Постанова

від 23.09.2015 по справі 820/8076/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 вересня 2015 р. № 820/8076/15

Харківський окружний адміністративний суд в особі судді Самойлової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МК СКСМ" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МК СКСМ" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 30.07.2015 р. №0002142203, №0002132203, прийняті відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Представник позивача до суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, згідно до вимог ст. 35 КАСУ, в судове засідання не прибув без повідомлення про причини неприбуття, заперечень проти позову не надав.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаних осіб на підставі наявних в ній доказів у письмовому провадженні, згідно до приписів ч. 6 ст. 128 КАСУ.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ "МК СКСМ" з питань дотримання вимог податкового законодавства з обчислення податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам ТОВ "Авангард Строй Бізнес" код ЄДРПОУ 38398231 за період з 01.01.2013 року по 31.01.2014 року, за результатами якої 13.07.2015 р. був складений акт перевірки №2019/20-31-22-03-07/32132983, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України , в результаті чого донараховано податок на прибуток за 2013 рік на суму 208 313 грн.;

- п.198. 6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 219 277,0 грн., у т.ч. за вересень 2013 року в сумі 44 250, 0 грн., жовтень 2013 року в сумі 93 451, 0 грн., листопад 2013 року в сумі 81 576, 0 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки 30.07.2015 року відповідачем стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0002132203, згідно якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 219 277, 0 грн. та штрафними санкціями у розмірі 109 638, 0 грн. та №0002142203, згідно якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 208 313, 0 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 104 156, 5 грн.

Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Авангард Строй бізнес" були укладені наступні договори:

- №02/09/2013-КМ від 02.09.2013 року на розробку деталізованих креслень марки КМД металоконструкцій;

- №17/09/2013-КМ від 17.09.2013 року на розробку деталізованих креслень марки КМД металоконструкцій;

- № 02/09/13 від 02.09.2013 року на надання послуг з очищення металу від окалин та металургійних окислів, зачищення металу, шліфування швів, знежирення та фарбування поверхонь металоконструкцій, зварювально-складальних робіт;

- №01/10/13 від 01.10.2013 року на надання послуг з очищення металу від окалин та металургійних окислів, зачищення металу, шліфування швів, знежирення та фарбування поверхонь металоконструкцій, зварювально-складальних робіт;

- № 01/10/2013-ПС від 01.10.2013 року на надання послуг з піскообразивного очищення металу;

- №02/10/2013 від 02.10.2013 року на поставку продукції;

Як вбачається з доказів справи, факт реальності здійснення господарської операції по вказаним договорам підтверджується наступними документами:

- по договору №02/09/2013-КМ від 02.09.2013 року на розробку деталізованих креслень марки КМД металоконструкцій (податкова накладна №176 від 27.09.2013 року, актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 27.09.2013 року, банківськими виписками про перерахування грошових коштів за надані послуги);

- по договору №17/09/2013-КМ від 17.09.2013 року на розробку деталізованих креслень марки КМД металоконструкцій (податкові накладні №174 від 23.09.2013 року, №177 від 30.09.2013 року, актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 23.09.2013 року, від 30.09.2013 року, банківськими виписками про перерахування грошових коштів за надані послуги);

- по договору № 02/09/13 від 02.09.2013 року на надання послуг з очищення металу від окалин та металургійних окислів, зачищення металу, шліфування швів, знежирення та фарбування поверхонь металоконструкцій, зварювально-складальних робіт (податкові накладні №175 від 27.09.2013 року, №172 від 13.09.2013 року, №173 від 20.09.2013 року, актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 13.09.2013 року, від 20.09.2013 року, від 27.09.2013 року, банківськими виписками про перерахування грошових коштів за надані послуги);

- по договору №01/10/13 від 01.10.2013 року на надання послуг з очищення металу від окалин та металургійних окислів, зачищення металу, шліфування швів, знежирення та фарбування поверхонь металоконструкцій, зварювально-складальних робіт (податкові накладні №155 від 06.11.2013 року, №156 від 12.11.2013 року, №157 від 18.11.2013 року, №159 від 26.11.2013 року, №160 від 29.11.2013 року, №118 від 04.10.2013 року, №119 від 10.10.2013 року, №121 від 14.10.2013 року, №122 від 17.10.2013 року, №124 від 23.10.2013 року, №125 від 28.10.2013 року, №127 від 31.10.2013 року, актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2013року, від 28.10.2013 року, від 23.10.2013 року, від 17.10.2013 року. від 14.10.2013 року, від 10.10.2013 року, від 04.10.2013 року, від 06.11.2013 року, від 12.11.2013 року, від 18.11.2013 року, від 22.11.2013 року, від 26.11.2013 року, від 29.11.2013 року, банківськими виписками про перерахування грошових коштів за надані послуги) ;

- № 01/10/2013-ПС від 01.10.2013 року на надання послуг з піскообразивного очищення металу (податкова накладна №161 від 08.11.2013 року, №162 від 15.11.2013 року, № 163 від 22.11.2013 року, 3164 від 29.11.2013 року, №120 від 10.10.2013 року, №123 від 17.10.2013 року, №126 від 28.10.2013 року, №128 від 31.10.2013 року, №121 від 14.10.2013 року, №122 від 17.10.2013 року, №124 від 23.10.2013 року, №125 від 28.10.2013 року, №127 від 31.10.2013 року, актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 10.10.2013року, від 17.10.2013 року, від 28.10.2013 року, від 31.10.2013 року. від 29.11.2013 року, від 22.11.2013 року, від 15.11.2013 року, від 08.11.2013 року, виписки з банку, журнал реєстрації в'їзду та виїзду автотранспорту);

- по договору №02/10/2013 від 02.10.2013 року на поставку продукції (податкова накладна №117 від 03.10.2013 року, №153 від 14.11.2013 року, №154 від 05.11.2013 року, видаткові накладні №00002130511 від 05.11.2013 року, №000001130411 від 04.11.2013 року, №0000011303310 від 03.10.2013 року).

Суд зазначає, що в підтвердження наявності у позивача складу та основних засобів для введення господарської діяльності ним надано паспорти основних засобів, що обліковуються у нього, а також витяг з реєстрації права власності на нерухоме майно від 30.10.2008 року №20749714, згідно якого нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Пушкінська, б.109 належать позивачу на праві власності.

Судом встановлено, що надані позивачу ТОВ "Авангард Строй бізнес" послуги з очищення металу від окалин та металургійних окислів, зачищення металу, шліфування швів, знежирення та фарбування поверхонь металоконструкцій, зварювально-складальні роботи, розробка деталізованих креслень марки КМД металоконструкцій, піскоочистка, а також придбані товари були використані у господарській діяльності позивачем при виконанні договорів №22/08-13 від 22.08.2013 року, №16/09-13 від 16.09.2013 року, укладених з ТОВ "Спецбудмонтаж - Україна".

Про реальність виконання вищевказаного договору свідчать наступні докази у справі, а саме:

- податкові накладні;

- видаткові накладні;

- відомості поставлених марок металоконструкцій;

-товарно-транспортних накладних, які засвідчуються факт перевезення металоконструкцій;

-довіреності на отримання металоконструкцій уповноваженою особою від ТОВ "Спецбудмонтаж-Україна".

Також, судом встановлено, що використаний позивачем металопрокат при виробництві металоконструкцій по договорам №22/08-13 від 22.08.2013 року, №16/09-13 від 16.09.2013 року, укладених між ним та ТОВ "Спецбудмонтаж-Україна" був придбаний згідно договорів поставки №46/13Пр-М від 25.09.2013 року, №120201 від 12.01.2013 року, укладених позивачем з ПрАТ "Українська гірнічно - металургійна компанія", ТОВ "РТК Стил".

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з положеннями п. 14.1.27 Податкового кодексу України, витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п. 138.8.1 п. 138.3 ст. 138 ПК України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Пунктом 14.1.36 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п. 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПКУ податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Як встановлено ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Суд зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, первинні документи, оформлені з додержанням норм чинного законодавства, засвідчують факт господарської операції та спричиняють правові наслідки у бухгалтерському та податковому обліку.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач правомірно на підставі вищенаведених первинних документів включив до складу валових витрат та податкового кредиту витрати по взаємовідносинам з ТОВ "Авангард Строй Бізнес", оскільки первинні документи на підставі яких формувалися валові витрати та податковий кредит по вказаному контрагенту є дійсними, а тому засвідчують факт господарських операцій та спричиняють правові наслідки у бухгалтерському та податковому обліку.

Також, суд вважає за необхідне відмітити, що ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи відповідач не спростовував факт щодо невідповідності вказаних первинних документів фактичним обставинам, у зв'язку з чим валові витрати з податку на прибуток та податковий кредит з податку на додану вартість за період за період з 01.01.2013 року по 31.01.2014 року по взаємовідносинам з ТОВ "Авангард Строй бізнес" був сформований позивачем у відповідності до вимог діючого законодавства.

Суд не приймає посилання відповідача, викладені в акті перевірки стосовно того, що позивачем не підтверджено зв'язку з господарської діяльністю отриманих послуг за договорами №02/09/2013-КМ від 02.09.2013 року на розробку деталізованих креслень марки КМД металоконструкцій, №17/09/2013-КМ від 17.09.2013 року, на розробку деталізованих креслень марки КМД металоконструкцій, № 02/09/13 від 02.09.2013 року на надання послуг з очищення металу від окалин та металургійних окислів, зачищення металу, шліфування швів, знежирення та фарбування поверхонь металоконструкцій, зварювально-складальних робіт, №01/10/13 від 01.10.2013 року, на надання послуг з очищення металу від окалин та металургійних окислів, зачищення металу, шліфування швів, знежирення та фарбування поверхонь металоконструкцій, зварювально-складальних робіт; № 01/10/2013-ПС від 01.10.2013 року, на надання послуг з піскообразивного очищення металу укладеними з ТОВ "Авангард Строй бізнес", оскільки згідно наданих до перевірки документів неможливо обґрунтувати відповідно до яких сформована та чи інша послуга (відсутні докази на підтвердження видів, змісту, обсягів наданих послуг, інформації щодо фактично понесених витрат на їх виконання та належного обґрунтування вартості цих послуг), з огляду на наступне.

Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що первинні документи, що були представлені позивачем під час перевірки в підтвердження зв'язку з господарської діяльністю отриманих послуг по взаємовідносинам з ТОВ "Авангард Строй Бізнес", за своєю формою та за своїм змістом повністю відповідають вимогам, викладеним у ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", тобто - вони мають усі необхідні обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інших вимог щодо форми та змісту первинних документів (зокрема, акти здачі-прийняття (робіт (послуг)) діючим законодавством додатково не визначено, а тому не прийняття відповідачем наданих до перевірки первинних документів, які за формою та змістом повністю відповідають вимогам закону, є безпідставними.

Отже, суд приходить висновку, що встановлені відповідачем у висновку акту перевірки порушення позивача п.138.2 ст.138, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України з підстав того, що ним не підтверджено зв'язку з господарської діяльністю отриманих послуг за договорами №02/09/2013-КМ від 02.09.2013 року на розробку деталізованих креслень марки КМД металоконструкцій, №17/09/2013-КМ від 17.09.2013 року, на розробку деталізованих креслень марки КМД металоконструкцій, № 02/09/13 від 02.09.2013 року, на надання послуг з очищення металу від окалин та металургійних окислів, зачищення металу, шліфування швів, знежирення та фарбування поверхонь металоконструкцій, зварювально-складальних робіт, №01/10/13 від 01.10.2013 року, на надання послуг з очищення металу від окалин та металургійних окислів, зачищення металу, шліфування швів, знежирення та фарбування поверхонь металоконструкцій, зварювально-складальних робіт; № 01/10/2013-ПС від 01.10.2013 року, на надання послуг з піскообразивного очищення металу, укладеними з ТОВ "Авангард Строй Бізнес" (код ЄДРПОУ 35693571) не підтверджуються жодним доказом та носять характер суб'єктивних припущень.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржувані рішення є законними та обгрунтованими.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржувані рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 30.07.2015 р. №0002142203, №0002132203, прийняті щодо товариства з обмеженою відповідальністю "МК СКСМ" .

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МК СКСМ" (61023, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 109, код ЄДРПОУ: 32132983) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Самойлова В.В.