Рішення

від 14.09.2015 по справі 904/6576/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.09.15р. Справа № 904/6576/15

За позовом міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 42" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 30 514,43 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 4 537,77 грн. пені, 278,00 грн. 3% річних, 5918,10 грн. інфляційних втрат

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2007 від 04.11.2014 року, представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 42" Дніпропетровської міської ради заборгованості у сумі 41 248,30 грн., з яких:

- 30 814,43 грн. заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2014 року по 01.05.2015 року;

- 4 537,77 грн. пеня за загальний період з 21.11.2014 року по 03.07.2015 року;

- 278,00 грн. 3% річних за загальний період з 21.11.2014 року по 03.07.2015 року;

- 5 918,10 грн. інфляційні втрати за загальний період з грудня 2014 року по травень 2015 року. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 060238 від 01.10.2013 року в частині своєчасної оплати за отриману теплову енергію за актами прийому-передачі виконаних робіт:

- за жовтень 2014 року на суму 1 623,66 грн.;

- за листопад 2014 року на суму 5 568,61 грн.;

- за грудень 2014 року на суму 8 244,24 грн.;

- за січень 2015 року на суму 8 796,01 грн.;

- за лютий 2015 року на суму 4 359,00 грн.;

- за березень 2015 року на суму 1 506,94 грн.;

- за квітень 2015 року на суму 715,97 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Відповідач свого повноважного представника у судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.07.2015 року (а.с. 64-66 том 1).

Направлена господарським судом на адресу відповідача кореспонденція повернулася з відмітками "підприємство не існує" та "підприємство вибуло" (а.с. 69, 74 том 1).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відзиву на позов відповідач суду не надав. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 24.07.2015 року порушено провадження у справі з призначення справи до розгляду в засіданні на 11.08.2015 року, після чого розгляд справи відкладався до 15.09.2015 року.

У судовому засіданні 15.09.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2013 року між міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі - енергопостачальна організація, позивач) та комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційне підприємство № 42" Дніпропетровської міської ради (далі - споживач, відповідач) був укладений договір № 060238 про постачання теплової енергії (далі - договір) відповідно до п.1. якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію у гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 7.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів або за згодою сторін будь-яким іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 7.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатом якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії за формою додатку 4.

За умовами пунктів 7.3., 7.4. договору споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням із зазначенням періоду, за який він сплачує.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачеві не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується у рахунок наступних платежів.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2016 року (пункт 11.1. договору).

Відповідно до пункту 11.4. договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмове заявлено однією із сторін.

На виконання умов договору у період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року позивач поставив відповідачеві теплову енергію на загальну суму 30 814,43 грн., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт, а саме:

- за жовтень 2014 року на суму 1 623,66 грн.;

- за листопад 2014 року на суму 5 568,61 грн.;

- за грудень 2014 року на суму 8 244,24 грн.;

- за січень 2015 року на суму 8 796,01 грн.;

- за лютий 2015 року на суму 4 359,00 грн.;

- за березень 2015 року на суму 1 506,94 грн.;

- за квітень 2015 року на суму 715,97 грн.

Для отримання оплати за поставлену теплову енергію позивачем були оформлені наступні рахунки:

- № 060238 від 31.10.2014 року за жовтень 2014 року на суму 1 623,66 грн., який згідно реєстру вручення рахунків та актів виконаних робіт було отримано відповідачем 06.11.2014 року;

- № 060238 від 30.11.2014 року за листопад 2014 року на суму 5 568,61 грн., який згідно реєстру вручення рахунків та актів виконаних робіт було отримано відповідачем 05.12.2014 року;

- № 060238 від 31.12.2014 року за грудень 2014 року на суму 8 244,24 грн., який згідно реєстру вручення рахунків та актів виконаних робіт було отримано відповідачем 13.01.2015 року;

- № 060238 від 31.01.2015 року за січень 2015 року на суму 8 796,01 грн., який разом з актом виконаних робіт було надіслано на адресу відповідача 05.06.2015 року;

- № 060238 від 28.02.2015 року за лютий 2015 року на суму 4 359,00 грн., який разом з актом виконаних робіт було надіслано на адресу відповідача 27.04.2015 року;

- № 060238 від 31.03.2015 року за березень 2015 року на суму 1 506,94 грн., який разом з актом виконаних робіт було надіслано на адресу відповідача 27.04.2015 року;

- № 060238 від 30.04.2015 року за квітень 2015 року на суму 715,97 грн., який згідно реєстру вручення рахунків та актів виконаних робіт було отримано відповідачем 12.05.2015 року.

Спожита відповідачем у жовтні 2014 року - квітень 2015 року теплова енергія на загальну суму 30 814,43 грн. останнім не сплачена, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами пункту 7.3., 7.4. договору строк оплати є таким, що настав, докази щодо сплати відповідачем спірної теплової енергії відсутні, а відтак несплачені останнім грошові кошти у сумі 30 814,43 грн. за спожиту теплову енергією у жовтні 2014 року - квітень 2015 року є його заборгованістю і підлягають стягненню на користь позивача.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до підпункту 8.2.3. договору у разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня у розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Заявлена позивачем до стягнення пеня у загальній сумі 4 537,77 грн. нарахована із суми боргу за кожним рахунком окремо, а саме:

349,14 грн. - із заборгованості у сумі 1 623,66 грн. по рахунку за жовтень 2014 року за період з 21.11.2014 року по 20.05.2015 року;

1 313,69 грн. - із заборгованості у сумі 5 568,61 грн. по рахунку за листопад 2014 року за період з 15.12.2014 року по 13.06.2015 року;

1 980,43 грн. - із заборгованості у сумі 8 244,24 грн. по рахунку за грудень 2014 року за період з 21.01.2015 року по 03.07.2015 року;

274,08 грн. - із заборгованості у сумі 8 796,01 грн. по рахунку за січень 2015 року за період з 15.06.2015 року по 03.07.2015 року;

421,78 грн. - із заборгованості у сумі 4 359,00 грн. по рахунку за лютий 2015 року за період з 06.05.2015 року по 03.07.2015 року;

145,81 грн. - із заборгованості у сумі 1 506,94 грн. по рахунку за березень 2015 року за період з 06.05.2015 року по 03.07.2015 року;

52,84 грн. - із заборгованості у сумі 715,97 грн. по рахунку за квітень 2015 року за період з 20.05.2015 року по 03.07.2015 року.

За результатом перевірки здійсненого позивачем розрахунку підстави для зменшення суми пені відсутні.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача 3% річних у загальній сумі 278,00 грн. нараховані із суми боргу за кожним рахунком окремо, а саме:

30,03 грн. - із заборгованості у сумі 1 623,66 грн. по рахунку за жовтень 2014 року за період з 21.11.2014 року по 03.07.2015 року;

92,00 грн. - із заборгованості у сумі 5 568,61 грн. по рахунку за листопад 2014 року за період з 15.12.2014 року по 03.07.2015 року;

111,13 грн. - із заборгованості у сумі 8 244,24 грн. по рахунку за грудень 2014 року за період з 21.01.2015 року по 03.07.2015 року;

13,74 грн. - із заборгованості у сумі 8 796,01 грн. по рахунку за січень 2015 року за період з 15.06.2015 року по 03.07.2015 року;

21,14 грн. - із заборгованості у сумі 4 359,00 грн. по рахунку за лютий 2015 року за період з 06.05.2015 року по 03.07.2015 року;

7,31 грн. - із заборгованості у сумі 1506,94 грн. по рахунку за березень 2015 року за період з 06.05.2015 року по 03.07.2015 року;

2,65 грн. - із заборгованості у сумі 715,97 грн. по рахунку за квітень 2015 року за період з 20.05.2015 року по 03.07.2015 року.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача інфляційні втрати у загальній сумі 5 918,10 грн. нараховані із суми боргу за кожним рахунком окремо, а саме:

720,11 грн. - із заборгованості у сумі 1 623,66 грн. по рахунку за жовтень 2014 року за період з грудня 2014 року по травень 2015року;

2 235,61 грн. - із заборгованості у сумі 5 568,61 грн. по рахунку за листопад 2014 року за період з січня 2015 року по травень 2015 року;

2 962,38 грн. - із заборгованості у сумі 8 244,24 грн. по рахунку за грудень 2014 року за період з лютий 2015 року по травень 2015 року.

Зазначені розрахунки 3% річних та інфляційних втрат позивачем здійснені правильно.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 827,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 42" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Новорічна, будинок 77-А, ідентифікаційний код 32495352) на користь міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, проспект К. Маркса, 37, ідентифікаційний код 32082770) основний борг у сумі 30 814,43 грн., пеню у сумі 4 537,77 грн., 3% річних у сумі 278,00 грн., інфляційні втрати у сумі 5 918,10 грн., судовий збір у сумі 1 827,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.09.2015 року.

Суддя ОСОБА_2