Постанова

від 30.03.2010 по справі 1256/10/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

"30" березня 2010 р.Справа № 2а-1256/10/1570

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Потоцької Н.В.

при секретарі Красних І.О.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) ОСОБА_1

відповідач не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «У.Р.БСТРК»про стягнення податкової заборгованості по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 18 118, 40 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулась Любашівська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області і вказала, що товариство з обмеженою відповідальністю «У.Р.БСТРК» взято на податковий облік, як платник податків у Любашівській МДПІ Одеської області 18.06.2007 року за № 5266, зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 13.06.2007 року за № 1 556 102 0000 028237. Відповідач має заборгованість перед бюджетом по земельному податку з юридичних осіб (платіж 13050123) за рахунок часткової сплати складає 18 118, 40 грн., яка своєчасно не сплачена.

Позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причин не явки до суду не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином за адресою вказаною в ЄДР (а/с-29,37), про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

У відповідності до ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»- єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Згідно ч.1 ст.18 вищезазначеного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірним і можуть бути використані в спорі з третьої особою.

Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду судової справи, отже суд здійснив всі заходів для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд вважає за необхідне задовольнити даний позов повністю з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «У.Р.БСТРК»зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 13.06.2007 року за № 1 556 102 0000 028237 (а/с-5).

Згідно даних статуправління ТОВ «У.Р. БСТРК»здійснює такі види діяльності, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, оптова торгівля паливом, вирощування зернових та технічних культур, оптова торгівля м'ясом (а/с-6).

Відповідно до ст.4 Закону України «Про систему оподаткування» товариство з обмеженою відповідальністю «У.Р. БСТРК»є платником податків і зборів (обов'язкових платежів). Згідно з вимогами ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», ст.4,5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за №2181-ІІІ від 21. 12.2000р. (зі змінами та доповненнями) відповідач зобов'язаний проводити сплату податків та зборів в бюджет у розмірах та в строки, встановлені законодавством України.

В судовому засіданні встановлено що, ТОВ «У.Р. БСТРК»є боржником перед бюджетом. Податковий борг відповідача виник в результаті несплати земельного податку з юридичних осіб (платіж 13050123), згідно податкового розрахунку земельного податку за 2008 рік (а/с-15) борг становить 8370,00 грн. та податкового розрахунку земельного податку за 2009 рік (а/с-16) - 15338,40грн..

Таким чином, сума податкового боргу ТОВ «У.Р. БСТРК»перед бюджетом по коду платежу 13050123 за рахунок часткової сплати складає 18118,40грн.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року№2535-ХІІ, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 15 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року №2535-ХІІ встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (стаття 14 Закону України «Про плату за землю»№2535-ХІІ від 03.07.1992 року).

Згідно статті 27 Закону України «Про плату за землю»№2535-ХІІ від 03.07.1992 року, контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Законом України «Про систему оподаткування»№1251-ХІІ від 25.06.1991 року встановлено, що земельний податок є обов'язковим платежем, а платниками податків та зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законодавством покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) у встановлені законом строки.

Порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами визначено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Статтею 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року визначено податковий борг як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов'язання.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації і в такому випадку обчислена сума податкового зобов'язання вважається узгодженою та не може бути оскаржена в адміністративному порядку.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року, з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

ТОВ «У.Р. БСТРК»було направлено поштою першу податкову вимогу за №1/19 від 02.12.2008р. (а/с-17) в зв'язку з несплатою до бюджету належних сум податку не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, та у зв'язку з непогашення платником податків суми податкового зобов'язання у встановлені строки було поштою направлено другу податкову вимогу за № 2/1 від 14.01.2009р. (а/с-18).

Згідно п.1 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002р. за № 538, у разі, коли інші передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»заходи з погашення податкового боргу платника податків не дали змоги погасити його у повному обсязі, п.3 передбачено стягнення коштів та продаж інших активів застосовується не раніше ніж на 30 календарний день з моменту надіслання платнику податків другої податкової вимоги. Так, рішенням №б/н від 16.02.2009р.(а/с-19) податкової інспекції, вирішено здійснити стягнення коштів та продаж активів, що перебувають у власності (повному господарському віданні) платника податків. ТОВ «У.Р. БСТРК», код ЄДРПОУ 35179888.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню повністю.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що позивачем обгрунтовано та підтверджено належним чином позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю податкової заборгованості в сумі 2924,82 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 6-8,35, 71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «У.Р.БСТРК» заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 18 118, 40 грн. (код платежу 13050123) на р/р 33218811700023 УДК в Ананьївському районі, код 23215003, МФО 828011, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 06.04.2010 року.

Суддя /підпис/ ОСОБА_2