Постанова

від 17.02.2012 по справі 2а/1570/5708/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/5708/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2012 року Одеський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Глуханчука О.В.,

при секретарі -Гур'євій К.І., Арсенюк

за участю: представника позивача -ОСОБА_1

представника відповідача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Комунального підприємства «Харчування» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

КП " Харчування " звернулося до суду з позовом в якому, після уточнень, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси № НОМЕР_1 від 06.04.2011 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 473 603 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 368 401 грн.; № НОМЕР_2 від 06.04.2011 року про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 115 712 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 28 928 грн.; № НОМЕР_3 від 06.04.2011 року про застосування штрафу за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 185 029,1 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на підставі направлень ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 97 від 28.01.11 р. та № 227 від 25.02.11 р. державними податковими ревізорами - інспекторами ДПІ у Малиновському районі м. Одеси спільно із державними податковими ревізорами - інспекторами ДПА в Одеській області була проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання КП «Харчування»податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року.

За результатами було складено ОСОБА_3 перевірки від 23.03. 2011 р. № 86/23-213/05480364 про результати планової виїзної перевірки КП «Харчування», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07. 2009 р. по 30.09. 2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07. 2009 р. по 30.09. 2010 р.»

На підставі зазначеного ОСОБА_3 перевірки, 06 квітня 2011 р. ДПІ у Малиновському районі м. Одеси були прийняти податкові повідомлення - рішення: № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 473 603,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 368 401,00 грн. ; № НОМЕР_2 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 115 712,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 28928,00 грн.; № НОМЕР_3 про застосування штрафу за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 185029,10 грн.

Позивач, вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки основна частина висновків, що міститься у ОСОБА_3 перевірки, на підставі якого були прийняті податкові рішення-повідомлення, ґрунтується на нічим не підтверджених припущеннях, або спотворених даних.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси заявлені позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні їх просив відмовити, наполягаючи на законності складеного акту та обґрунтованості висновків, які він містить.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Харчування» зареєстроване 28.11.2003 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 28.11.2003 року № 1556120000007209.

Комунальне підприємство взято на податковий облік у ДПІ Іллічівського району м. Одеси від 19.11.1996 року за № 16, перереєстрація в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси 10.12.2003 р. за № 3370.

У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18.12.2003 року № 22314108, виданого ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, КП «Харчування»зареєстрований платником податку на додану вартість з 18.12.2003 р., індивідуальний податковий номер - 054803615529.

В період з 31.01.2011 р. по 16.03.2011 р., на підставі направлень ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 97 від 28.01.11 р. та № 227 від 25.02.11 р. державними податковими ревізорами - інспекторами ДПІ у Малиновському районі м. Одеси спільно із державними податковими ревізорами - інспекторами ДПА в Одеській області була проведена планова виїзна перевірка КП «Харчування»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.09.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складений акт від 23 березня 2011р. № 86/23-213/05480364.

За результатами перевірки були встановлені порушення КП «Харчування» : п.1.2.3. ст.1, п.п.4.1.6. п.4.1. ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.3., п.п.5.3.9. п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997 року (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 473 603 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року в сумі 481 886 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 648 404 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 343 313 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 рік в сумі 768 942 грн., за 9 місяців 2010 року в сумі 1 536 234 грн.;

п.1.2.3. ст.1, п.п.4.1.6. п.4.1. ст.4, п.5.1, п.п.5.2гі. п.5.2., п.п.5.3.3., п.п.5.3.9. п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997 року (із змінами та доповненнями) в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 305 176 грн., у тому числі за 2009 рік в сумі 768 942 грн., за 9 місяців 2010 року в сумі 1 536 234 грн.

п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97- ВР від 03.04.97р. в результаті чого занижено (завищено) податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 115 712 грн., в тому числі за листопад 2009 року в сумі 1258 грн., за грудень 2009 року в сумі 5487 грн., за січень 2010 року в сумі 7385грн. за лютий 2010 року в сумі 10327 грн., за березень 2010 року в сумі 21693 грн., за квітень 2010 року в сумі 13585 грн., за травень 2010 року в сумі 22689 грн., за червень 2010 року в сумі 24114 грн., за липень 2010 року в сумі 2383 грн., за серпень 2010 року в сумі 997 грн., за вересень 2010 року в сумі 5794 грн.;

порушення вимог п. 2.8 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

У зв'язку з уточненням позовних вимог, інші порушення, встановленні за результатами перевірки, предметом судового розгляду не являються.

На підставі зазначеного ОСОБА_3 перевірки, 06 квітня 2011 року, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийняло податкові повідомлення-рішення, зокрема:

№ НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 473 603,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 368 401,00 грн.;

№ НОМЕР_2 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 115 712,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 28928,00 грн.;

№ НОМЕР_3 про застосування штрафу за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 185029,10 грн.

Судом встановлено, що вищезазначені податкові повідомлення -рішення оскаржувались КП «Харчування»в апеляційному порядку.

Так, 15.04.2011 року на КП «Харчування»було подано первинну скаргу до ДПА в Одеській області.

Рішенням № 20583/10/25-0007 від 10.06.2011 р., про результати розгляду первинної скарги, в частині перегляду та скасування податкових повідомлень -рішень № НОМЕР_1; № НОМЕР_3; № НОМЕР_2 -КП «Харчування»було відмовлено.

Судом встановлено, що перевіркою повноти визначення валових доходів та валових витрат КП «Харчування»за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р. було встановлено заниження скоригованого валового доходу на суму 4 081612 грн. та завищення валових витрат в сумі 4117975 грн.

При перевірці правильності висновків перевіряючих, судом були встановлені наступні обставини.

Перевіркою було встановлено, що КП «Харчування»було укладено договори постачання продовольчих товарів з ПП «ТК Корніс»та ПП «Пєллорус»:

- ПП «ТК Корніс»(код за ЄДРПОУ 36610700) договір купівлі -продажу № 80 від 10.10.2009 року, укладений від КП «Харчування»директором ОСОБА_6, строк дії договору з 10.10.2009 р. по 31.12.2010 р. Предметом договору є поставка м'яса (дані приведені в підрозділі 3.1.1 розділу 3 ОСОБА_3 перевірки);

- ПП «ТК Корніс»Договір № 10 від 01.01.2010 року (дані приведені в підрозділі 3.1.2 розділу 3 ОСОБА_3 перевірки);

До суду в якості доказів наявності первинної документації надано Договір № 80 від 10 листопада 2009 року «на поставку продовольственных товаров № 05/11», строком дії до 31.12.2010 року.

- ПП «Пєллорус»(код за ЄДРПОУ 36919122), форма договору усний договір, строк дії з 05.03.2010 року по 01.06.2010 р. (дані приведені в підрозділі 3.1.1 розділу 3 ОСОБА_3 перевірки);

- ТОВ «Пєллорус», укладена угода на поставку продуктів харчування, на момент проведення перевірки угода відсутня.

До суду в якості доказів наявності первинної документації надано Договір № 22 від 01.03.2010 року, укладеного КП «Харчування»з ТОВ «Пєллорус», строком дії до 31.12.2010 року.

Відповідно до п.7 розділу І Наказу ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», в акті (довідці) документальної перевірки, розрахунках та інших матеріалах не допускаються різного роду виправлення цифрових показників, дат та інших даних.

В підрозділі 3.1.1 розділу 3 ОСОБА_3 перевірки «Валовий дохід», зазначається, що продовольчі товари придбані за договорами поставки від постачальників ПП «ТК Корніс»та ПП «Пєллорус» були фактично оприбутковані за даними бухгалтерського обліку по рахунку 201 «Товари»на загальну суму 3318010 грн.

Вартість вищезазначених продуктів харчування та напівфабрикатів була віднесена до загального складу витрат на виробництво на загальну суму 3318010 грн. за дебетом рахунку 231 «Виробництво», на яку було збільшено собівартість готової продукції для кінцевих споживачів.

Разом з тим, перевіркою було встановлено, що за даними бухгалтерського обліку о рахунку 631.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»відсутня будь-яка дебіторська (кредиторська) заборгованість перед особами, які фактично поставили продовольчі товари на користь КП «Харчування».

З урахуванням встановлених обставин ДПІ в Малиновському районі м. Одеси дійшла висновку, що КП «Харчування»отримало товарно-матеріальні цінності за договорами з зазначеними контрагентами без компенсації їх вартості, тобто безоплатно, у зв'язку з чим відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вартість таких безоплатно наданих товарів КП «Харчування»повинно було включити до валового доходу у звітному періоді.

На підставі зазначених висновків, перевіркою було встановлено, що КП «Харчування»занизило показники у рядку 01.6 Декларації «інші доходи, крім визначених у рядках 01.1 -01.5»на загальну суму 3 981 612 грн.

В підрозділі 3.1.2 розділу 3 ОСОБА_3 перевірки зазначається, що перевіркою встановлено, що по договору, укладеному КП «Харчування»з ПП «ТК Корніс», за даними бухгалтерського обліку станом на 30.09.2010 року по рахунку 631.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»рахується кредиторська заборгованість на загальну суму 173 520, 1 грн. Дебіторська заборгованість відсутня.

В цьому ж підрозділі зазначається, що КП «Харчування»виконувало свої зобов'язання за договором шляхом перерахування грошових коштів на користь ПП «ТК Корніс», що підтверджується виписками банку, на загальну суму 2242874, 39 грн.

Але у зв'язку з відсутністю товарно -транспортних накладних, які б підтверджували місце навантаження - розвантаження, дані про перевізника, а також довіреностей на отримання ТМЦ від ПП «ТК Корніс», податковий орган зробив висновки щодо безтоварності операцій між КП «Харчування»та ПП «ТК Корніс»та неправомірності віднесення сплаченої вартості поставленої продукції до валових витрат. Таких саме висновків та с тих саме підстав відповідач виходив по взаємовідносинам з ТОВ «Пєллорус».

Таким чином, судом встановлено, що з одних господарських правовідносин, в різних розділах ОСОБА_3 перевірки, відповідач робить висновки які виключають один одного.

Так, в розділі, щодо правомірності формування валових доходів ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, встановлює, що товарно -матеріальні цінності були, але не було розрахунків, у зв'язку з чим неправильно сформовані валові доходи, оскільки ТМЦ отримані безкоштовно, а в розділі, щодо правомірності формування валових витрат, податковий орган встановлює, що розрахунки відбувались, але не було товарно -матеріальних цінностей, тобто операції були безтоварними, тому неправомірно сформовані валові витрати.

З метою встановлення факту здійснення господарських операцій між зазначеними контрагентами та формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість судом були з'ясовані наступні обставини.

Судом встановлено, що КП «Харчування»у перевіряємому періоді виграло тендер на закупівлю продукції харчової промисловості, а також послуг з організації громадського харчування та харчування дітей в закладах освіти.

З наданих до суду документів вбачається використання КП «Харчування»придбаних у контрагентів продовольчих товарів, для здійснення статутної діяльності.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Судом на підставі наданих матеріалів, було встановлено, що господарські операції позивача з ПП «ТК Корніс»та ТОВ «Пєллорус»підтверджуються договорами поставки, які мають усі необхідні реквізити, підписані сторонами угоди та скріплені печатками, видатковими накладними, податковими накладними, товарно -транспортних накладними про відсутність яких зазначається в акті перевірки.

Судом встановлено, що у процесі здійснення зазначених господарських операцій у позивача відбувався рух активів, що знайшло своє відображення в бухгалтерському обліку підприємства.

Доводи відповідача щодо безтоварності господарських операцій здійснених КП «Харчування»з підприємствами контрагентами, спростовуються також, наданим до суду рішенням Господарського суду Одеської області від 17.11.2010 р. про стягнення з КП «Харчування»на користь ТОВ «Пєллорус»заборгованості за договором поставки продовольчих товарів.

Відносно доводу відповідача, викладеному в ОСОБА_3 перевірки, що на КП «Харчування» ведеться книга обліку довіреностей, згідно якої довіреності на отримання товарно -матеріальних цінностей від ПП «ТК Корніс»не видавалось, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність поставок від контрагенту, суд вважає його необґрунтованим.

Згідно положень ч.2 п. 13 Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99, при централізовано -кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх випуск постачальникам може здійснюватись без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері) свій підпис про одержання цінностей.

З наданих до суду в якості доказів видаткових накладних, накладних на внутрішнє переміщення, судом встановлено, що КП «Харчування»при отриманні ТМЦ використовувало положення вищезазначеної Інструкції, що суд вважає правомірною практикою.

Перевіряючи доводи сторін, суд також врахував пояснення свідків, даних в ході розгляду справи.

Так, свідок ОСОБА_4 показала, що вона працювала на КП «Харчування»товарознавцем 17 років. Замовляла м'ясні продукти по телефону у ПП «Корніс», водій якого практично кожен день їх привозив на склад. Прийом продуктів здійснювала старший комірник. У ТОВ «Пєллорус»вони замовляли бакалію, але не часто, її привозили на бакалійний склад вантажним транспортом.

Свідок ОСОБА_5 показав, що він працював водієм-експедитором на ПП «Корніс»з середини 2009 року до 2010 року. Кожен день, крім вихідних, брав м'ясо на вул. ОСОБА_7, де розташоване ПП «Корніс», і відвозив до КП «Харчування». Приймала товар старший комірник, розвантажували вантажники.

Свідок ОСОБА_3 показала, що вона працювала в КП «Харчування»комірником 3 роки. Оприбутковувала і видавала товар. ТОВ «Пєллорус»і ПП «Корніс» їй відомі, так як вони постачали їм м'ясо. Керівників цих підприємств вона не бачила, а спілкувалася з водієм на ім'я ОСОБА_5. Він кожен день привозив товар. З ТОВ «Пєллорус»були кілька разів постачання з рибою, в основному працювали з ПП «Корніс».

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р. було встановлено завищення задекларованих КП «Харчування»показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою»всього в сумі 115 712 грн.

Перевіркою було встановлено, що в порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», КП «Харчування»до складу податкового кредиту включило суми ПДВ по операціям за поставку продуктів харчування від ПП «ТК Корніс»та ТОВ «Пєллорус», які не призначались для їх використання в господарській діяльності такого підприємства (бройлер, яловичина).

З висновками перевіряючих суд не погоджується, оскільки головною метою господарської діяльності КП «Харчування»відповідно до його статуту є забезпечення харчування учнів бюджетних навчальних закладів.

В ході розгляду справи відповідачем не було доведено що КП «Харчування»не здійснювало статутну діяльність та не використовувало у своїй господарській діяльності придбані продовольчі товари.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 визначена дата виникнення права на податковий кредит.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами, відповідно пп.7.2.6, п.7.2 ст.7 Закону). Підпунктом 7.2.3 цієї статті встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Судом було встановлено наявність податкових накладних по господарським операціям, здійсненим КП «Харчування»з ПП «ТК Корніс»та ТОВ «Пєллорус».

На вимогу суду відповідачем по справі були надані податкові декларації ПП «ТК Корніс», ТОВ «Пєллорус»за перевіряє мий період. Судом встановлено, що вказаними підприємствами в Додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»в Розділі 1 «Податкові зобов'язання»обидва підприємства звітували по взаємовідносинам з КП «Харчування»(номер платника ПДВ 054803615529).

За результатами перевірки підприємств -контрагентів ПП «ТК Корніс»та ТОВ «Пєллорус»було встановлено, що зазначені підприємства мають стан платника «4»- визнано банкрутом.

Судом встановлено, що на момент вчинення господарських операцій КП «Харчування»з ПП «ТК Корніс»та ТОВ «Пєллорус» у контрагентів була повна податкова правосуб'єктність, обидва підприємства були зареєстровані, знаходились на податковому обліку та мали статус платника податку на додану вартість, що підтверджується відомостями з офіційного сайту Державної податкової служби України (дата анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Пєллорус»01.03.2011 р., дата анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «ТК Корніс»10.03.2011 р.).

Відповідачем в ході розгляду справи не було доведено, що позивач був обізнаним у дефекті правового статусу його контрагенту, а саме у визнанні його вигодотранспортуючим суб'єктом.

Таким чином, суд на підставі аналізу доказів по справі у їх сукупності, приходить до висновку, щодо неправомірності висновків ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, щодо нікчемності правочинів, укладених КП «Харчування»з ТОВ «Пєллорус»та ПП «ТК Корніс».

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За нормами ч.5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Наведеними положеннями закріплено презумпцію правомірності правочину, яку слід розуміти, що правочин є чинним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або визнаний недійсним судом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що досліджені договори поставок суперечать моральним засадам суспільства або держави. Натомість позивачем надані докази реальності настання наслідків, вказаних правочинів у зв'язку з чим ознак нікчемності договорів, укладених КП «Харчування»з ТОВ «Пєллорус»та ПП «ТК Корніс»судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 473 603,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 368 401,00 грн.; податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_2 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 115 712,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 28928,00 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо оскарження податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_3 про застосування штрафу за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 185029,10 грн., судом встановлено наступне.

Згідно підрозділу 3.5.7.1 розділу 3 ОСОБА_3 перевірки, під час проведення перевірки КП «Харчування»було встановлено порушення п. 2.8 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, а саме встановлення понадлімітних залишків готівки в касі структурного підрозділу Приморського району КП «Харчування»на загальну суму 92514, 55 грн.

Суд не приймає доводи позивача, що станом на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення -рішення № НОМЕР_3 від 06.03.2011 року сплив річний термін застосування адміністративно -господарських санкцій передбачений ст. 250 Господарського Кодексу України, оскільки відповідно до положень ст. 4 ГК України визначено, що не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно -господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

У зв'язку з чим, застосування відповідачем фінансових санкцій, передбачених п.1 Указу Президента України від 12.06.1995, № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", які не являються адміністративно -господарськими санкціями -є правомірним.

Згідно ст. 19 Конституції України -органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 7-9, 14, 71, 86, 158- 163, 256 КАС України, п.7 розділу І Наказу ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», ст. 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ч.2 п. 13 Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» , пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР №168, п.1 Указу Президента України від 12.06.1995, № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", ст. 19 Конституції України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Харчування» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.04.2011р. № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 473 603 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 368 401 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.04.2011р. № НОМЕР_2 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 115 712 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 28 928 грн.

В інший частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 17 лютого 2012 року.

Суддя О.В. Глуханчук

17 лютого 2012 року.