Рішення

від 16.09.2015 по справі 910/20849/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2015Справа №910/20849/15

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма-Електросвіт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудмайстер" про стягнення 24627,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Грабовський О. О. (довіреність б/н від 13.04.2013);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Вірма-Електросвіт" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудмайстер" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 21961,53 грн основного боргу, 122,74 грн 3% річних, 2454,88 грн пені, та 87,85 грн інфляційних.

Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем договору поставки від 27.93.2015 № 7 у зв'язку чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 21961,53 грн основного боргу. За прострочення оплати за поставлений товар позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2015 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.09.2015 року.

Ухвалою суду від 02.09.2015 відкладено розгляд справи на 16.09.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 16.09.2015 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 16.09.2015 року повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.09.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

27.03.2015 між ТОВ "Вірма-Електросвіт" (постачальник, позивач) та ТОВ "Київбудмайстер" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 7 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов'язання передати у власність покупця кабельно-провідникову та електросвітло технічну продукцію, а покупець зобов'язується прийняти її від постачальника та здійснити оплату в строки і порядку, передбачені цим договором (п. 1.1 договору).

Загальна ціна договору визначається, виходячи з цін, і загальної кількості (за всіма партіями) товару, які поставлені постачальником, прийняті покупцем та яку покупець зобов'язується сплатити постачальнику відповідно до умов цього договору та протягом його дії (п. 3.1 договору).

Розрахунки за поставлений товар здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування покупцем коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дня поставки товару, якщо інший порядок розрахунків не погоджено сторонами (п. 3.4 договору).

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 8.1 (з моменту його підписання сторонами) цього договору та закінчується 31.12.2015 (п. 8.2 договору).

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 21961,53 грн, що підтверджується видатковою накладною № ВР 00000998 від 14.05.2015.

На оплату за поставлену продукцію позивач виставляв відповідачу рахунок від 13.05.2015 № ВР0002168, копія якого долучена до матеріалів справи.

Натомість відповідач не здійснив оплату поставленої продукції у строк встановлений у договорі - до 28.05.2015.

Гарантійним листом № 2015/2-1 від 03.06.2015 відповідач гарантував оплату за електрокомплектуючі на загальну суму 21962,59 грн у термін до 10.06.2015.

Проте відповідач, ні у строк встановлений у договорі, ні в термін визначений у гарантійному листі, свого зобов'язання щодо оплати поставленої продукції не виконав.

У зв'язку з вищезазначеним ТОВ "Вірма-Електросвіт" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Київбудмайстер" 21961,53 грн основного боргу та за прострочення оплати за поставлений товар позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати, 3% річних та пеню

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання згідно із ст. ст. 11, 509 ЦК України, ст. 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

У силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.4 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування покупцем коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дня поставки товару, якщо інший порядок розрахунків не погоджено сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Із урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки відповідачу узгодженого товару не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення основного боргу в сумі 21961,53 грн.

Також, за прострочення виконання зобов'язання по оплаті вартості товару позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2454,88 грн пені нарахованої за період з 28.05.2015 по 03.08.2015.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2 договору у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченого пунктом 3.3 умов договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення та за весь період прострочення.

Проте при перевірці наданого позивачем розрахунку пені, судом встановлено, що позивачем невірно здійснено розрахунок пені, а саме позивачем невірно визначено дату початку нарахування пені.

Як встановлено судом, відповідач повинен здійснити оплату поставленої продукції за видатковою накладною № ВР00000998 від 14.05.2015 у строк- до 28.05.2015, а тому дата початку нарахування пені є 29.05.2015

З огляду на зазначене, суд наводить власний розрахунок пені.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняЗагальна сума пені 21961,53 29.05.2015 - 03.08.2015 67 2418,78 Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 2418,78 грн за розрахунком суду.

Також, за прострочення виконання зобов'язання по оплаті вартості товару позивачем заявлено до стягнення з відповідача 122,74 грн 3% річних та 87,85 грн інфляційних нарахованих за період з 28.05.2015 по 03.08.2015.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте при перевірці наданого позивачем розрахунку 3% річних, судом встановлено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок 3% річних, а саме позивачем неправильно визначено дату початку нарахування 3% річних.

З огляду на зазначене, суд наводить власний розрахунок 3% річних.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняЗагальна сума 3% річних 21961,53 29.05.2015 - 03.08.2015 67 120,94 З огляду на наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання суд, вважає, що 3 % річних підлягають стягненню в розмірі 120,94 грн, відповідно до розрахунку суду.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат необхідно зазначити наступне.

Індекс інфляції є статистичною інформацією. Якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується (п.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.12 №01-06/928/2012).

Порядок проведення підрахунку інфляційних втрат передбачено листом Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ. Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення сплати заборгованості. Сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Однак, судом встановлено, що позивачем при розрахунку збитків від інфляції не було враховано, що у заявлений період інфляційні нарахування мали від'ємне значення (-132.65).

Таким чином, стягнення з відповідача інфляційних втрат, які за розрахунком позивача складають 87,85 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма-Електросвіт" підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню із сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудмайстер" (04073, м. Київ, Московський проспект, 8, код 35426480) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма-Електросвіт" (03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15, код 35911101) 21961 (двадцять одну тисячу дев'ятсот шістдесят одну) грн 53 коп. основного боргу, 2418 (дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 78 коп. пені, 120 (сто двадцять) грн 94 коп. 3% річних та судовий збір в розмірі 1817 (одну тисячу вісімсот сімнадцять) грн 67 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 23.09.2015.

Суддя Я.А. Карабань