Рішення

від 11.04.2011 по справі 2/5007/19/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" квітня 2011 р. Справа № 2/5007/19/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Кудряшовій М.І.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 (довіреність від 05.04.11)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ирбис-авто" (м.Харків)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрак Центр" (с.Болярка Житомирський район Житомирська область)

про стягнення 52 813,84 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 52813,84грн., з яких: 46580,37грн. - сума основного боргу, 2294,56грн. - пеня, 2960,72грн. - 20% річних, 978,19грн. - сума інфляції.

Представник позивача у судовому засіданні надав заяву, в якій зазначено, що відповідач погасив суму основного боргу в розмірі 46 580,37грн., на підставі чого позивач просить стягнути з відповідача лише 2294,56грн. - пені, 2960,72грн. - 20% річних, 978,19грн. - інфляційні, 528,14грн. - державне мито, 236,00грн. - сплати за інформаційно-технічне забезпечення та 70,80грн - витрат на отримання витягу з ЄДР.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ирбис-авто" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотрак Центр" (покупець) був укладений договір №1120/1 на виконання умов якого постачальник (позивач) відвантажив покупцю (відповідач) товар на загальну суму 60531,18грн., що підтверджується видатковими накладними №К-002726 від 15.09.10, №К-002811 від 21.09.10, №К-002844 від 22.09.10, №К-002884 від 24.09.10, №К-002915 від 27.09.10, №К-002932 від 28.09.10, №К-002933 від 28.09.10, №К-002943 від 28.09.10,№К-002952 від 29.09.10 (а.с.9-18).

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати увстановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За п.3.1 договору, оплату товару покупець зобов'язаний зробити на протязі 21 календарних днів з моменту отримання товару відповідно рахунків отриманих разом з товаром.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Всупереч умовам договору, відповідач розрахувався з позивачем частково, тому сума боргу, станом на день подачі позову до суду, становила 46580,37грн.

Позивач у заяві №115/04 від 07.04.11(а.с.27), зазначив, що 11.03.11, тобто після подачі позову до суду (24.02.11) відповідач погасив суму боргу.

За таких обставин, провадження у справі в частині вимоги про стягнення з відповідача 46580,37грн. боргу підлягає припиненню за відсутністю предмету спору на підставі ст.80 ч.1 п.1-1 ГПК України.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.8.1 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить 2294,56 грн.(а.с.3).

Пунктом 8.1 договору, передбачено, що за несвоєчасну оплату товару відповідач повинен сплатити позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить сягнути з відповідача інфляційні нарахування та 20% річних , що згідно розрахунку позивача становить відповідно 978,19грн. та 2960,72грн.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 8.3 договору, сторони зазначили, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання відповідач мусить сплатити 20% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 20% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині (а.с.3).

Крім того, в якості судових витрат позивач просить стягнути з відповідача 70,80грн. понесених витрат на отримання витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , що підтверджується квитанціями та прибутковим касовим ордером (а.с.28-30).

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Стягувана сума не є судовими витратами в розумінні ст.44 ГПК України, тому дана вимога є безпідставною і не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 6233,47грн., з яких : 2294,56грн. пені, 2960,72грн. 20% річних, 978,19грн. інфляційні. Провадження у справі в частині вимоги про стягнення з відповідача 46580,37грн. боргу підлягає припиненню на підставі ст.80 ч.1 п.1-1 ГПК України.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Припинити провадження у справі в частині вимоги про стягнення 46580,37грн. боргу.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрак Центр" (с.Болярка Житомирський район Житомирська область, вул.Жовтнева,20; код 37055830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ирбис-авто" (юридична адреса: 61035,м.Харків, вул.Каштанова,35-А; фактична адреса: 61001, м.Харків, пров.Микитинський,24; код 35352325) - 2294,56грн. пені, 2960,72грн. 20% річних, 978,19грн. інфляційних, 528,14грн. витрат на оплату державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати:

1- в справу

2- відповідачу (рек. з повідом.)