Рішення

від 22.09.2015 по справі 549/440/15-ц

ЧОРНУХИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа №549/440/15-ц

Провадження№2/549/197/15

РІШЕННЯ

Іменем України

18 вересня 2015 р. Чорнухинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.

з участю секретаря - Бибик О.В.

за участю осіб, які беруть участь у справі:

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Чорнухи справу за позовом ОСОБА_1 до дошкільного навчального закладу №19 «Сонечко» Торезької міської ради, третя особа - Торезька міська рада Донецької області, про розірвання трудового договору,

встановив:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтовувала тим, що вона 01.12.2000 р. уклала безстроковий трудовий договір з дошкільним навчальним закладом №19 «Сонечко» Торезької міської ради Донецької області, де працювала на посаді вихователя.

У зв'язку з проведенням в Донецькій області антитерористичної операції відповідач з 01.11.2014 р. перестав надавати їй роботу та виплачувати заробітну плату.

Подати відповідачу заяву про звільнення з роботи у зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю та звільнитися в установленому законодавством порядку позивач не має змоги, оскільки доставка поштової кореспонденції на території Донецької області припинена, а на території м.Торез Донецької області проводиться антитерористична операція.

Також зазначала, що через вирішення питання щодо переселення до Чорухинського району Полтавської області можливості звернутися до суду раніше серпня 2015 р. були відсутні.

Посилаючись на зазначені обставини просила розірвати вищевказаний трудовий договір з 01.11.2014 р. з підстав, передбачених ч.3 ст.38 КЗпП України

Позивач в судовому засіданні позов підтримала повністю і суду пояснила, що намагалась в позасудовому порядку вирішити питання щодо свого звільнення та отримання заробітної плати, проте відповідач через відсутність грошових коштів заборгованість по заробітній платі не виплатив, а розірвати трудовий договір згідно з чинним законодавством відмовився.

Відповідач та третя особа своїх заперечень проти позову не направили, в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового розгляду в силу ч.9 ст.74 ЦПК України вважається такими, що належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи (а.с.42).

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 2 КЗпП України громадяни України мають право на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч. 3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Як вбачається з матеріалів справи, з 01 грудня 2000 року ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем (а.с.7-6).

Зобов'язань за трудовим договором відповідач не виконує, оскільки з 01.11.2014 р. умови праці, необхідні для виконання роботи, не забезпечує, заробітної плати не виплачує, що встановлено з індивідуальних відомостей Пенсійного фонду України про застраховану особу (а.с.9-16).

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», м.Торез Донецької області є населеним пунктом, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

При цьому витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджено те, що державна реєстрація відповідача здійснена 12.09.2008 року, його місцезнаходження - Донецька область, м.Донецьк, вул.Стаханова, 13, дані про перебування юридичної особи в процесі припинення та про юридичних осіб, правонаступниками яких є зареєстрована юридична особа, відсутні (а.с.21).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-34цс13 від 22.05.2013 року, за змістом статті 38 КЗпП України працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розірвання трудового договору і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до його розірвання і які працівник визначає самостійно. У разі, якщо вказані працівником причини звільнення - порушення роботодавцем трудового законодавства (частина третя статті 38 КЗпП України) - не підтверджуються або роботодавцем не визнаються, останній не має права самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору на звільнення за власним бажанням без посилання на частину третю статті 38 КЗпП України.

Для визначення правової підстави розірвання трудового договору на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України значення має сам лише факт порушення законодавства про працю, що спонукав працівника припинити трудові відносини з відповідачем, а не поважність чи неповажність причин такого порушення та його істотність.

Крім того, необхідно зазначити, що у трудових відносинах з урахуванням вимог статей 115, 116 КЗпП України, статей 10, 60 ЦПК України, обов'язок доказування відсутності вини покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного та встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині розірвання укладеного сторонами трудового договору на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, в зв'язку з невиконанням відповідачем встановленого ч. 1 ст. 21 КЗпП обов'язку щодо забезпечення необхідних для виконання роботи умов праці та виплати працівникові заробітної плати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 38 КЗпП України, ст.ст. 10,11,57, 60, 212-214 ЦПК України, суд,

вирішив:

1.Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Розірвати трудовий договір від 01 грудня 2000 року між ОСОБА_1 та дошкільним навчальним закладом №19 «Сонечко» Торезької міської ради Донецької області з 01 листопада 2014 року на підставі ч.3 ст. 38 КЗпПУ.

3. Стягнути з дошкільного навчального закладу №19 «Сонечко» Торезької міської ради Донецької області (86600, Донецька область, м.Донецьк, вул.Стаханова, 13, ідентифікаційний код юридичної особи - 35815113) на користь ОСОБА_1 630 грн. судових витрат.

4.Стягнути з дошкільного навчального закладу №19 «Сонечко» Торезької міської ради Донецької області 243,60 грн. судового збору в дохід держави.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Чорнухинський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання копії цього рішення.

Рішення cуду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Рішення виготовлено у повному обсязі 22 вересня 2015 року.

Суддя