Рішення

від 14.09.2015 по справі 910/18783/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2015Справа №910/18783/15

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРОС МОБАЙЛ"

до : товариства з обмеженою відповідальністю "БЕНЕФІТ СІСТЕМС"

про стягнення 93.050,48 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Додух О.О. - за довіреністю від 14.07.2015 № б/н;

відповідача: Бутнік-Сіверський С.О. - за довіреністю від 01.09.2015 № РОА 2015/05.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРОС МОБАЙЛ" звернулося до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БЕНЕФІТ СІСТЕМС" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 93.050,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем за договором від 01.06.2013 № 02/2013, оскільки не здійснив в повному обсязі розрахунок за надані послуги. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 251.877,77 грн з яких: основна заборгованість складає 121.000,00 грн; пеня в сумі - 46.656,48 грн, штраф за прострочення оплати послуг в сумі 6.050.00, штраф за прострочення оплати послуг більше ніж на п'ять днів в сумі 6.050.00, грн, 3 % річних в сумі 3.481,23 грн та інфляційних втрат в сумі 68.640,06 грн.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, відповідно до якого позов відхилив частково з тих підстав, що строк дії укладеного між сторонами спору договору від 01.06.2013 № 02/2013 закінчився 31.05.2014 та на новий строк продовжений не був. Відтак відповідальність, передбачена договором не може застосовуватись до сторони за порушення зобов'язання, яке виникло після закінчення дії договору. Крім того, позивачем при розрахунку штрафу не враховано строку позовної давності. Відповідач також зазначив, що заявлена позивачем до стягнення сума штрафних санкцій, трьох відсотків річних та інфляційних втрат значно велика порівняно з сумою основного боргу, сплата яких може негативно вплинути на майновий стан та господарську діяльність відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.07.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/18783/15. Розгляд справи призначений на 07.09.2015.

В судовому засіданні 07.09.2015 оголошено перерву до 14.09.2015.

До господарського суду надійшла заява представника позивача про зменшення позовних вимог. Згідно вказаної заяви позивача, останній зменшив свої вимоги до 93.050,48 грн., з яких: пеня - 10.455,29 грн, штраф за прострочення оплати послуг в сумі 6.050.00, штраф за прострочення оплати послуг більше ніж на п'ять днів в сумі 6.050.00, грн, 3 % річних в сумі 3.604,52 грн та інфляційні втрати в сумі 66.890,67 грн.

Вказана заява представника позивача прийнята судом, тому, спір розглядається з урахуванням зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 14.09.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ФАРОС МОБАЙЛ" (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "БЕНЕФІТ СІСТЕМС" (далі - відповідач) укладено договір про надання послуг від 01.06.2013 № 02/2013 (далі - Договір).

Як вбачається з предмету Договору, позивач взяв на себе зобов'язання щомісячно надавати послуги з обслуговування програмного додатку, встановленого на обладнанні відповідача та здійснювати технічну і сервісну підтримку двох коротких СМС номерів в інтересах відповідача, а відповідач - прийняти та оплатити послуги відповідно до умов Договору (п. 1.1, 1.1.2, 1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору оплата за один місяць обслуговування програмного додатку становить 27.000,00 грн.

Оплата за один місяць технічної та сервісної підтримки двох коротких смс номерів становить 10.000,00 грн (п. 3.3 Договору).

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що оплата послуг здійснюється відповідачем в національній валюті України гривні до 10 числа місяця надання послуг на підставі отриманого від позивача рахунку-фактури.

У відповідності до п. 4 Договору, договір вважається укладеним і набирає чинності, за виключенням а. 7.4 Договору, з дати його підписання сторонами та діє до 31.05.2014, п. 7.4 Договору набирає чинності з 01.09.2013.

Строк дії цього договору може бути продовжено сторонами шляхом підписання додаткової угоди (п. 4.3 Договору).

У випадку прострочення платежів за Договором позивач має право вимагати від відповідача сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та штрафу в розмірі 5% від суми простроченого платежу. У разі прострочення платежів за Договором більше ніж на п'ять робочих днів, відповідач додатково сплачує одноразовий штраф у розмірі 5% від суми простроченого платежу (п. 7.4 Договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивач після закінчення строку дії Договору надав відповідачу послуги на загальну суму 121.000,00 грн. Наведена фактична обставина підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані сторонами та скріплені відбитками їх печаток (засвідчені копії вказаних актів наявні в матеріалах справи).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача його зобов'язання з оплати отриманих послуг. Станом на момент вирішення спору по суті відповідач здійснив оплату основної заборгованості в сумі 121.000,00 грн. Однак, у зв'язку з несвоєчасним здійсненням оплати за надані послуги відповідачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 93.050,48 грн., з яких: пеня - 10.455,29 грн, штраф за прострочення оплати послуг в сумі 6.050.00, штраф за прострочення оплати послуг більше ніж на п'ять днів в сумі 6.050.00, грн, 3 % річних в сумі 3.604,52 грн та інфляційні втрати в сумі 66.890,67 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Стосовно позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у вигляді пені в сумі - 10.455,29 грн, штрафу за прострочення оплати послуг в сумі 6.050.00 та штрафу за прострочення оплати послуг більше ніж на п'ять днів в сумі 6.050.00, грн, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом , зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Таким чином, в силу наведених положень законодавства штрафні санкції за прострочення сплати грошових коштів можуть бути стягнуті саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

З умов п. 4 Договору вбачається, що Договір вважається укладеним і набирає чинності, за виключенням а. 7.4 Договору, з дати його підписання сторонами та діє до 31.05.2014, п. 7.4 Договору набирає чинності з 01.09.2013.

Строк дії цього договору може бути продовжено сторонами шляхом підписання додаткової угоди (п. 4.3 Договору).

Оскільки сторонами спору після закінчення строку дії Договору не укладено додаткових угод про його продовження, а нарахування позивачем штрафних санкцій у вигляді штрафів та пені здійснене за несвоєчасну оплату наданих послуг, які були надані відповідачу після закінчення строку дії Договору суд дійшов висновку, що між сторонами спору відповідальність за порушення умов договору в частині прострочення сплати грошових коштів за надані послуги у вигляді штрафу та пені в письмовому вигляді, а саме у договорі сторонами спору не передбачена.

Враховуючи викладене позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені в сумі - 10.455,29 грн, штрафу за прострочення оплати послуг в сумі 6.050.00 та штрафу за прострочення оплати послуг більше ніж на п'ять днів в сумі 6.050.00, грн є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 3.604,52 грн та інфляційних втрат в сумі 66.890,67 грн є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Відносно тверджень відповідача про те, що причиною неналежного виконання зобов'язань є скрутний фінансовий стан останнього суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 42 та ч. 2 ст. 218 господарського кодексу України, підприємництвом визнається самостійна, ініціативна та на власний ризик господарська діяльність, а відсутність у боржника необхідних коштів не може бути обставиною, що звільняє від господарсько-правової відповідальності за невиконання господарських зобов'язань.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню частково, то згідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БЕНЕФІТ СІСТЕМС" (04119, місто Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21-Г; ідентифікаційний код 36530526, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРОС МОБАЙЛ" (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 19, кімната 90-3; ідентифікаційний код 36136122, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) 3 % річних в сумі 3.604 (три тисячі шістсот чотири) грн 52 коп.; інфляційні втрати в сумі 66.890 (шістдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 67 коп; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21 вересня 2015 року

Суддя С.В. Балац