Рішення

від 25.02.2010 по справі 25/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.10 Справа№ 25/31

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів»(м.Львів) до відповідача:Приватного підприємства В«АгробетонВ» (м.Львів) про :стягнення заборгованості в сумі 23 966,55 грн. Суддя :ОСОБА_1 При секретарі :ОСОБА_2 Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_3-представник, довіреність від 05.01.2010 року №7 від відповідача :Не з»явився Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів» (м.Львів) до Приватного підприємства В«АгробетонВ» (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 23 966,55 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.02.2010 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 19.02.2010 року. Ухвалою від 19.02.2010 року розгляд справи відкладено до 25.02.2010 року, у звВ»язку з неявкою представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 11.02.2010 року, про відкладення від 19.02.2010 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

В судовому засіданні 25.02.2010 року позивач подав уточнення позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 12 550,82 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні 25.02.2010 року позивач представив суду акт звірки взаєморозрахунків станом на 23.02.2010 року на суму 12 550,82 грн.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 11.02.2010 року, про відкладення від 19.02.2010 року не виконав, відзив на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №5162507 від 15.02.2010 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обовВ»язковою.

Позов розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 25.02.2010 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

За накладною №РН-0000880 від 05.02.2009 року по довіреності ЯПО №045779 від 26.01.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів»(надалі -позивач) поставило Приватному підприємству В«АгробетонВ» (надалі -відповідач) товар (металопрокат) на суму 73 317,60 грн.

За твердженням позивача, відповідач частково оплатив заборгованість в розмірі 50 766,78 грн.

Станом на момент звернення з позовом, за твердженням позивача, заборгованість відповідача становить 22 550,82 грн.

Позивач пред»явив відповідачу претензію №37 від 23.07.2009 року з вимогою погасити борг в сумі 75 550,82 грн. Відповідач отримав претензію 27.07.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №1890390.

Крім того, позивачем нараховані інфляційні втрати та 3% річних в розмірі 1 059,86 грн. та 355,87 грн. відповідно.

Отже, загальна сума заборгованості, яка підлягає сплаті відповідачем, за підрахунком позивача, становить 23 966,55 грн.

В судовому засіданні 25.02.2010 року позивач подав уточнення позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 12 550,82 грн. та судові витрати.

Крім того, в судовому засіданні позивач представив суду акт звірки взаєморозрахунків станом на 23.02.2010 року на суму 12 550,82 грн.

Станом на момент розгляду справи відповідач подав докази часткового погашення заборгованості.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобовВ»язання, що виникає між субВ»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субВ»єкт (зобовВ»язана сторона, в тому числі боржник) зобовВ»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субВ»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субВ»єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовВ»язаної сторони виконання її обовВ»язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобовВ»язання, які виникають між субВ»єктами господарювання або між субВ»єктами господарювання і негосподарюючими субВ»єктами -юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобовВ»язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.193 ГК України, субВ»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовВ»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовВ»язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовВ»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовВ»язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовВ»язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобовВ»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обВ»єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач подав докази часткового погашення боргу, заборгованість перед позивачем визнав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Згідно розрахунків, поданих позивачем та визнаних відповідачем, сума боргу становить - 12 550,82 грн.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки в судовому засіданні судом встановлено, що господарські зобов»язання відповідачем не виконані, а також, що відповідач визнав борг, у суда відсутні підстави вважати, що такі дії відповідача суперечать законодавству або порушують права і охоронювані інтереси інших осіб.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно розВ»яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 В«Про судові рішенняВ» , суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів»(м.Львів) до Приватного підприємства В«АгробетонВ» (м.Львів) в частині стягнення заборгованості в сумі 12 550,82 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.В»аВ» ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України В«Про державне митоВ» № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №212 від 10.02.2010 року на суму 239,67 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №213 від 10.02.2010 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути із Приватного підприємства В«АгробетонВ» (79040, вул.Курмановича,Б.9 м.Львів, код ЄДРПОУ 33358828, р/р 2600340000693 в ЛФ ВАТ КБ В«ХрещатикВ» , МФО 385468) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Метал Холдинг ЛьвівВ» (79024, м.Львів, вул.Навроцького,1а, код ЄДРПОУ 33286209, р/р НОМЕР_1 в ЛОД «ОСОБА_4 Аваль», МФО 325570) -борг у сумі 12 550(дванадцять тисяч пВ»ятсот пВ»ятдесят) грн. 82 коп., 239 (двісті тридцять девВ»ять) грн. 67 коп. -сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.