Рішення

від 26.12.2013 по справі 0417/6596/2012

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2/202/175/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 грудня 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Мороза В.П.,

при секретарі - Матухно І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент - ОСОБА_1», ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод стальних конструкцій та нестандартного обладнання «Днепростальпром», ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного підприємства фірми «НІКО», ОСОБА_5, приватного підприємства «Торговий дім «НІКО-ЦЕНТРМЕТАЛ», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості та зустрічні позовні заяви ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору поруки припиненим, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору поруки припиненим, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору поруки припиненим, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акцент - ОСОБА_1», ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю дніпропетровський завод стальних конструкцій та нестандартного обладнання «Днепростальпром», ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного підприємства фірми «НІКО», ОСОБА_5, приватного підприємства «Торговий дім «НІКО-ЦЕНТРМЕТАЛ», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 суму заборгованості у розмірі 6 492 751,69 грн.

В обґрунтування своїх уточнених вимог від 14.08.2012 року позивач зазначив, що відповідно до кредитного договору № 11 від 07.02.2005 року ТОВ Дніпропетровській завод стальних конструкцій та нестандартного обладнання «Днепростальпром» отримало кредит у сумі 610 000,00 грн. (з Додатковими угодами № 1 від 02.08.2005 р., № 2 від 06.02.2006 р., № 3 від 08.12.2006 р. - кредит у сумі 1 975 000,00 грн., № 4 від 25.05.2007 р. - кредит у сумі 1 975 000,00 грн., № 5 від 05.02.2008 р. - кредит у сумі 1 975 000,00 грн., № 6 від 29.01.2009 р.).

Вимоги, що випливають з кредитного договору, були забезпечені шляхом укладання відповідних, окремих договорів поруки з усіма співвідповідачами.

З урахування викладеного позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 11 від 07.02.2005 року в розмірі 6 492 751,69 грн.

Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з зустрічними позовними заявами про визнання договорів поруки припиненими.

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги, з урахуванням уточнень, підтримав, на їх задоволенні наполягав, посилаючись на обставини викладені у справі.

Представник ПАТ «Акцент-Банк» в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Представник відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод стальних конструкцій та нестандартного обладнання «Днепростальпром» позовні вимоги визнав частково у розмірі суми - 2 377 737,57 грн.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, представник ОСОБА_9 підприємства фірми «НІКО» у судове засідання з'явились, позовні вимоги не визнали в повному обсязі.

Решта відповідачів в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомили, суду надали свої заперечення.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Кредитного договору № 11 від 07.02.2005 року ТОВ Дніпропетровській завод стальних конструкцій та нестандартного обладнання «Днепростальпром» отримало кредит у сумі 610 000,00 грн., а згідно Додаткових угод № 1 від 02.08.2005 р., № 2 від 06.02.2006 р., № 3 від 08.12.2006 р. - кредит у сумі 1 975 000,00 грн., № 4 від 25.05.2007 р. - кредит у сумі 1975 000,00 грн., № 5 від 05.02.2008 р. - кредит у сумі 1 975 000,00 грн., № 6 від 29.01.2009 р.

Вимоги, що випливають з даного кредитного договору, були забезпечені шляхом укладання відповідних, окремих договорів поруки з співвідповідачами:

- з ПАТ «Акцент-Банк» договором поруки № 167 від 20.10.2010 року;

- з відповідачем ОСОБА_4 договором поруки № 11-ДП-2 від 02.08.2005 року;

- з відповідачем ОСОБА_6 договором поруки № 11-ДП-2 від 06.02.2006 року;

- з відповідачем ОСОБА_9 Підприємством «Торговий дім «НІКО-ЦЕНТМЕТАЛ» № 11-ДП-4 від 07.02.2005 року, договором поруки № 11-ДП-4 від 06.02.2006 року;

- з відповідачем ОСОБА_5 договором поруки № б/н від 08.12.2006 року;

- з відповідачем ОСОБА_8 договором поруки № 11-ДП-2 від 07.02.2005 року, Додаткова угода від 29.01.2009 року до договору поруки від 07.02.2005 року;

- з відповідачем ОСОБА_10 договором поруки № б/н від 25.05.2007 року, договір поруки № б/н від 05.02.2008 року;

- з відповідачем ОСОБА_3 договором поруки № 11-ДП-3 від 07.02.2005 року, договором поруки № 11-ДП-3 від 06.02.2006 року, договором поруки від 25.05.2007 року (з Додатковими угодами від 05.02.2008 року та від 29.01.2009 року);

- з відповідачем ОСОБА_9 підприємством фірмою «НІКО» договором поруки № 11-ДП-1 від 07.02.2005 року, договором поруки № 11-ДП-1 від 06.02.2006 року, договором поруки від 08.12.2006 року, договору поруки від 25.05.2007 року (з Додатковими угодами від 05.02.2008 року та від 29.01.2009 року).

В матеріалах справи мається уточнений розрахунок заборгованості відповідачів перед ОСОБА_1, згідно якого станом на 09.07.2012 року заборгованість відповідачів складає 6 492 751,69 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом - 1 975 000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 2 973 748,04 грн.; заборгованість з винагороди - 30 020,76 грн.; пеня - 1 513 982,89 грн.

Однак, зазначені вимоги позивачем підтверджуються частково, оскільки відсутній повний об'єм документів суворої звітності, які підтверджують факт перерахування суми кредиту позичальнику. Так, на підтвердження видачі суми кредиту позивачем надані копії платіжних доручень № 1293 від 13.12.2006 р. (а.с.189), № 19.02.2007 р. № 1402 (а.с.191) на загальну суму - 2 725 000,00 грн. Решта оригіналів документів (меморіальні ордери, платіжні доручення, видаткові касові ордери тощо) на підтвердження факту видачі суми кредиту представником позивача - не надано.

Згідно ст. 1054 ЦК України, обов'язком Позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Згідно ст. ст. 549, 611 ЦК України однією із форм відповідальності за порушення зобов'язання є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Позовні вимоги щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором не підлягають задоволенню, оскільки позивачем, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, було пропущено строк позовної давності та не надано достатнього розрахунку заборгованості по пені.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод стальних конструкцій та нестандартного обладнання «Днепростальпром» слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 375 837,57 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 1975 000,00 грн.; заборгованість по відсоткам - 400 917,57 грн.

Зустрічні позовні заяви ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання кредитних договорів припиненими № 11-ДП-2 від 06.02.2006 року, № 11-ДП-2 від 06.02.2006 року, договору поруки № б/н від 08.12.2006 року - відповідно, підлягають задоволенню, оскільки до кредитного договору № 11 від 07.02.2006 року було внесено суттєві зміни по зобов'язанням та доповнення (додатковими угодами збільшено розмір суми кредиту, процентної ставки кредиту, пені, штрафу), про які поручителям не було відомо та не погоджено з ними, що протирічіть вимогам ч. 1 ст. 559 ЦК України та дає підстави вважати договори поруки припиненими, тобто відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Крім того, зобов'язання за договорами поруки з боку ОСОБА_6, ОСОБА_4 також вважаються припиненими, оскільки сума зобов'язань за договорами поруки в розмірі 610 000,00 грн. була погашена перед позивачем, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями:

- платіжне доручення № 1014 від 22.06.2006 року в розмірі 610 000,00 грн. (а.с.185);

- платіжне доручення № 1016 від 23.06.2006 року в розмірі 610 000,00 грн. (а.с.186);

- платіжне доручення № 1279 від 01.12.2006 року в розмірі 610 000,00 грн.(а.с.187);

- платіжне доручення № 1400 від 16.02.2007 року в розмірі 1 360 000,00 грн. (а.с.190).

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього: збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає, зокрема, у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення, розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним, що є підставою для визнання договору поруки припиненим.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруки, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд звертає увагу на те, що зміст вказаної норми вбачає можливість встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобовязання одночасно з боку декількох осіб. Однак, така порука виникає на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями (ч. 3 ст 554 ЦК України) та лише у випадку укладання одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.

Нормами чинного законодавства не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов?язання, проте, в цьому випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України не застосовується, оскільки поручиелі не несуть у такому разі солідарної відповідальності між собою, а тому не можна вважати поруку їхньою спільною відповідальністю. За таких обставин, кредитор має право пред?явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов?язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

Отже, вимога щодо стягнення з поручителів у солідарному порядку суми заборгованості за кредитним договором не підлягає задоволенню, оскільки в даному випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України застосована не може бути і поручителі не несуть солідарної відповідальності, так як відсутня їх спільна порука, оскільки укладено окремі договори поруки з усіма співвідповідачи.

Також, з договорів поруки вбачається, що в них встановлено строк, після якого порука припиняється, а умова договорів поруки (п. 11 Договору) про їх дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст. 251 ЦК України та ч.1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За таких обставин, у ОСОБА_1 виникло право пред'явити вимогу до поручителів про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту починаючи з моменту виникнення заборгованості ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю дніпропетровський завод стальних конструкцій та нестандартного обладнання «Днепростальпром» перед банком з 28.03.2005 року, протягом наступних шести місяців. Таку вимогу до поручителів ОСОБА_1 пред'явив лише 06.10.2011 року, тобто після спливу встановленого ч.4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір підлягають стягненню з відповідачів на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 258, 261, 526, 549, 551, 554, 559, 611, 1050, 1054 ЦК України, Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент - ОСОБА_1», ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю дніпропетровський завод стальних конструкцій та нестандартного обладнання «Днепростальпром», ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного підприємства фірми «НІКО», ОСОБА_5, приватного підприємства «Торговий дім «НІКО-ЦЕНТРМЕТАЛ», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості та зустрічні позовні заяви ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору поруки припиненим, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору поруки припиненим, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору поруки припиненим- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод стальних конструкцій та нестандартного обладнання «Днепростальпром» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 106-а, ІПН 31959354) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49030, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № 11 від 07.02.2005 року у розмірі - 2 377 737,57 грн. (два мільйони триста сімдесят сім тисяч сімсот тридцять сім гривен 57 коп.) , що складається з заборгованості за кредитом - 1 975 000,00 грн.; заборгованість по відсоткам - 400 917,57 грн., судовий збір у розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпеченні розгляду справи у сумі 120 грн.

В решті позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент - ОСОБА_1», ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод стальних конструкцій та нестандартного обладнання «Днепростальпром», ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного підприємства фірми «НІКО», ОСОБА_5, приватного підприємства «Торговий дім «НІКО-ЦЕНТРМЕТАЛ», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості - відмовити.

Зустрічну позовну заяву за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору поруки припиненим - задовольнити.

Визнати договір поруки № 11-ДП-2 від 06.02.2006 року, укладений між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_6 припиненим.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49030, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати на користь ОСОБА_6 у розмірі - 110,50 грн.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору поруки припиненим - задовольнити.

Визнати договір поруки № 11-ДП-2 від 06.02.2006 року, укладений між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_4 припиненим.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати на користь ОСОБА_4 у розмірі - 110,50 грн.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю дніпропетровський завод стальних конструкцій та нестандартного обладнання «Днепростальпром», Публічне акціонерне товариство «Акцент - ОСОБА_1», приватне підприємство фірма «НІКО», приватне підприємство «Торговий дім «НІКО-ЦЕНТРМЕТАЛ», ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим - задовольнити.

Визнати договір поруки від 08.12.2006 року, укладений між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_5 припиненим.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати на користь ОСОБА_5 розмірі 111,80 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: В.П. Мороз