Рішення

від 17.09.2015 по справі 910/18949/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2015Справа №910/18949/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Державного підприємства завод "Генератор"

до Приватного підприємства "Арсалан"

про стягнення 46 650, 28 грн.

за участю представників:

від позивача:Чубко В.В.- представник за довіреністю № 8/850 від 13.07.2015 р. від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Державне підприємство завод "Генератор" (далі - ДП "Генератор") з позовом до Приватного підприємства "Арсалан" (далі - ПП "Арсалан") про стягнення 46 650, 28 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 34/8-13е від 01.01.2013 р., у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість.

У позові Державне підприємство завод "Генератор" просить суд стягнути з Приватного підприємства "Арсалан" заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 21 335,52 грн., пені у сумі 8 109,25 грн., інфляційну складову боргу у сумі 16 188,42 грн. та 3 % річних у сумі 1 017,09 грн., а всього - 46 650, 28 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі до суду не подав. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.01.2013 р. між Державним підприємством завод "Генератор" (електропередавальна організація) та Приватним підприємством "Арсалан" (споживач) був укладений договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 34/8-13е (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору електропередавальна організація зобов'язується передавати споживачу електроенергію, відповідно до умов цього договору, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату використаної електричної енергії.

Пунктами 2.1, 2.2 договору встановлено, електропередавальна організація зобов'язується передавати електроенергію споживачу по своїх електромережах у межах дозволених лімітами. Договірні величини споживання електричної енергії та потужності встановлює та доводить до споживача електропередавальна організація.

Згідно з п.п. 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4 договору споживач зобовязується дотримуватись режимів споживання електричної потужності і договірних величин електроенергії; своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату використаної електричної електроенергії на розрахунковий рахунок електропередавальної організації. Термін оплати до 10 числа наступного за звітнім місяця.

Відповідно до п. 7 цей договір укладається з 01.01.2013 р. і набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку дії не буде письмово заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

У судовому засіданні встановлено, що ДП "Генератор" належним чином виконало умови укладеного договору в частині постачання електричної енергії у період з 19.12.2012 р. по 29.11.2013 р. та надало послуги відповідачу на суму 21 335,52 грн., що підтверджується наявними у справі актами надання електроенергії від 29.12.2012 р., від 31.01.2013 р., від 28.02.2013 р., від 29.03.2013 р., від 30.04.2013 р., від 30.09.2013 р., від 31.10.2013 р., від 29.11.2013 р., рахунками-фактури № 37 від 19.12.2012 р., № 36 від 31.01.2013 р., № 35 від 28.02.2013 р., № 20 від 29.03.2013 р., № 25 від 30.04.2013 р., № 12 від 31.05.2013 р., № 33 від 27.06.2013 р., № 32 від 31.07.2013 р., від 30.09.2013 р., від 31.10.2013 р., від 29.11.2013 р.

Проте відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином, вказану заборгованість у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 21 335,52 грн., про що свідчать прибутково-касові ордери про часткову оплату послуг та довідка про наявність заборгованості.

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Як визначено ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі викладеного, враховуючи встановлені обставини у справі, а також той факт, що доказів оплати вартості наданих послуг з постачання електричної енергії у період з 19.12.2012 р. по 29.11.2013 р. на суму 21 335,52 грн. відповідач не надав, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім вказаної суми боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 8 109,25 грн. за період з 01.07.2014 р. по 04.03.2015 р.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому судом встановлено, що умовами договору про надання послуг з передачі електричної енергії не передбачено нарахування штрафних санкцій у вигляді пені, а, отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також у зв'язку з простроченням відповідачем своїх зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 16 188,42 грн. - інфляційної складової боргу з грудня 2013 р. по травень 2015 р. та 1 017,09 грн. - 3% річних з 29.11.2013 р. по 01.07.2015 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 2.3.4 договору нарахування матеріальних втрат здійснюється з 11 числа місяця наступного за звітним.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 16 188,42 грн. за період з 11.12.2013 р. по 31.05.2015 р. та 3 % річних у сумі 996,05 грн. за період з 11.12.2013 р. по 01.07.2015 р., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки ним не врахований п. 2.3.4 договору.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 32 - 34, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства завод "Генератор" до Приватного підприємства "Арсалан" про стягнення 46 650, 28 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Арсалан" (02206, м. Київ, вул. Малишка, буд. 25/1, ідентифікаційний код 32204869) на користь Державного підприємства завод "Генератор" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18, ідентифікаційний код 14312453) заборгованість у сумі 21 335 (двадцять одну тисячу триста тридцять п'ять) грн. 52 коп., інфляційну складову суму боргу у сумі 16 188 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 42 коп., 3 % річних у сумі 996 (дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 05 коп.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Арсалан" (02206, м. Київ, вул. Малишка, буд. 25/1, ідентифікаційний код 32204869) на користь Державного підприємства завод "Генератор" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18, ідентифікаційний код 14312453) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 508 (одну тисячу п'ятсот вісім) грн. 59 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 17 вересня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 22 вересня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна