Рішення

від 15.09.2015 по справі 911/3647/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2015 р. Справа № 911/3647/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства В«Аграрний фондВ» ;

до Публічного акціонерного товариства «ѳмферопольський комбінат хлібопродуктівВ» ;

про стягнення 419 893,32 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 307 від 18.05.2015 р.);

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства В«Аграрний фондВ» до Публічного акціонерного товариства «ѳмферопольський комбінат хлібопродуктівВ» про стягнення 419 893,32 грн.

Позов було прийнято Господарським судом Київської області у відповідності до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.08.2015 року порушено провадження у справі № 911/3647/15 та призначено справу до розгляду на 15.09.2015 року.

Судом враховано рекомендації Вищого господарського суду України, що викладені в інформаційному листі від 05.06.2014 року № 01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яким визначено, що неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, підтверджується повідомленням від 04.04.2014 № 33-20.606 Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим.

Крім того, у зв'язку з надходженням до Господарського суду Київської області повідомлення Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Київської міської дирекції №33-20-606 від 04.04.2014 року про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим, з метою забезпечення процесуальних прав відповідача та відсутністю у господарського суду визначених законом можливостей, судом було запропоновано позивачу надіслати відповідачу копію ухвали про порушення провадження у справі кур'єрською службою доставки.

Тимчасове призупинення поштових відправлень одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим також підтверджується доповідною запискою керівника апарату Господарського суду Київської області у справі № 911/3647/15.

Інформація про дату і час судових засідань у справі № 911/3647/15 була розміщена на офіційному веб-порталі Судової влади України.

На виконання вимог ухвали суду від 21.08.2015 року позивач надав докази надіслання на адресу відповідача копії вищезазначеної ухвали у справі № 911/3647/15 за допомогою служби доставки «PONY EXPRESS».

Відтак, суд здійснив всі заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи № 911/3647/15. Крім того, всі процесуальні документи суду у справі № 911/3647/15 занесені до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Позивач в судовому засіданні 15.09.2015 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 15.09.2015 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

11.02.2014 року між Публічним акціонерним товариством В«Аграрний фондВ» (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АФ Еліта» (Постачальник) був укладений Біржовий договір поставки зерна врожаю 2014 року № 123 Ф (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник передає Покупцю у власність товар: ячмінь 3 клас (далі-Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його.

Сума попередньої оплати за Договором складає 70 відсотків вартості обсягу Товару, виходячи з мінімальної інвентаризаційної ціни на момент укладення Договору і становить 329070,00 грн., в тому числі ПДВ (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору Покупець протягом п'яти робочих днів з дня надходження на його адресу документів визначених п. 2.5 Договору перераховує на поточний рахунок Постачальника попередню оплату в сумі визначеній підпунктом 3.1 Договору.

На виконання п. 4.1 та 3.1 Договору позивач 13.02.2014 року перерахував на рахунок Постачальника 329070,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача (копія наявна в матеріалах справи).

22.08.2014 року між Публічним акціонерним товариством В«Аграрний фондВ» (Позивач, ОСОБА_2 кредитор) та Публічним акціонерним товариством «ѳмферопольський комбінат хлібопродуктівВ» (відповідач, Новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги № 62-06/14 (далі - Договір про відступлення права вимоги), відповідно до якого на підставі ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України, ОСОБА_2 кредитор передає Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить ОСОБА_2 кредитору і стає кредитором за Біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року № 123 Ф від 11.02.2014 року (далі - Основний договір), укладеним між Первісним кредитором та ТОВ «АФ Еліта» (далі- Боржником) (п. 1.1 Договору про відступлення права вимоги).

За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість ОСОБА_2 кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором (п. 1.2 Договору про відступлення права вимоги).

ОСОБА_2 кредитор передає Новому кредиторові платіжний документ, яким була здійснена попередня оплата за Біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року від 11.02.2014 року № 123 Ф (п. 1.3 Договору про відступлення права вимоги).

Згідно з відступленням права вимоги за цим Договором Новий кредитор сплачує ОСОБА_2 кредиторові компенсацію у розмірі 329070,00 грн. шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок ОСОБА_2 кредитора (п. 2.1 Договору про відступлення права вимоги).

Оплата компенсації Новим кредитором ОСОБА_2 кредиторові в розмірі передбаченому п. 2.1 цього Договору здійснюється протягом 4 календарних днів після набрання чинності цим Договором (п. 2.2 Договору про відступлення права вимоги).

Пунктом 3.3 Договору про відступлення права вимоги Сторони погодили, що ОСОБА_2 кредитор зобов'язаний сповістити Боржника про відступлення права вимоги за цим Договором протягом 3 календарних днів після набрання чинності цим Договором шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення Боржнику копії цього Договору.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п. 5.1 Договору про відступлення права вимоги).

На виконання п. 3.3 Договору про відступлення права вимоги позивач сповістив ТОВ «АФ Еліта» про відступлення права вимоги повідомленням № 1651 від 22.08.2014 року (докази надіслання містяться в матеріалах справи).

Як передбачено ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у зв'язку з перерахуванням позивачем попередньої оплати в сумі 329070,00 грн. ТОВ «АФ Еліта» за Біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року № 123 Ф від 11.02.2014 року та враховуючи положення Договору про відступлення права вимоги № 62-06/14 від 22.08.2014 року, згідно якого Новий кредитор (відповідач) повинен сплатити ОСОБА_2 кредиторові (позивач) компенсацію у розмірі 329070,00 грн. у зв'язку з відступленням права вимоги, у позивача (ОСОБА_2 кредитора) виникло право вимоги до відповідача (Нового кредитора) відносно сплати 329070,00 грн. боргу.

Граничний термін оплати відповідачем (Новим кредитором) позивачу (ОСОБА_2 кредитору) 329070,00 грн. боргу відповідно до п. 2.2 Договору про відступлення права вимоги - 26.08.2014 року, однак, відповідач станом на день подання позову до суду так і не розрахувався з позивачем, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 329070,00 грн.

У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача крім 329070,00 грн. основного боргу, 46069,80 грн. пені за період 27.08.2014 року по 25.02.015 року на підставі п. 4.1 Договору про відступлення права вимоги та 44753,52 грн. штрафу на підставі п. 4.2 Договору про відступлення права вимоги.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 4.1 Договору про відступлення права вимоги у разі порушення Новим кредитором строків оплати компенсації за відступлене право вимоги, Новий кредитор сплачує ОСОБА_2 кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми, оплата якої прострочена, за кожен день прострочення.

Згідно з п. 4.2 Договору про відступлення права вимоги у разі порушення Новим кредитором строків оплати компенсації за відступлене право вимоги, Новий кредитор сплачує ОСОБА_2 кредитору одноразово штраф у розмірі 13,6 відсотків від суми зазначеної в п. 2.1.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування пені проведені з 27.08.2014 року, тобто з наступного дня за днем настання строку виконання зобов'язання, що відповідає фактичним обставинам справи. Пеня нарахована в межах шестимісячного строку, передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Згідно наданого позивачем розрахунку штраф правомірно нарахований на суму 329070,00 грн. , що відповідає п. 4.2 та п. 2.1 Договору про відступлення права вимоги. Також, судом враховано, що пеня та штраф є окремими видами відповідальності і їх одночасне стягнення не суперечить нормам чинного законодавства, крім того, обидва види відповідальності та її розмір погоджені сторонами в Договорі.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та факту прострочення платежу, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення пені та штрафу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ѳмферопольський комбінат хлібопродуктівВ» (95051, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, Залізничний район, вул. Елеваторна, буд. 14, код 00951971) на користь Публічного акціонерного товариства В«Аграрний фондВ» (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код 38926880) 329070 грн. (триста двадцять дев'ять тисяч сімдесят гривень) 00 коп. основного боргу, 46069 грн. (сорок шість тисяч шістдесят дев'ять гривень) 80 коп. пені, 44753 грн. (сорок чотири тисячі сімсот п'ятдесят три гривні) 52 коп. штрафу та 8397 грн. (вісім тисяч триста дев'яносто сім гривень) 87 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.09.2015 р.

Суддя Т.П. Карпечкін