Постанова

від 23.09.2015 по справі 808/6017/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року 09 год. 45 хв. Справа № 808/6017/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІОС-ПЛЮС»

про: стягнення заборгованості по страховим внескам,

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції (далі – позивач або ЗОВ ФСС з ТВП в особі ВД) звернулось з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІОС-ПЛЮС» (далі – відповідач або ТОВ «ГЕЛІОС-ПЛЮС») про стягнення заборгованості по страховим внескам у сумі 160 грн.81 коп.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та зазначає, що заборгованість відповідачем не сплачена.

Представник відповідача у судове засідання також не прибув, про дату, час та місце розгляду справи відповідно до приписів частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається таким, що повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень чи будь-яких заяв до суду не надіслав, у зв'язку з чим суд визнав причину неявки представника відповідача неповажною та ні підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглянув справу у відсутності представників сторін на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «ГЕЛІОС-ПЛЮС» зареєстроване як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у Запорізькій міській виробничій дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під № 230030000055.

Заборгованість у відповідача по страховим внескам у розмірі 160 грн. 81 коп. виникла виходячи з наступного.

Згідно з даними звіту Ф4-ФСС з ТВП, наданого ТОВ «ГЕЛІОС-ПЛЮС» за І квартал 2007 року, сума заборгованості у відповідача перед фондом внаслідок несплати страхових внесків станом на 17.08.2015 становить 160 грн. 81 коп.

Вказана сума заборгованості визнана боржником у повному обсязі, що підтверджується звітом Ф4-ФСС з ТВП за І квартал 2007 року.

Таким чином, заборгованість, що підлягає примусовому стягненню з відповідача, яка виникла внаслідок несплати страхових внесків при виплаті заробітної плати найманим працівникам та яка відображена в звіті Ф4-ФСС з ТВП за І квартал 2007 року станом на 17.08.2015 складає 160 грн. 81 коп.

Відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2004 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.01 № 2240-ІІІ (далі – Закон № 2240-ІІІ), який діяв на час виникнення спірних правовідносин, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 9 цього Закону, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи; страхувальники - юридичні та фізичні особи набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду (частини 1, 2 статті 22 Закону № 2240-ІІІ).

У відповідності до статті 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.01 № 2213-ІІІ із послідуючими змінами, які чинні на час спірних правовідносин, розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для роботодавців складає 1,4 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці» та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Також страхувальники-роботодавці, повинні нараховувати також 0,5% від суми оплати праці найманих працівників, заробітна плата яких нижче прожиткового мінімуму (включно) та 1% від суми оплати праці найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленому для працездатної особи.

У відповідності до вимог статті 23 Закону № 2240-ІІІ, страхувальники-роботодавці перераховують страхові внески у встановлених розмірах шляхом безготівкових розрахунків один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 27 вищевказаного Закону, страхувальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати страхові внески.

На підставі частини 2 статті 30 Закону України № 2240-ІІІ, не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ «ГЕЛІОС-ПЛЮС» суми заборгованості по страховим внескам у розмірі 160 грн. 81 коп. підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІОС-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 25217410) на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції заборгованість по страховим внескам у сумі 160 (сто шістдесят) грн. 81 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша