Рішення

від 15.09.2015 по справі 911/3050/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2015 р. Справа № 911/3050/15

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний Банк», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-груп», м. Сімферополь

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Авіакомпанія «Ейр онікс», м. Сімфереполь

про звернення стягнення на заставлене майно

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 18.06.2015)

від відповідача: не прибув

від третьої особи: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.07.2015 Публічне акціонерне товариство «Міський комерційний Банк» (далі - ПАТ «Міський комерційний Банк»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-груп» (далі - ТОВ «Онікс-груп»/відповідач), з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, про звернення стягнення на предмет застави, а саме акції прості іменні, емітентом яких є ПрАТ «Авіакомпанія «Ейр онікс» (далі - ПрАТ «Авіакомпанія «Ейр онікс»/третя особа), за договором застави цінних паперів №1062/980-ЮО/ЗЦП-2 від 12.11.2013, для погашення 6 192 976, 31 грн заборгованості ПрАТ «Авіакомпанія «Ейр онікс» перед позивачем за кредитним договором №1062/980-ЮО від 01.11.2013, з яких:

- 5 758 000,00 грн простроченої заборгованості за кредитом;

- 294 053,42 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами;

- 60 147, 59 грн пені за прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів;

- 2 226, 55 грн пені за прострочену заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами;

- 78 548, 75 грн простроченої комісії за відкриття кредитної ліні, з визначенням способу реалізації - продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах, з визначенням початкової ціни продажу предмету застави на підставі договору застави 60 000,00 грн.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2015 порушено провадження у справі №911/3050/15, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 акціонерне товариство «Авіакомпанія «Ейр онікс», розгляд справи призначено на 18.08.2015.

Водночас, разом із позовною заявою ПАТ «Міський комерційний Банк» подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в національній та/або іноземній валюті та на інші цінності ТОВ «Онікс-груп» в межах розміру позовних вимог.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як слідує зі змісту поданої позивачем заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, ПАТ «Міський комерційний Банк» в обгрунтування означеної заяви зазначає про ухилення відповідача від виконання зобов'язання по задоволенню грошових вимог позивача за кредитним договором, знаходження відповідача на тимчасово окупованій території, що може свідчити про зменшення, зникнення чи пошкодження заставного майна у майбутньому, і як наслідок ускладнити виконання рішення суду.

Однак, суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі, у той час як посилання позивача на ухилення відповідача від виконання обов'язку за кредитним договором та договором застави, а відтак потенційну можливість ускладнення виконання судового рішення, не є достатньо обґрунтованими, а тому суд, у відповідності до ст. 66 ГПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ПАТ «Міський комерційний Банк» про вжиття заходів до забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.

Ухвалами господарського суду Київської області від 18.08.2015 та 01.09.2015 розгляд даної справи відкладався на 01.09.2015 та 15.09.2015.

В судові засідання 18.08.2015, 01.09.2015 та 15.09.2015 представники відповідача та третьої особи не прибули, витребувані судом документи не надали, про причини неприбуття суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином, в порядку, передбаченому п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.06.2014 №01-06/745/2014 В«Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України В«Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»» , що підтверджується довідками про розміщення інформації про час судових засідань 18.08.2015, 01.09.2015 та 15.09.2015 у даній справі на офіційному веб-порталі господарського суду Київської області в мережі Інтернет (www.ko.arbitr.gov.ua/sud5012) в розділі В«Новини та події судуВ» .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представнка позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2013 між ПАТ «Міський комерційний Банк» (далі-банк) та ПрАТ «Авіакомпанія «Ейр онікс» (далі-позичальник) укладено кредитний договір №1062/980-ЮО (далі-Договір), відповідно до якого банк надає позичальнику кредит у сумі 7 493 000, 00 грн (ліміт кредитної лінії) починаючи з 01.11.2013 на умовах, передбачених цим договором, з встановленням графіку зменшення заборгованості, що вказаний у додатку №1 до даного Договору.

Пунктами 1.2., 1.3., 1.5., 3.4. договору передбачено строк дії кредитної лінії: з 01.11.2013 по 31.01.2014, дата повернення кредиту - 31.01.2014, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлена у розмірі 30% річних.

Моментом (днем) надання кредиту вважається день зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника.

Згідно пунктів 3.5., 3.6. підпункт 4.1.1. пункту 4.1., підпункту 4.2.2. пункту 4.2., пункту 8.8. Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в валюті кредиту щоденно за фактичну кількість днів у періоді. При розрахунку процентів за користування кредитом використовується метод: «факт/факт». При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення кредиту. У випадку прострочення погашення кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту погашення кредиту.

Проценти сплачуються в такому порядку: щомісячно до 5 (п'ятого ) числа включно, місяця наступного за місяцем користування коштами, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту та одночасно з остаточним поверненням кредиту, шляхом здійснення безготівкового перерахування.

Банк зобов'язується з урахуванням умов цього Договору видати кредит у безготівковій формі шляхом оплати розрахункових документів позичальника або шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника.

Позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а також інші платежі, які передбачені цим Договором.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх умов даного Договору.

Вподальшому, сторонами були внесені зміни та доповнення до Договору, шляхом укладення відповідних договорів про внесення змін до Договору, зокрема, договором №4 про внесення змін до кредитного договору №1062/980-ЮО від 01.11.2013 сторони погодили, що виконання зобов'язань позичальника за даним Договором по поверненню кредиту, сплати нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, можливих штрафних санкцій, інших платежів передбачених цим Договором, а також витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги забезпечується, зокрема, заставою належних ТОВ «Онікс-груп» цінних паперів (акцій), а саме: простих іменних акцій, емітентом яких є ПрАТ «Авіакомпанія «Ейр онікс», (код ISIN НОМЕР_1) в кількості 60 000 штук, номінальною вартістю 1,0 грн.

12.11.2013 між ПАТ «Міський комерційний Банк» (далі-заставодержатель) та ТОВ «Онікс-груп» (далі-заставодавець) укладено договір застави цінних паперів №1062/980-ЮО/ЗЦП-2 (далі - договір застави), відповідно до якого, з урахуванням внесених змін за договором №1 від 21.11.2013, застава за цим договором забезпечує вимоги заставодержателя за кредитним договором №1062/980-ЮО від 01.11.2013 (а також будь-яким змінами та доповненнями до нього, в тому числі стосовно зміни процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту, тощо), укладений між заставодержателем та позичальником, за умовами якого останній зобов'язаний повернути заставодержателю до 31.01.2014 включно кошти у розмірі 7 493 000, 00 грн, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 30% процентів річних та штрафні санкції, інші платежі у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором заставодавець передає в заставу заставодержателю належні йому на праві власності цінні папери, а саме прості іменні акції ПрАТ «Авіакомпанія «Ейр онікс», (код ISIN UA4000146005) в кількості 60 000 шт, номінальною вартістю 1,0 грн.

Заставна вартість предмета застави становить 60 000, 00 грн.

Пунктами 3.1.2., 3.1.3., договору застави передбачено, що у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та/або заставодавцем умов цього договору, заставодержатель має право задовольнити вимоги шляхом реалізації предмета застави згідно із законодавством України.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити у повному обсязі вимоги, що визначаються на момент задоволення, включаючи суму кредиту, проценти, пеню (за наявності), відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язань, а також витрати понесені у зв'язку з пред'явленням вимоги.

Відповідно до умов Договору банк (позивач) надав позичальнику кредит в розмірі 7 493 000,00 грн, проте позичальник свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати комісії, процентів за користування кредитом належним чином не виконав, у зв'язку з чим ПАТ «Міський комерційний Банк» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позвом до ПрАТ «Авіакомпанія «Ейр онікс» про стягнення 6 055 355, 53 грн заборгованості за кредитним договором №1062/980-ЮО від 01.11.2013 щодо сплати заборгованості за кредитом, простроченої комісії за відкриття кредитної лінії, заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами та пені за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, нарахованих за період з 02.12.2013 по 16.01.2014.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.03.2014 у справі №901/557/14 позов ПАТ «Міський комерційний банк» до ПрАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс» задоволено, стягнуто з ПрАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс» на користь ПАТ «Міський комерційний банк» заборгованість у розмірі 6 055 355,53 грн та судовий збір у розмірі 73 080,00 грн.

Вподальшому, посилаючись на невиконання ПрАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс» взятих на себе за кредитним договором зобов'язань, в тому числі встановлених рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.03.2014 у справі №901/557/14, позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до ПрАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс» про стягнення 143 084,13 грн, з яких: 98 595, 89 грн процентів за користування кредитом та 44 488, 24 грн пені за несвоєчасне поверенення кредиту та сплату процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 16.01.2014 по 09.02.2014 включно.

Рішенням господарського суду Київської області від 21.07.2015 у справі №911/2432/15, позов ПАТ «Міський комерційний банк» до ПрАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс» задоволено частково, стягнуто з ПрАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс» на користь ПАТ «Міський комерційний банк» 98 595,89 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 42 967,84 грн пені.

Беручи до уваги встановлену та присуджену до стягнення за рішеннями господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.03.2014 у справі №901/557/14 та господарського суду Київської області від 21.07.2015 у справі №911/2432/15 заборгованість ПрАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс», як позичальника за кредитним договором №1062/980-ЮО від 01.11.2013, враховуючи невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, сплати комісії, процентів за користування кредитними коштами та штрафних санкцій перед банком, ПАТ «Міський комерційний банк», як кредитор та заставодержатель, просить суд задовольнити свої вимоги щодо сплати коштів за кредитним договором №1062/980-ЮО від 01.11.2013 у розмірі 6 192 976, 31 грн шляхом зверення стягнення на майно, яким відповідач, як поручитель, забезпечив виконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 1054, 1048, 530 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. ст. 553 554 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставин, встановлені рішеннями господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.03.2014 у справі №901/557/14 та господарського суду Київської області від 21.07.2015 у справі №911/2432/15 обставини щодо наявності заборгованості ПрАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс», як позичальника, перед ПАТ «Міський комерційний банк» за кредитним договором №1062/980-ЮО від 01.11.2013 щодо сплати основного боргу, комісії, процентів та пені, що в силу приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України є преюдиційними та не потребують доказування, свідчать як про підставність заявлених у даній справі вимог позивача так і наявність у відповідача, як поручителя за договором застави цінних паперів №1062/980-ЮО/ЗЦП-2 від 12.11.2013, обов'язку щодо задоволення грошових вимог кредитора по сплаті основного боргу, комісії, процентів та неустойки.

Так, звертаючись до суду, в обгрунтування заявленої позовної вимоги позивач посилається на обов'язок відповідача задовольнити вимоги банку щодо сплати сукупної заборгованості за кредитним договором №1062/980-ЮО від 01.11.2013 у розмірі 6 192 976,31 грн, з яких: 5 758 000,00 грн заборгованості за кредитом, 294 053,42 грн заборгованості по відсоткам, 78 548, 75 грн комісії за відкриття кредитної лінії, 60 147, 59 грн пені за прострочену заборгованість за кредитом, 2 226, 55 грн пені за прострочену заборгованість по відсоткам, нарахованих за період з 02.12.2013 по 09.02.2014 включно.

Приписами ст. 627, 629, 530 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень.

Так, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.03.2014 у справі №901/557/14 встановлено наявність та обов'язок по сплаті позичальником заборгованості за кредитом, комісії за відкриття кредитної лінії, по відсоткам за користування кредитними коштами, по пені за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, нарахованих за період з 02.12.2013 по 16.01.2014, за кредитним договором у сукупному розмірі 6 055 355, 53 грн.

Водночас, рішенням господарського суду Київської області від 21.07.2015 у справі №911/2432/15 встановлено наявність та обов'язок по сплаті заборгованості позичальника за кредитним договором у розмірі 141 563, 73 грн, з яких 98 595,89 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами та 42 967,84 грн пені за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, нарахованих за період з 17.01.2014 по 09.02.2014.

Поряд з тим, належних та допустимих доказів примусового виконання вищезазначених рішень у справах №901/557/14 та №911/2432/15, що набрали законної сили та не оскаржені до судів вищих інстанцій, та стягення коштів за вказаними рішеннями, суду не надано.

З огляду вищезазначеного, беручи до уваги встановлення та задоволення рішеннями суду вимог банку до позичальника щодо заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитним коштами, комісії та пені за сукупний період з 02.12.2013 по 09.02.2014, суд дійшов висновку про те, що розмір заявлених позивачем у даній справі сум у розмірі 6 192 976,31 грн, в рахунок погашення яких банк просить звернути стягнення на майно відповідача, як поручителя, є обгрунтованим та арифметично вірним.

До того ж, в підтвердження наявної заборгованості поручителя за кредитним договором станом на 10.02.2014, в заявленому у даній справі розмірі, позивачем надано довідку №13/9726 від 14.08.2015, підписану уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк».

Приписами статей 1049, 1050, 627 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи, що станом на день прийняття рішення позичальник обов'язки за кредитним договором виконав частково, не повернувши частину кредитних коштів, процентів за користування кредитними коштами, комісії та не сплативши пеню, у той час як встановлену за рішеннями суду заборгованість по сплаті відповідних коштів позивачем не стягнуто в примусовому порядку з позичальника, суд дійшов висновку про доведеність позивачем відповідальності відповідача, як поручителя, за неналежне виконання ПрАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс», як позичальником, обов'язків по сплаті коштів за кредитним договором №1062/980-ЮО від 01.11.2013 у розмірі 6 192 976,31 грн, з яких: 5 758 000,00 грн заборгованості за кредитом, 294 053,42 грн заборгованості по відсоткам, 78 548, 75 грн комісії за відкриття кредитної лінії, 60 147, 59 грн пені за прострочену заборгованість за кредитом, 2 226, 55 грн пені за прострочену заборгованість по відсоткам, нараховані за період з 02.12.2013 по 09.02.2014 включно.

У відповідності до статей 572-574, ч. 1 ст 576 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Приписами частин 1, 2 ст. ст. 589, 590 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.3., 3.1.2., 3.1.3. договору застави цінних паперів №1062/980-ЮО/ЗЦП-2 від 12.11.2013, в редакції договору №1 про внесення змін до договору застави цінних паперів №1062/980-ЮО/ЗЦП-2 від 12.11.2013, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором заставодавець передає в заставу заставодержателю належні йому на праві власності цінні папери - прості іменні акції ПрАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс», (код ISIN UA4000146005) у кількості 60 000 шт., номінальною вартістю 1, 00, заставна вартість яких становить 60 000, 00 грн.

У разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та/або заставодавцем умов цього договору, заставодержатель має право задовольнити вимоги шляхом реалізації предмета застави згідно із законодавством України.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повому обсязі свої вимоги, що визначаються на момент задовлення, включаючи суму кредиту, проценти, пеню (за наявності), відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язань, а також витрати, понесені у зв'язку із пред'явленням вимоги.

Згідно частин 1, 2 статті 591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Пунктами 5.1.1., 5.2.2. договору застави передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави та його реалізацію у випадку, якщо у момент настання строку виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договрм строки сум відсотків за користуванням кредитом (у тому числі відстоків за неправомірне користування кредитом); та/або несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором.

Зверення стягнення на предмет застави може відбуватися відповідно до чинного законодавства будь-якими із наступних, обраних на власний розсуд заставодержателя, способів, зокрема звернення стягнення на предмет застави на підставі рішення суду.

Відповідно до наданих суду пояснень позивача, з урахувням заяви про зменшення розміру позовних вимог, вартість предмета застави встановлюється у розмірі, визначеному договором застави цінних паперів №1062/980-ЮО/ЗЦП-2 від 12.11.2013, в редакції договору №1 про внесення змін до договору застави цінних паперів №1062/980-ЮО/ЗЦП-2 від 12.11.2013, а саме 60 000, 00 грн.

Доказів заперечень відповідача чи спорів між стронами щодо вартості предмета застави суду не надано.

Отже, беручи до уваги наведені нормативні приписи, встановлення рішеннями господарського суду Автономної Республіки Крим та господарського суду Київської області неналежного виконання позичальником своїх обов'язків за кредитним договором №1062/980-ЮО від 01.11.2013, що породжує для відповідача, як поручителя, обов'язок по сплаті такої заборгованості за рахунок заставленого майна, враховуючи передбачене чинним законодавством та договором застави право заставодержателя (позивача) на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, суд дійшов висновку, що вимога позивача про звернення стягнення на заставлене майно, яке є предметом договору застави цінних паперів №1062/980-ЮО/ЗЦП-2 від 12.11.2013, в редакції договору №1 про внесення змін до договору застави цінних паперів №1062/980-ЮО/ЗЦП-2 від 12.11.2013, загальною вартістю 60 000, 00 грн для погашення заборгованості по сплаті кредиту, процентів, комісії та пені позичальника перед позивачем, підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем, у відповідності зі ст.ст. 33-34 ГПК України, належними і допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Поряд з тим, позивач просить суд встановити спосіб реалізації заставного майна шляхом продажу обтяжувачем предмета забезпечувалного обтяження на публічних торгах, з визначенням початкової ціни продажу предмету застави на підставі договору застави 60 000, 00 грн.

Відповідно до ст. ст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

З огляду вищезазанченого, суд дійшов висновку про встановлення способу реалізації заставленого майна, яке є предметом договору застави цінних паперів №1062/980-ЮО/ЗЦП-2 від 12.11.2013, в редакції договору №1 про внесення змін до договору застави цінних паперів №1062/980-ЮО/ЗЦП-2 від 12.11.2013, початковою вартістю 60 000,00 грн, шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача та стягуються у доход Державного бюджету, позаяк позивач звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 35 49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 1048, 1049,1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, ст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Звернути стягнення на прості іменні акції (код ISIN UA4000146005), емітентом яких є ОСОБА_3 акціонерне товариство «Авіакомпанія «Ейр Онікс» (ідентифікаційний код 35228772), номінальною вартістю одного цінного паперу - 1,00 грн., у кількості 60 000 (шістдесят тисяч) штук, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною 60 000 (шістдесят тисяч) грн 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-груп» (вул. Павленко, 22, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006, ідентифікаційний код 32749909) в доход Державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 21.09.2015

Суддя В.А. Ярема