Рішення

від 15.09.2015 по справі 910/16539/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2015Справа №910/16539/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи Автоматизації Сервіс»до Приватного акціонерного товариства «Енерготехнології»

про стягнення 323846,74 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача: Сібільова О.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: Брильян І.А. - представник за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Системи Автоматизації Сервіс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ «Енерготехнології» про стягнення заборгованості в сумі 323846,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору підряду № 49 від 06.09.2013, укладеного між сторонами, в частині своєчасної оплати виконаних робіт.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 158244,00 грн. заборгованості, 38750,27 грн. пені, 7460,55 грн. 3% річних та 119391,92 грн. інфляційних втрат.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та надав суду заяву про зменшення позовних вимог, у якій зазначив про відмову від раніше заявленої до стягнення суми пені в розмірі 7460,55 грн., та просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача 158244,00 грн. заборгованості, 7460,55 грн. 3% річних та 119391,92 грн. інфляційних втрат.

Судом вищевказана заява позивача прийнята до розгляду, та отже, у відповідності до ст.ст. 22, 55 ГПК України, має місце нова ціна позову, з якої підлягає вирішенню спір по даній справі.

Представник відповідача позов визнав частково, вказавши на наявність заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар. При цьому зазначив, що наявну заборгованість відповідач має намір погасити за наявності грошових коштів. Також зазначив, що відповідач знаходиться у важкому фінансовому стані, що і обумовило утворення спірної заборгованості, просив зменшити розмір нарахованих позивачем інфляційних втрат та 3% річних.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 06.09.2013 між ТОВ «Системи Автоматизації Сервіс» (далі - позивач, постачальник) та ПрАТ «Енерготехнології» (далі - відповідач, покупець) укладено договір № 49, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався розробити, виготовити та передати у власність покупця систему автоматичного регулювання витрат та обмеження тиску газу SAS-GFR та систему контроля технологічних параметрів SAS-CS згідно з додатком № 1 до договору (товар), а покупець зобов'язався своєчасно оплатити та прийняти товар на умовах, передбачених договором. Найменування, асортимент, кількість та вартість товару узгоджуються сторонами у додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору.

Ціна на товар встановлюються у національній валюті України та зазначається у додатку № 1 до договору. Загальна сума договору складає 791220,00 грн., включно з ПДВ. Під загальною сумою договору слід розуміти загальну вартість товару, який має бути поставлений постачальником покупцю за договором (розділ 3 договору).

Розділом 5 договору сторони погодили порядок розрахунків за договором.

Так, розрахунки за товар за договором здійснюються шляхом простого банківського переводу на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі. За умовами оплати, 80% вартості товару, зазначеній у розділі 3 договору, покупець зобов'язаний сплатити протягом двох календарних днів з дати підписання сторонами договору. 20% вартості товару покупець зобов'язаний сплатити протягом семи календарних днів з дати поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору, передав відповідачеві товар згідно з видатковими накладними № 340 від 01.11.2013, № 65 від 31.03.2014, який прийнятий без зауважень повноважним представником відповідача на підставі довіреностей № 80 від 31.10.2013, № 8 від 28.03.2014.

Відповідач, в свою чергу, своїх зобов'язань за договором не виконав, оплату поставленого товару у повному обсязі не здійснив, внаслідок чого утворилася заборгованість з оплати товару, поставленого на підставі видаткової накладної № 340 від 01.11.2013, в сумі 138840,72 грн., та на підставі видаткової накладної № 65 від 31.03.2014 в сумі 19403,28 грн.

Доказів погашення заборгованості сторонами не надано.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За приписами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача із претензією про погашення існуючої заборгованості (вих. № 9-210 від 04.06.2015).

У відповідь на зазначену претензію відповідач надіслав позивачеві лист (вих. № 88 від 06.07.2015), у якому визнав факт існування заборгованості перед позивачем в сумі 158244,00 грн. та запропонував останньому розстрочити погашення заборгованості.

Як вбачається з наданої позивачем довідки (вих. № 9-272 від 20.07.2015), станом на 01.07.2015 заборгованість відповідача за договором не погашена та складає 158244,00 грн.

Відтак, враховуючи, що час виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару за договором настав, вимоги позивача щодо стягнення з останнього заборгованості в сумі 158244,00 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Виходячи з положень ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 611 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення інфляційних та трьох відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 7460,55 грн. 3% річних та 119391,92 грн. інфляційних втрат за прострочення останнім виконання грошового зобов'язання у період з 09.11.2013 по 23.06.2015 за видатковою накладною № 340 від 01.11.2013, та у період з 08.04.2014 по 23.06.2015 за видатковою накладною № 65 від 31.03.2014.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум, суд дійшов висновку про його законність, обґрунтованість та відповідність вимогам закону, в зв'язку з чим вимоги про стягнення з відповідача 7460,55 грн. 3% річних та 119391,92 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували доводи позивача.

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Енерготехнології» (03113, м. Київ, вул. І. Шевцова, 5; ідентифікаційний код 33833671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи Автоматизації Сервіс» (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 79; ідентифікаційний код 34567177) 158244 (сто п'ятдесят вісім тисяч двісті сорок чотири) грн. заборгованості, 7460 (сім тисяч чотириста шістдесят) грн. 55 коп. 3% річних, 119391 (сто дев'ятнадцять тисяч триста дев'яносто одну) грн. 92 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 5701 (п'ять тисяч сімсот одну) грн. 93 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Я.В. Маринченко