Рішення

від 17.09.2015 по справі 909/745/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 р. Справа № 909/745/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

секретар судового засідання Дребот Н. Д.,

за участю:

від позивача: представники не з'явилися,

від відповідача: ОСОБА_1 - юрист, (довіреність №б/н від 12.08.15)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Городенківського підприємства "Теплоенерго", (вул. Шевченка, 42, м. Городенка, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78100)

до відповідача: Управління освіти Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, (вул. Воєводи Костянтина, 81, м. Снятин, Івано-Франківська область, 78300)

про стягнення заборгованості в сумі 70562,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Городенківське підприємство «Теплоенерго» звернулося в суд з позовом до Управління освіти Снятинської РДА про стягнення коштів в сумі 70562,78 грн.

В обґрунтуванні позову заявник посилається на те, що відповідач в супереч вимогам ЦК України та умовам договорів не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті за проведений ремонт системи опалення і паливної школи в с. Любківці та надання послуг з промивки системи опалення школи в с. Будилів, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 70562,78 грн., з яких: 37405,20 грн. - сума основного боргу, 14155,70 грн. - пеня, 1122,20 грн. - 3% річних, 17879,68 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 03.08.2015 справу прийнято до свого провадження, призначено розгляд справи на 13.08.2015, за результатами якого розгляд відкладено на 15.09.2015.

13.08.2015 представником відповідача подано відзив на позовну заяву (вх.№ 12547/15 від 13.08.2015), у якому він посилається на те, що дані договори є нікчемними, оскільки в порушення вимог ст. 48 Бюджетного кодексу України їх не було зареєстровано в районному управлінні Державного казначейства України та зобов'язання, що з них виникають не було обліковано, а тому відповідач просить в позові відмовити.

15.09.2015 представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з урахуванням підстав викладених у відзиві на позов.

15.09.2015 в судовому засідання оголошена перерва до 17.09.2015.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає, що в позові слід відмовити, виходячи з наступного:

01.09.2012 між Городенківським підприємством «Теплоенерго» (Генпідрядник) та відділом освіти Снятинської РДА (Замовник) укладено договір №20, згідно умов якого Генпідрядник зобов'язався провести поточний ремонт системи опалення та паливної школи в с. Любківці, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботи.

30.09.2015 між Городенківським підприємством "Теплоенерго" (Генпідрядник) і Управлінням освіти, молоді та спорту Снятинської РДА (Замовник) укладено договір № 21, відповідно до якого генпідрядник зобов'язався надати послуги з промивки системи опалення школи в с. Будилів, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботи.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5, 7 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Державного казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації - центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу). Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість. Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються. Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку. Державне казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі). Порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів визначається Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансів України.

Таким чином, якщо зобов'язання не зареєстроване у Державному казначействі України в Реєстрі бюджетних зобов'язань, воно визнається недійсним. Бюджетна установа в особі її керівника, як розпорядник бюджетних коштів, має привести дане зобов'язання у відповідність до бюджетного законодавства. Державне казначейство здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань, розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету.

Відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Отже, відповідач по справі - Управління освіти Снятинської РДА є бюджетною установою, а тому зобов'язання, які виникають при укладенні правочинів з даною установою підлягають відповідній реєстрації та обліку Державним казначейством України.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту здійснення Державним казначейством України реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань, що мали виникнути на підставі спірних договорів, зокрема, з договору №20 від 01.09.2012 та договору №21 від 30.09.2012, що було укладено між сторонами по справі.

Враховуючи, що за вчинення таких операцій, як укладення договору, придбання послуги чи здійснення інших аналогічних операцій, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість, а тому такі зобов'язання не вважаються бюджетними і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів, то взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства, а витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. В даному випадку жодна із сторін не заявляє вимогу про визнання недійсними вищевказаних договорів, однак, користуючись статтею 83 ГПК України господарський суд, при прийнятті рішення у справі, має право визнати недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству (п.1.ст.83 ГПК України).

Отже, договір №20 від 01.09.2015 укладений між Городенківським підприємством «Теплоенерго» та відділом освіти Снятинської РДА та договір №21 від 30.09.2015 укладений між Городенківським підприємством «Теплоенерго» та Управлінням освіти, молоді та спорту Снятинської РДА слід визнати недійсними. Недійсний правочин не може бути підставою виникнення зобов'язань у сторін в даному спорі, а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню. Разом з тим, суд вважає за необхідне застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені статтею 216 ЦК України.

Частиною першою статі 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи приписи вищевказаної норми, з відповідача слід стягнути вартість виконаних робіт.

Згідно з Актом №18-0-1-1 приймання виконаних підрядних робіт за поточний ремонт системи опалення та паливної школи в с. Любківці за вересень 2012 року загальна вартість виконаних робіт становить 28939,20 грн.

Відповідно до Акту №9-0-1-1 приймання виконаних робіт за послуги з промивки системи опалення школи в с. Будилів за вересень 2012 року загальна вартість виконаних робіт становить 8466,00 грн.

Отже, з відповідача слід стягнути кошти в сумі 37405,20 грн.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові відмовити.

Визнати недійсним договір №20 від 01.09.2015 укладений між Городенківським підприємством «Теплоенерго» та відділом освіти Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області.

Визнати недійсним договір №21 від 30.09.2015 укладений між Городенківським підприємством «Теплоенерго» та Управлінням освіти, молоді та спорту Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області.

Стягнути з Управлінням освіти, молоді та спорту Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (вул. Воєводи Костянтина, 81, м. Снятин, Івано-Франківська область, 78300, код ЄДРПОУ 02143593) на користь Городенківського підприємства «Теплоенерго» (вул. Шевченка, 42, м. Городенка, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78100, код ЄДРПОУ 23924534) кошти в сумі 37405,20 грн. (тридцять сім тисяч чотириста п'ять гривень двадцять копійок).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грица Ю. І.

Повне рішення складено 23.09.2015.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"