Ухвала

від 23.03.2015 по справі 914/581/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.03.2015 р. Справа № 914/581/15

Суддя господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Юрків М.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом:Приватного підприємства «Ремпромбуд-Сервіс», смт.Запитів, Львівська область; до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Нєфтєтрубокомплект», м.Москва, Росія; про:стягнення 27 600 доларів США.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність від 06.02.2015 р.);

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Ремпромбуд-Сервіс», смт.Запитів, Львівська область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нєфтєтрубокомплект», м.Москва, Росія про стягнення 27 600 доларів США.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст. 77 цього Закону.

Умовами розділу 9 договору суборенди механізму №139 від 20.11.2013 р. сторони погодили, що всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного договору або у зв'язку з ним, в тому числі щодо його тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в Господарському суді Львівської області. Правом, яке регулює даний договір, є матеріальне право України.

Положення ст. 64 ГПК України передбачають обов'язок суду повідомити сторонам спору про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, шляхом надіслання на адресу сторін ухвали про порушення провадження у справі.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_1 України.

Стаття 22 ГПК України визначає, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Відповідно до ст.125 ГПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_1 України.

Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_1 України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_1 України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

У справах за участю нерезидентів для повідомлення іноземної сторони про розгляд справи необхідно застосовувати положення Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 р. (Україна приєдналася Законом від 10.11.1994 р.), разом із Протоколом до неї від 28.03.1997 р. (дата підписання для України - 28.03.1997р. та дата набуття чинності для України - 17.09.1999 р.)

На сьогоднішній день учасником цієї Конвенції є також Російська Федерація.

Статтею 1 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 р. передбачено, що громадяни кожної з Договірних Сторін, а також особи, що проживають на її території, користуються на територіях всіх інших Договірних Сторін у відношенні своїх особистих і майнових прав таким же правовим захистом, як і власні громадяни цієї Договірної Сторони. Громадяни кожної з Договірних Сторін, а також інші особи, що проживають на її території, мають право вільно і безперешкодно звертатися до суду, прокуратури й інших установ других Договірних Сторін, до компетенції яких відносяться цивільні, сімейні і кримінальні справи (далі - установи юстиції), можуть виступати в них, подавати клопотання, пред'являти позови і здійснювати інші процесуальні дії на тих же умовах, що і громадяни цієї Договірної Сторони. Положення цієї Конвенції застосовуються також до юридичних осіб, створених відповідно до законодавства Договірних Сторін.

Статті 5 встановлює, що при виконанні цієї Конвенції компетентні установи юстиції Договірних Сторін зносяться один з одним через свої центральні органи, якщо тільки цією Конвенцією не встановлений інший порядок зносин.

17.09.1999 р. для України набрав чинності Протокол до Конвенції від 29.03.1997 року. Цим Протоколом було доповнено статтю 5 вказаної Конвенції, а саме - при здійсненні правової допомоги компетентні установи юстиції Договірних Сторін зносяться одна з одною через свої центральні, територіальні та інші органи, якщо цією Конвенцією не передбачений інший порядок зносин. Зміни, що внесені Протоколом до положень цієї Конвенції, на сьогоднішній день застосовуються у відносинах України з Російською Федерацією.

Порядок оформлення, вручення та виконання судових доручень регламентується ст.ст. 7- 11 Конвенції.

Згідно ст. 10 Конвенції запитувана установа юстиції здійснює вручення документів відповідно до порядку, що діє в її державі, якщо документи, що вручаються, написані на її мові або російською мовою або забезпечені завіреним перекладом на ці мови. В іншому випадку вона передає документи одержувачеві, якщо він згодний добровільно їх прийняти.

Водночас, стаття 11 Конвенції встановлює, що вручення документів засвідчується підтвердженням, підписаним особою, якій вручений документ, і скріпленим офіційною печаткою запитуваної установи, із зазначенням дати вручення і підписом працівника установи, що вручає документ або виданий цією установою інший документ, у якому повинні бути зазначені спосіб, місце і час вручення.

Відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції документи, що були складені або засвідчені відповідною установою однієї з Договірних Сторін, скріплені гербовою печаткою та засвідчені підписом компетентної особи, мають силу документа на території другої Договірної Сторони без будь-якого іншого засвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж й на території другої Договірної Сторони.

Статтею 17 Конвенції передбачено, що у відношеннях один з одним при виконанні цієї Конвенції установи юстиції Договірних Сторін користуються державними мовами Договірних Сторін або російською мовою.

Пунктом 2.1. Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України і Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 р. №1092/5/54, передбачено, що у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном. Доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави.

У разі надіслання судом України доручення для виконання за кордоном цивільна справа, у зв'язку з якою складається доручення, призначається до розгляду з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном. У разі можливості судом України призначається дата наступного судового засідання, на яке може прибути особа, що викликається (п. 2.2. Інструкції).

Доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. (п. 2.3. інструкції).

Відповідно до п. 2.5. Інструкції, суд України направляє доручення через Головне управління юстиції до Мін'юсту, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Зважаючи на те, що у суду виникла необхідність вручення документів нерезидентові з метою повідомлення його про розгляд справи в господарському суді Львівської області, розгляд справи слід відкласти для направлення судового доручення в порядку, передбаченому Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993р.

Керуючись ст.ст. 1, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 17 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, Законом України «Про міжнародне приватне право», Законом України «Про міжнародні договори України», ст.ст. 77, 86, 125 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Звернутися через Головне управління юстиції у Львівській області до компетентного органу за місцем знаходження ТзОВ «Нєфтєтрубокомплект» із судовим дорученням про вручення документів у порядку, встановленому Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах.

2. Розгляд справи відкласти на 19.10.15 на 10:10. У разі, якщо виклик (повідомлення) на виконання вимог ухвали суду не буде вручено своєчасно, суд врахує це та розгляне справу в день наступного судового засідання, що відбудеться 26.10.15 о 10:10.

Судове засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань №7 (2-й поверх).

Явка представників сторін в судове засідання обов'язкова.

3. Зобов'язати позивача у строк до 06.04.2015 р.:

- надати суду належним чином нотаріально засвідчений переклад російською мовою у трьох примірниках наступних документів:

- ухвали про порушення провадження у справі №914/581/15 від 25.02.2015 р.;

- ухвали про відкладення розгляду справи №914/581/15 від 23.03.2015 р.;

- позовної заяви №7 від 23.02.2015 р.

4. Зобов'язати відповідача:

- подати документи, видані уповноваженим органом іноземної держави у встановленій формі, що є доказом правосуб'єктності відповідача;

- подати письмовий відзив на позовну заяву з документальним і нормативним обґрунтуванням своїх доводів;

- вжити заходів для врегулювання спору в добровільному порядку, докази надати суду;

- провести звірку взаємних розрахунків з позивачем, акт звірки подати суду;

- представити суду докази відсутності правових підстав виникнення боргу, стягнення якого є предметом позову;

- представити суду докази погашення заборгованості в повному обсязі.

Суддя Мазовіта А.Б.