Рішення

від 16.09.2015 по справі 904/7466/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.09.15р. Справа № 904/7466/15 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Коло-сервіс", м. Павлоград Дніпропетровської області

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Павлоград Дніпропетровської області

Про: стягнення заборгованості у сумі 31 275,22 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача : Дмитриченко Г.В., довідка з ЄДР АБ № 559512, керівник;

від відповідача : не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коло-сервіс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість з урахуванням індексу інфляції у сумі 23 500,13 грн., пеню у сумі 5 554,85 грн., штраф у сумі 2 220,24 грн. Судові витрати по справі позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди №0109/1 від 01.09.2014 року в частині своєчасної та повної сплати орендної плати за грудень 2014 року у сумі 3 900,00 грн., січень 2015 року у сумі 4 220,00 грн., лютий 2015 року у сумі 4 220,00 грн., а також сплати компенсації за електроенергію за січень 2015 року у сумі 164,87 грн., за лютий 2015 року у сумі 397,92 грн., та компенсації за використаний природний газ за грудень 2014 року у сумі 1 704,23 грн. за січень 2015 року у сумі 770,76 грн., за лютий 2015 року у сумі 611,14 грн.

За прострочення виконання зобов'язання позивачем згідно пункту 8.1 договору та статті 625 Цивільного кодексу України нарахована пеня у сумі 5 554,85 грн., 20% річних у сумі 2 220,24 грн. та втрати від інфляції у сумі 23 500,13 грн. В прохальній частині позову позивач просив стягнути штраф у сумі 2 220,24 грн., однак фактично зазначена сума є 20% річних, нарахованих згідно пункту 8.1 договору та статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач не скористався наданим йому правом на участь представника у судовому засіданні, про день, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Направлена господарським судом кореспонденція на адресу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 повернулася з відміткою підприємства зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до підпункту 3.9.1 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відзив на позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до суду не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 02.09.2015 року до 16.09.2015 року.

У судовому засіданні 16.09.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Коло-сервіс" (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди №0109/1, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар отримує від орендодавця в платне тимчасове користування в тимчасове платне користування майно (далі - об'єкт): приміщення (позначене № 13 в Додатку 1), яке знаходиться на першому поверсі торгівельного комплексу (3-га черга), приміщення № 21 та частину приміщення № 22 (позначені в Додатку 2), які знаходяться на другому поверсі торгівельного комплексу (3 черга), розташованого за адресою: АДРЕСА_2

Загальна площа об'єкту становить 113,1 м 2 згідно плану (Додаток 1), який є невід'ємною частиною цього договору (пункту 2.2 договору).

Об'єкт передається орендарю в оренду для розташування виставочного залу по торгівлі весільним одягом, взуттям та іншими супутніми товарами (пункт 2.1 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору строк оренди встановлюється терміном з 01.09.2014 року по 31.12.2014 року включно, і починає обчислюватися з дня підписання сторонами акта прийому-передачі майна в оренду.

01.09.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Коло-сервіс" (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був підписаний акт прийому-передачі майна в оренду, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в платне тимчасове користування майно згідно договору оренди №0109/1, що знаходиться на першому поверсі торгівельного комплексу (3-га черга), приміщення № 21 та частину приміщення № 22 (позначені в Додатку 2), які знаходяться на другому поверсі торгівельного комплексу (3 черга), розташованого за адресою: АДРЕСА_2

Відповідно до пункту 4.2 договору орендна плата за місяць, в тому числі ПДВ, складає 6 800,00 грн.

Орендна плата сплачується в наступному порядку:

- до 15 вересня 2014 року орендар авансом сплачує орендну плату за перший місяць дії договору оренди;

- орендна плата за другий та наступні місяці оренди сплачуються орендарем щомісячно на умовах 100% передплати до 20 числа місяця, що передує місяцю користування об'єктом.

31.12.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Коло-сервіс" (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) була укладена додаткова угода №1 до договору №0109/1 від 01.09.2014 року, якою сторони домовились зменшити площу об'єкта оренди та встановили її розмір 70,33 м 2 згідно плану (Додаток 2а).

Також, сторони погодились встановити термін оренди з 01.09.2014 року по 28.02.2015 року. Орендну плату сторони з січня 2015 року сторони встановили у розмірі 4 220,00 грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до пункту 5.2 договору прийом-передача об'єкту здійснюється уповноваженими представниками сторін. Об'єкт вважається переданим (прийнятим) від однієї сторони іншій з дня підписання відповідного акту прийому-передачі (пункт 5.8 договору).

28.02.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Коло-сервіс" (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був підписаний акт прийому-передачі майна з оренди, за яким орендар передав, а орендодавець прийняв з платного тимчасового користування майно згідно договору оренди №0109/1, розташоване за адресою: АДРЕСА_2

Відповідно до пункту 4.5 договору крім встановленої пунктом 4.2 цього договору орендної плати, орендар зобов'язаний компенсувати орендодавцю понесені останнім витрати по використаній орендарем електроенергії, що обчислюються щомісячно на кінець останнього дня, згідно даних лічильника електроенергії, до якого підключений об'єкт, виходячи з тарифів, встановлених постачальником електроенергії, та відшкодовуються у встановленому цим договором порядку.

Передбачена пунктом 4.5 компенсація сплачується щомісячно протягом п'яти робочих днів з моменту отримання рахунку на оплату електроенергії (пункт 4.6 договору).

Відповідно до пункту 4.8 договору крім встановленої пунктом 4.2 цього договору орендної плати, орендар зобов'язаний компенсувати орендодавцю понесені останнім витрати по використаному природному газу для обігріву орендованого приміщення в опалювальний сезон (процент компенсації 7,48%).

Додатковою угодою №1 від 31.12.2014 року у зв'язку зі зменшенням площі оренди об'єкту зменшено процент компенсації за використаний природний газ та встановлений у розмірі 4,65%.

Передбачена компенсація сплачується щомісячно протягом п'яти робочих днів з моменту отримання рахунку на оплату компенсації.

На виконання умов договору оренди №0109/1 від 01.09.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Коло-сервіс" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 були підписані акти виконаних робіт (наданих послуг), в тому числі, щодо компенсації електроенергії: №5-1501/4 від 15.01.2015 року на суму 164,87 грн., №5-1502/2 від 15.02.2015 року на суму 397,92 грн. та щодо компенсації за природний газ: №5-3112/14 від 31.12.2014 року на суму 1 704,23 грн., №5-3101/13 від 31.01.2015 року на суму 770,76 грн., №5-2802/14 від 28.02.2015 року на суму 611,14 грн.

Вказані акти підписані обома сторонами без зауважень, в актах зазначено, що вони є підставою для здійснення розрахунків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коло-сервіс" виставило Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 рахунки, зокрема: на оплату компенсації з електроенергії: №5-1901/5 від 19.01.2015 року на суму 164,87 грн. та №5-1702/2 від 17.02.2015 року на суму 397,92 грн.; на оплату компенсації з використання природного газу: №5-2612/6 від 26.12.2014 року на суму 1 704,23 грн., №5-2601/7 від 26.01.2015 року на суму 770,76 грн., №5-2302/7 від 23.02.2015 року на суму 611,14 грн.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснював часткову оплату за договором оренди №0109/1 від 01.09.2014 року, однак своєчасно та в повному обсязі оплату орендної плати, компенсації з електроенергії та природного газу не здійснив.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість:

- з орендної плати за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року у сумі 12 340,00 грн. (за грудень 2014 року у сумі 3 900,00 грн. (6 800,00 грн. - 2 900,00 грн. (часткова оплата), за січень 2015 року у сумі 4 220,00 грн., за лютий 2015 року у сумі 4 220,00 грн.);

- по компенсації за електроенергії у сумі 562,79 грн. (за січень 2015 року у сумі 164,87 грн., за лютий 2015 року у сумі 397,92 грн.);

- по компенсації з використання природного газу у сумі 3 086,13 грн. (за грудень 2014 року у сумі 1 704,23 грн., за січень 2015 року у сумі 770,76 грн., за лютий 2015 року у сумі 611,14 грн.).

З урахуванням пунктів 4.4, 4.6, 4.8 договору строк оплати з орендної плати за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року, компенсації з електроенергії за період з січня по лютий 2015 року та компенсації з використання природного газу за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року є таким, що настав.

Доказів перерахування орендної плати за користування об'єктом оренди, компенсації з електроенергії та використання природного газу відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу у сумі 15 988,92 грн. (12 340,00 грн. + 562,79 грн. +3 086,13 грн.) шляхом надання належних доказів не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 15 988,92 грн.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 8.1 договору за неналежне виконання грошових зобов'язань винна сторона зобов'язана на вимогу іншої сторони сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного зобов'язання, а також проценти за користування чужими грошовими коштами із розрахунку 20 % річних за весь час прострочення в межах визначеного законом загального строку позовної давності.

Позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня за прострочення оплати з орендної плати за загальний період з 20.11.2014 року по 17.08.2015 року у сумі 4 481,83 грн.; за прострочення оплати компенсації з електроенергії за загальний період з 27.01.2015 року по 17.08.2015 року у сумі 124,80 грн.; за прострочення оплати компенсації з використання природного газу за загальний період з 12.01.2015 року по 17.08.2015 року у сумі 948,22 грн.

В силу частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, відповідно до пункту 8.1 договору нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється за весь час прострочення в межах визначеного законом загального строку позовної давності (виключення з частини 6 статті 232 Господарського кодексу України). У даному випадку пунктом 8.1 договору сторони погодили термін нарахування штрафник санкцій "за весь час прострочення в межах визначеного законом загального строку позовної давності", що, враховуючи вище наведене, не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому у господарського суду відсутні підстави для обмеження періоду нарахування пені шестимісячним строком на підставі частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

При дослідженні обставин справи суд встановив, що у розрахунку розміру пені позивачем допущено арифметичні помилки, тому вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково у розмірі 5554,81 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача на свою користь 20% річних (пункт 8.1 договору) за прострочення оплати з орендної плати за загальний період з 20.11.2014 року по 17.08.2015 року у сумі 1 821,53 грн.; за прострочення оплати компенсації з електроенергії за загальний період з 27.01.2015 року по 17.08.2015 року у сумі 56,18 грн.; за прострочення оплати компенсації з використання природного газу за загальний період з 12.01.2015 року по 17.08.2015 року у сумі 342,53 грн.

В прохальній частині позову позивач просив стягнути штраф у сумі 2 220,24 грн., однак фактично зазначена сума є 20% річних, нарахованих згідно пункту 8.1 договору та статті 625 Цивільного кодексу України.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання має місце є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 20% річних за загальний період з 20.11.2014 року по 17.08.2015 року у сумі 2 220,24 грн.

Перевіривши розрахунок 20% річних, суд встановив, що у розрахунку позивачем допущено арифметичні помилки, тому вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 20% річних підлягає задоволенню частково у розмірі 2217,11 грн.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення втрати від інфляції за прострочення оплати з орендної плати за загальний період з грудня 2014 року по липень 2015 року у сумі 6 227,48 грн.; за прострочення оплати компенсації з електроенергії за загальний період з лютого 2015 року по липень 2015 року у сумі 170,48 грн.; за прострочення оплати компенсації з використання природного газу за загальний період з січня 2015 року по липень 2015 року у сумі 1 113,25 грн.

Відповідно до пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З урахуванням приписів пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" господарським судом, у зв'язку з наявністю значних помилок (помилки в періодах нарахування, неврахування дефляції тощо) здійснений перерахунок втрат від інфляції, за результатами якого втрати від інфляції за загальний період з грудня по 2014 року по липень 2015 року становить 6372,32 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати наданих послуг відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість послуг) у власність позивача.

Отже, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача підлягає стягненню 30133,16 грн. (основний борг у розмірі 15 988,92 грн., пеня у розмірі 5554,81 грн., 20% річних у розмірі 2217,11 грн., інфляційні втрати у розмірі 6372,32 грн.).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1760,28 грн.

Керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коло-сервіс" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шутя, 3В, ідентифікаційний код 21890647) заборгованість у сумі 15 988,92 грн., пеню у розмірі 5 554,81 грн., 20% річних у сумі 2217,11 грн., інфляційні втрати у сумі 6372,32 грн., судовий збір у сумі 1760,28 грн., про що видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 18.09.2015 року.

Суддя О.М. Крижний