Рішення

від 17.09.2015 по справі 910/18318/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2015Справа №910/18318/15 За позовом Державного підприємства «Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтранс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТК Трейд»про стягнення 548334,80 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача: Гніздицька Л.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: Беседіна Т.І. - представник за довіреністю;

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року ДП «Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтранс» звернулось до суду з позовом до ТОВ «ЄТК Трейд» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з обслуговування орендованого майна № 51/13 НП ЦВРЕФЮ-У від 21.05.2013 в сумі 548334,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, у порушення умов зазначеного договору, своєчасно не оплачені надані позивачем послуги, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 461769,60 грн., яку просить стягнути позивач.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість на підставі ст. 625 ЦК України 2896,56 грн. 3% річних, 27830,54 грн. штрафу та 55838,10 грн. пені за порушення зобов'язання.

14.09.2015 через канцелярію Господарського суду м. Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій позивач вказав, що відповідачем частково погашено заборгованість 108206,40 грн., яку позивачем враховано при розрахунку заборгованості. При цьому позивачем донараховано заборгованість за договором за період з червня по серпень 2015 року, а також перераховано пеню, 3% річних та штраф. З урахуванням вказаної заяви про збільшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 477093,60 грн. заборгованості, 6852,81 грн. 3% річних, 41427,46 грн. штрафу та 132555,01 грн. пені за порушення зобов'язання.

Судом вищевказана заява позивача прийнята до розгляду, та отже, у відповідності до ст.ст. 22, 55 Господарського процесуального кодексу України, має місце нова ціна позову, з якої підлягає вирішенню спір по даній справі.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, пояснив, що відповідачем періодично здійснюються перерахування грошових коштів позивачу з метою погашення наявної заборгованості, проти задоволення позову не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 21.05.2013 між ДП «Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтранс» (далі - позивач, виконавець) та ТОВ «ЄТК Трейд» (далі - відповідач, замовник) укладено договір обслуговування орендованого майна № 51/13 НП ЦВРЕФЮ-У (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався здійснювати технічне обслуговування та ремонт рухомого складу (вагонів), що орендуються за договором № 2/13 ОР ЦВРЕФЮ-У від 21.05.2013 замовником у виконавця.

Розділом 3 договору сторони визначили порядок розрахунків за договором.

Так, п.п. 3.1-3.3 договору визначено, що сплата коштів за технічне обслуговування орендованих вагонів здійснюється замовником по наданому рахунку виконавця, згідно кошторису і протоколу узгодження вартості послуг (додаток №1), який є невід'ємною частиною договору.

Оплата заміни та придбання частин, що вийшли з ладу, здійснюється відповідно до акту виконаних робіт, підписаного сторонами, який є підставою для пред'явлення рахунку до оплати.

Замовник сплачує кошти за технічне обслуговування орендованих вагонів шляхом щомісячних перерахувань, у термін не пізніше 15 числа поточного місяця, виходячи із зобов'язань попереднього місяця.

Остаточні розрахунки здійснюються на підставі рахунка, виставленого виконавцем.

Згідно з п. 7.1 договору, договір діє з моменту підписання до 31.12.2018.

Додатковою угодою № 1 від 03.06.2013 сторони внесли зміни до п. 2.1 договору, доповнивши його пунктами 2.1.3, 2.1.4, згідно з якими виконавець зобов'язався щомісячно підписувати акти звірок та проводити відшкодування витрат замовника на проведення деповських та капітальних ремонтів на підставі повного комплекту документів (у т.ч. копій актів виконаних робіт, кошторисів, ВУ-36, дефектних відомостей від ВЧД, якими виконані такі ремонти), шляхом перерахування коштів на поточний рахунок протягом 5 банківських днів або шляхом підписання акту закриття взаємних розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору, протягом лютого 2015 року - серпня 2015 року надав відповідачеві послуги з технічного обслуговування та ремонту вагонів.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язань з оплати наданих послуг належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 477093,60 грн.

Факт існування заборгованості за надані послуги матеріалами справи доведений належним чином, відповідачем не заперечується.

Положеннями ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Доказів оплати відповідачем наданих послуг сторонами не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованість в сумі 477093,60 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, виходячи з положень ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 611 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та, зокрема, у вигляді нарахування та стягнення пені, штрафу та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що за несвоєчасну оплату у встановлені договором терміни замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення, починаючи з 1-го числа місяця, наступного за звітним.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, відповідно до якого, відповідачу за період прострочення з оплати рахунку № 8 від 12.01.2015 з 01.02.2015 по 03.09.2015, з оплати рахунку № 70 від 09.02.2015 - з 01.03.2015 по 10.09.2015, з оплати рахунку № 103 від 10.03.2015 - з 01.04.2015 по 10.09.2015, з оплати рахунку № 157 від 07.04.2015 - з 01.05.2015 по 10.09.2015, з оплати рахунку № 212 від 07.05.2015 - з 01.06.2015 по 10.09.2015, з оплати рахунку № 258 від 08.06.2015 - з 01.07.2015 по 10.09.2015, з оплати рахунку № 279 від 07.07.2015 - з 01.08.2015 по 10.09.2015, з оплати рахунку № 328 від 10.08.2015 - з 01.09.2015 по 10.09.2015, нараховано 3% річних в розмірі 6852,81 грн., та пеню в розмірі 132555,01 грн., суд дійшов висновку про відповідність здійснених розрахунків вимогам закону та умовам договору, внаслідок чого зазначені суми підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 41427,46 грн. штрафу на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Застосування позивачем зазначеної штрафної санкції, на думку суду, є обґрунтованим, розрахунок штрафу здійснений арифметично вірно, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 33 ГПК України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову, господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

На підставі положень ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТК Трейд» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 69, оф. 1; ідентифікаційний код 37641441) на користь Державного підприємства «Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтранс» (08502, Київська обл., м. Фастів, вул. Червоний шлях-1; ідентифікаційний код 24210297) 477093 (чотириста сімдесят сім тисяч дев'яносто три) грн. 60 коп. заборгованості, 6852 (шість тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн. 81 коп. 3% річних, 41427 (сорок одну тисячу чотириста двадцять сім) грн. 46 коп. штрафу, 132555 (сто тридцять двi тисячi п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 01 коп. пені та витрати на сплату судового збору в сумі 10966 (десять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн. 70 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Я.В. Маринченко