Рішення

від 22.09.2015 по справі 913/550/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року Справа № 913/550/15

Провадження №27/913/550/15

Суддя господарського суду Луганської області Байбак О.І.

при секретарі: Зоріній О.Г.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Луганської області справу № 913/550/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку В«ПриватБанкВ» , м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Луганський машинобудівник-43В» , м. Луганськ

про стягнення 17631,10 грн., -

встановив:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк В«ПриватБанкВ» , м. Дніпропетровськ (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Луганський машинобудівник-43В» , м. Луганськ (далі за текстом - відповідач) заборгованість за укладеним між сторонами договором банківського обслуговування б/н від 19.04.2011 р. в загальному розмірі 17631,10 грн., з яких:

9812,29 грн. - заборгованість за кредитом;

3587,05 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом;

3436,92 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором;

794,84 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Позов обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором банківського обслуговування № б/н від 19.04.201 р. щодо сплати заборгованості за кредитом, та відсотків за його користування.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Ухвалами господарського суду від 18.08.2015 р. та від 01.09.2015 р. розгляд даної справи відкладався в зв'язку з неявкою на судове засідання представника відповідача та ненаданням учасниками судового процесу витребуваних судом документів.

На судове засідання 22.09.2015 р. представника сторін не прибули, про причини неявки суд не повідомили.

З метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи суд вживав наступних заходів:

Як свідчить залучений до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 45-46) адресою Товариства з обмеженою відповідальністю В«Луганський машинобудівник-43В» , є місто Луганськ, вул. Челюскинців, буд. 107-А

Згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки згідно з листом УДППЗ «Укрпошта» № 7/3/2015 (http://ukrposhta.ua/robota-ukrposhti-v-doneckij-ta-luganskij-oblastyax) остання тимчасово не здійснює поштові відправлення до м. Луганськ, направлення копій процесуальних документів на адресу відповідача за допомогою пошти виявилося неможливим.

Однак, з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд двічі розміщував на офіційному веб-порталі "Судова влада України" оголошення про час та місце розгляду даної справи (а. с. 4, 56). Крім того, повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи здійснювалося за допомогою телефонограм (а. с. 5, 57), проте їх передати також не вдалося через відсутність зв'язку з абонентом

Доказів наявності у відповідача інших засобів зв'язку матеріали справи не містять.

Враховуючи рекомендації, які містить інформаційний лист ВГСУ від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 «Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", суд вжив всіх можливих заходів з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі документами та матеріалами, як це передбачено 75 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 19.04.2011 р. відповідач звернувся до позивача з заявою (а.с. 17) про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, тарифів банку, що розміщені на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua). Дану заяву відповідач підписав електронно-цифровим підписом в системі інтернет-клієнт-банк Приват24 19.04.2011 р.

На підставі вказаної заяви позивачем відповідачу був відкритий банківський рахунок № 26003053701523.

Дана заява, разом з Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватБанкВ» (www.privatbank.ua) суд вважає такою, що разом складають договір банківського обслуговування б/н від 19.04.2011 р., виходячи з наступного:

Матеріали справи містять письмову заяву відповідача від 12.09.2013 р. про відкриття поточного рахунку 26007053709231.

Згідно з даною заявою, підписавши її банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах банку - договорі банківського обслуговування в цілому.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватБанкВ» , що діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 (www.privatbank.ua), останній публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).

Тобто фактично, зазначені Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua: https://client-bank.privatbank.ua або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком).

Отже, враховуючи вищевикладене, заява про відкриття поточного рахунку зі зразками підписів та відбитком печатки від 12.09.2013 р. разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, та рифами, що розміщені на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають по суті договір банкі вського обслуговування б/н від 12.09.2013 р. (далі - Договір).

При цьому, сторони також узгодили факт наявності у відповідача права використання підпису останнього, як клієнта банку, у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтверджень через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Таким чином, на підставі п. 3.2.1.1.16. Умов, підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Дане право відповідачем було використане при виконанні договору банківського обслуговування б/н від 19.04.2011 р., зокрема при поданні відповідних заявок на отримання кредиту.

Частиною 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до умов Договору б/н від 19.04.2011 р. відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № 26003053701523 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до п. 3.2.1.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до 3.2.1.1.8. Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»).

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов, ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк. Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Як свідчать матеріали справи, свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в узгодженому сторонами розмірі. Факт надання кредиту підтверджується випискою по рахунку відповідача № 26003053701523 за період з 01.10.2014 р. по 23.07.2015 р. (а. с. 50), а також відповідним меморіальним ордером № CN1K від 23.06.2014 р. (а. с. 49).

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати кредиту, процентів та комісій за його користування в повному обсязі не виконав, його заборгованість перед позивачем складає:

9812,29 грн. - заборгованість за кредитом;

3587,05 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом;

794,84 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Крім того, позивачем також нарахована пеня за не своєчасне виконання зобов'язань за договором у сумі 3436,92 грн.

Факт оплати існуючої заборгованості після звернення позивача до суду з позовом по даній справі позивачем заперечується, зокрема його представником в судовому засіданні 01.09.2015 р.

Обставини щодо несплати існуючої заборгованості стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд виходить з наступного:

Згідно з ч. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 2 ст. 1056 1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фі ксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4. яким затвердженим порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню. Клієнт виплачує Банку за користування кредитом, проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому Дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Згідно з п. 3.2.1.4.4. Умов, клієнт сплачує Банку комісію за використання Ліміту відповідно до п. п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.

Пунктом 3.2.1.4.5. Умов передбачено, що Клієнт сплачує Банку винагороду за користування кредитом згідно з а 3.2.1.4.4. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату зазначеної в даному пункті строку. Нарахування здійснюється в дату сплати. Кредитовий оборот по поточному рахунку Клієнта - сума грошових коштів, зарахованих Банком на поточний рахунок Клієнта протягом банківського дня, крім надходжень коштів вечірньої каси. Дебетове сальдо по поточному рахунку Клієнта - сума грошових коштів, перерахованих Банком на підставі розрахункових документів Клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня.

Як вже було зазначено вище, факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором та порушення відповідачем умов зазначеного договору щодо сплати кредиту, процентів та комісій за його користування підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростований.

Розрахунок існуючої заборгованості позивачем здійснено арифметично вірно, на підставі умов укладеного між сторонами договору та відповідних вимог чинного законодавства України.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 9812,29 грн. заборгованості за кредитом, 3587,05 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, та 794,84 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що

встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.2.1.4.1.3 Умов, зокрема передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Згідно з п. 3.2.1.4.1.4 Умов, під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Оскільки відповідач допустив порушення своїх зобов'язань відповідно до укладеного договору банківського обслуговування від 19.04.2011 р. щодо строків повернення кредиту, комісії, сплати процентів, позивачем нараховано йому пеню в сумі 3436,92 грн. за певні періоди прострочення з 03.11.2014 р. по 01.07.2015 р. (а. с. 51).

Однак, згідно зі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014р. № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Зазначеним законом, що є спеціальним, дія якого поширюється лише на певне коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

На виконання ст. 6 Закону Національний банк України направив всім банкам лист від 27.10.2014р. № 18-112/64138 про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення (далі - Перелік).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Луганськ, де проводив свою господарську діяльність відповідач.

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. № 1053-р В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операціяВ» .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Тар АльянсВ» до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014р. В«Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів УкраїниВ» від 30.10.2014р. № 1053-рВ» .

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у зазначеній адміністративній справі залишена без змін і набрала законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, на даний час дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. № 1053-р зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р., однак воно не скасоване і не визнано незаконним (недійсним).

Відповідно до ст. 2 Закону України В«Про судоустрій і статус суддівВ» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Закріплене в ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, бути звільненим від відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту на період проведення антитерористичної операції не може бути ілюзорним, носити декларативний характер. Зазначене право повинно бути гарантованим, незалежно від того, що державним органом повною мірою не забезпечено передумови виконання зазначеного Закону і з цієї причини не може бути відмовлено судом в захисті законного права відповідача.

Крім того, статтею 1 Закону України В«Про боротьбу з тероризмомВ» встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України, видано наказ від 07.10.2014р. № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014р.

Отже, проведення з 07.04.2014р. антитерористичної операції на території Луганської області, до складу якої відноситься м. Луганськ, визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Разом з тим, проведення антитерористичної операції на території м. Луганськ є загальновідомим фактом, тобто таким, що з урахуванням вимог ст. 35 ГПК України, взагалі не потребує доведенню, оскільки зазначене місто нині окуповане незаконними збройними формуваннями, тобто перебуває на тимчасово окупованій території.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Аналогічної правової позиції дотримується і Донецький апеляційний господарський суд, зокрема в постановах по справам № 908/1743/15, № 922/989/15, № 905/4017/14, № 913/62/15, 908/2285/15 та багатьом іншим.

За таких обставин вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 3436,92 грн. за певні періоди прострочення з 03.11.2014 р. по 01.07.2015 р. не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 2 Закону України В«Про судоустрій і статус суддівВ» , суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

З урахуванням вимог ст. 44, ч. 2 ст. 49 ГПК України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача судовий збір в сумі 1827 грн. незалежно від результатів вирішення даного спору.

Згідно зі ст. 2 Закону України В«Про судоустрій і статус суддівВ» , суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

З урахуванням вимог ст. 44, ч. 2 ст. 49 ГПК України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача судовий збір в сумі 1827 грн. незалежно від результатів вирішення даного спору.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівник-43» (адреса: 91011, м. Луганськ, вул. Челюскінців, буд. 107-А; код ЄДРПОУ: 32474196) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватБанкВ» (адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, б. 50, код ЄДРПОУ 14360570) 9812,29 грн. заборгованості за кредитом, 3587,05 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 794,84 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 1827 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Байбак О.І.