Рішення

від 22.11.2011 по справі 5015/6302/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.11 Справа№ 5015/6302/11

За позовом : ТзОВ В«ТермексВ» , м. Чернівці

до відповідача : фізичної-особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про: стягнення 1255,79 грн.

Суддя Довга О. І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_2 - довіреність №1 від 21.03.2011 р.;

Від відповідача: не з'явився;

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді (ст. 20 ГПК України). Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Позивач подав письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.

Суть спору :

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом ТзОВ В«ТермексВ» , м. Чернівці до фізичної-особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 1255,79 грн. боргу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задоволити, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення №6496581.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .

Судом встановлено:

Відповідно до договору поставки від 20.08.2009р. №ЛФ20-08-09, укладеного між ТзОВ „ТермексВ» (надалі - Позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, (надалі - Відповідач), останньому поставлено електричні водонагрівачі по накладних №1159 від 11.02.2010р. та №1240 від 15.02.2010р. на загальну суму 5444,66 грн.

Згідно умов п.2.3 Договору Відповідач зобов'язувався сплатити повну вартість переданого йому товару не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки товару, підтвердженням чого є підписання видаткових накладних.

Порушуючи умови договору відповідач частково оплати отриманий товар, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 942,18 грн.

Також Позивач просить стягнути з Відповідача 126,11 грн. пені, 53,31 грн. - 3% річних, 134,19 грн. інфляційних нарахувань.

Суд, розглянувши та дослідивши докази по справі, вислухавши пояснення позивача, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав:

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК У країни).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.172 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Як підтверджено матеріалами справи та встановлено судом, господарське зобов'язання, яке виникло між сторонами на підставі договору поставки №ЛФ20-08-09 від 20.08.2009р., в частині оплати за поставлений товар не виконано. На день розгляду спору в суді сума боргу становить 942,18 грн.

Згідно ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, в силу вищенаведених правових норм та договірних умов, існують усі підстави для стягнення з Відповідача 942,18 грн. основного боргу, 53,13 грн. - 3% річних, 134,19 грн. -інфляційних витрат, 126,11 грн. пені та штрафу в розмірі 106,67 грн.

Судові витрати віднести на Відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 546 ЦК України, ст. ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОнишкоОлега СтепановичпаБлагодійного фонду допомоги інвалідам гірських районів Львівської області (79017, м. Львів, вул. Левицького, 73/2, ЄДРПОУ 23891602) на користь ТзОВ „Логістика-торгівля-дистрибуціяВ» (м. Львів, вул. Донцова, 15/1, ЄДРПОУ 36501170) 14 676 грн. 00 коп., 146 грн. 76 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя Довга О.І.