Постанова

від 21.09.2015 по справі 823/2434/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року справа № 823/2434/15

17 год. 05 хв.                                                                                 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Педані О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ДС-Мета» про припинення діяльності юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством,

ВСТАНОВИВ:

           18.08.2015 у Черкаський окружний адміністративний суд звернулась Смілянська об'єднана державна податкова інспекція головного управління ДФС у Черкаській області (далі-позивач) з адміністративним позовом про припинення діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «ДС-Мета» (далі-відповідач), що не пов'язано з банкрутством.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем як платником податків на протязі більше одного року не подавалися податкові декларації до контролюючих органів, що є підставою для припинення юридичної особи.

Представник позивача в судове засідання не прибув, 18.09.2015 надав суду клопотання, в якому позов підтримав в повному обсязі та просив розгляд справи проводити без його участі за наявними у справі матеріалами.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання повторно не прибув, свого представника не направив, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності, заперечення на позов не надходило.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (далі-КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Згідно з частини 1 статті 41 КАС України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

З письмових доказів у справі суд встановив, що відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю «ДС-Мета» зареєстроване як юридична особа 24.09.1992, ідентифікаційний код 14200085, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 460655 (а.с. 5).

Відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби як платник податків з 28.09.1992 за № 10ДВД про що свідчить довідка форми 4-ОПП № 3041 від 15.03.2007.

Статтею 19 Господарського кодексу України встановлено обов'язок усіх суб'єктів господарювання вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 16.1.3 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Порядок подання податкових декларацій, в свою чергу, визначений статтею 49 Податкового кодексу України, згідно якої податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Судом встановлено, що звітність до позивача подано за підсумками ІІІ кварталу 2013 року, що підтверджується податковою декларацією платника єдиного податку-юридичної особи за ІІІ квартал 2013 року від 24.10.2013 та довідкою № 3259/23-04-15-0121 від 07.08.2015. Відповідач станом на 07.08.2015 не має заборгованості перед бюджетом, що підтверджується довідкою №3347/23-04-15-0121 від 07.08.2015.

Статтею 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” № 755-IV від 15.05.2003р., що є спеціальним в частині регулювання відносин, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців, в свою чергу, визначено, що неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є однією з підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно зі статтею 247 Господарського кодексу України у випадках, встановлених законом, до суб'єкта господарювання може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді його ліквідації за рішенням суду.

Відповідно до підпункту 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Окрім того, відповідно до статті 3 Закону України від 15 травня 2003 року “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” № 755-IV від 15.05.2003р. дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб-підприємців. Законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок, організацій роботодавців, їх об'єднань), політичних партій, державних органів та органів місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій. Об'єднання громадян, політичні партії, державні органи та органи місцевого самоврядування, асоціації органів місцевого самоврядування, банки, торгово-промислові палати, фінансові установи (у тому числі кредитні спілки), біржі, інші установи та організації, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 86, 94,159 – 163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Припинити юридичну особу – товариство з обмеженою відповідальністю «ДС-Мета», ідентифікаційний код – 14200085, місцезнаходження: 20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Промислова, буд. 12.

Копію цієї постанови направити державному реєстратору реєстраційної служби Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області для виконання обов'язків, визначених ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель