Постанова

від 29.01.2010 по справі 11126/09/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2010 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Руденко І.В.

за участю:

-представника позивача -ОСОБА_1 (довіреність від 04.01.10 №12/04),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області до Комунального підприємства «Житкомунгосп»про стягнення заборгованості в розмірі 42532,78 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства «Житкомунгосп»в якому просить стягнути з відповідача борг у сумі 42532,78 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області, зазначивши що відповідач зареєстрований в УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування КП «Житкомунгосп»має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період січень-липень 2009 року у сумі 36 820,06грн. та 5712,72 грн. нарахованих штрафних санкцій та пені, всього заборгованість складає 42532,78грн. Відповідач у добровільному порядку не сплатив заборгованість по страховим внескам, тому Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області звернулося до суду із вказаним позовом про стягнення заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на обґрунтування, викладені в позовній заяві, та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, але його представник в судове засідання не з`явився, а тому, на підставі положень ст.128 КАС України справа розглядалась за його відсутності за наявними в справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III, передбачено, що установи Пенсійного фонду України є контролюючими органами стосовно внесків до Пенсійного фонду України, які здійснюють перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції. У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України, отже, спір за участю управління Пенсійного фонду та суб'єкта господарювання про стягнення заборгованості за платежами до Пенсійного фонду є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, а саме - органу виконавчої влади, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо контролю надходження страхових внесків та інших платежів до фонду, та відповідає вищенаведеному нормативному визначенню адміністративної справи.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі -Закон № 1058-ІV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті страхові внески -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду україни та знаходиться на обліку у позивача.

За відповідачем обліковується заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 36820,06грн. за період січень-липень 2009 року., на яку за несвоєчасну сплату відповідно до ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачем нараховано штрафних санкцій на загальну суму 848,17 грн. ( рішення УПФУ в Роздільнянському районі №137 від 23.03.2009 - 697,44 грн., №138 від 23.03.2009-15, 42 грн., №399 від14.08.2009 - 135,31 грн.) та пені на загальну суму 4 864,55 грн. (рішення УПФУ в Роздільнянському районі №137 від 23.03.2009 - 2144,16 грн., №138 від 23.03.2009 -26,93 грн., №399 від14.08.2009 - 2461,65 грн., №402 від 14.08.2009 - 231,81 грн.).

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за N 64/8663 розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»за ставкою 33,2 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Частиною 6 статті 19 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до пп. 5.1.4 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Судом встановлено, що самостійно розрахована КП «Житкомунгосп» сума страхових внесків за період січень-липень 2009 року не сплачена відповідачем та складає 36 820,06грн., про що свідчать копії розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень 2009 року в розмірі 5396,65 грн.(а.с.6), за лютий 2009 року в розмірі 5556,07 грн.(а.с.7), за березень 2009 року в розмірі 5279,26грн.(а.с.8), за квітень 2009 року в розмірі 5370,44 грн.(а.с.9), за травень 2009 року в розмірі 5345,74 грн.(а.с. 10), за червень 2009 року в розмірі 5022,67 грн.(а.с.11), за липень 2009 року в розмірі 4849,23 (а.с.12) складені відповідачем.

Розрахунки позивача (а.с.6-12) відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані.

Відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум -у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум -у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів; у розмірі 50 відсотків своєчасно не сплачених сум -у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів .

Одночасно на суми своєчасно несплачених (не перерерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, разрахована з акожний день прострочення платежу.

Зазначені штрафні санкції та пеня складають 5712,72 грн.

Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем доведено, що КП «Житкомунгосп»має заборгованість перед Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та штрафу і пені на загальну суму 42532,78 грн., суд вважає, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, підтверджуються доданими до позову документами, та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області до Комунального підприємства «Житкомунгосп»задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства «Житкомунгосп», код ЄДРПОУ 32898078 (67452, Одеська обл., Роздільнянський р-н., смт. Лиманське, вул. Леніна,79) на користь держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області заборгованість у розмірі 42532,78 (сорок дві тисячі п'ятсот тридцять дві гривні сімдесят вісім копійок) грн. на р/р 25606301444 в Роздільнянському відділенні Ощадбанку №3175 МФО 388227 код 24531647.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складання в повному обсязі, а також подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 29.01.2010

Суддя К.О. Танцюра

29 січня 2010 року