відповідача від доказування правомірності своїх висновків, якими вмотивоване прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи відповідача про завищення ПП "Імексбуд" відображених показників у рядку 05.1 Декларацій "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)", за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. на суму 199152 грн. колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, до складу собівартості товарів, робіт, послуг (та, відповідно, витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток) витрати, пов'язані з проведенням ремонтних робіт для замовника ТОВ "Сільські традиції", позивачем не включено.

Разом з тим, з огляду на положення п.138.4 ст.138 ПК України, податковим періодом, в якому повинно відбуватися формування витрат, є період, на який припадає дата отримання доходу від таких господарських операцій. У свою чергу, як вірно зазначено судом першої інстанції, факт настання такої події, як отримання доходу від господарських операцій із ТОВ «Сільські традиції», у спірних відносинах податковим органом не встановлений.

Щодо твердження відповідача про неможливість фактичного виконання позивачем робіт, обумовлених договором № 09/14 від 12.09.2014 року із ТОВ «Сільські традиції», з посиланням на те, що згідно податкової звітності ф. 1ДФ, поданої до ДПІ у м. Полтаві, кількість працюючих в ПП "Імексбуд" становить 2 особи включаючи директора, колегія суддів зазначає, що такий вид діяльності, як виконання будівельних робіт, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод, що і було зроблено позивачем по справі.

Доказів зворотного відповідачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем у перевіряємому періоді не було занижено суму податку на прибуток.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення належним чином не довів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000442310 від 15 липня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 80094 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 20054 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для скасування даного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2015р. по справі № 816/2892/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 22.09.2015 р.