Рішення

від 20.08.2012 по справі 5015/2101/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.12 справа № 5015/2101/12

за позовом : Шевченківської районна адміністрація Львівської міської ради

до відповідача: Приватне підприємство В«БеллатріксВ»

третя особа: Львівська міська рада

про демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Полюхович Х.М.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився

Суть спору:

Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до приватного підприємства В«БеллатріксВ» , третя особа -Львівська міська рада; про зобов'язання демонтувати самочинно встановлений літній майданчик за адресою: м.Львів, вул.Б.Хмельницького,267 за власний рахунок.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/2101/12 від 28.05.2012р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 10год. 45хв. 21.06.2012р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі від 20.06.2012р., 03.07.2012р., 18.07.2012р., 24.07.2012р. За клопотанням сторін було продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

Протягом розгляду справи представникам Учасників оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду по даній справі, які скеровані Учасникам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області, та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень) зазначено, що права та обов'язки учасників визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання не з'явилась, проте, протягом розгляду справи позовні вимоги підтримала повністю.

Також, протягом розгляду справи представником Позивача подано довіреність на право здійснення представництва та клопотання про продовження строку розгляду справи.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, явка визнавалась обов'язковою, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки не повідомив; вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо надання відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання суд не повідомив.

Протягом розгляду справи Відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи (від 03.07.2012р. та від 18.07.2012р.) та клопотання про продовження строку розгляду спору (від 24.07.2012р.).

Третя особа в судове засідання не з'явилась, протягом розгляду справи подала наступні документи: довіреності на право здійснення представництва та пояснення.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд зазначає, що враховуючи вимоги ч.ч.1, 3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України, в суда відсутня правова підстава для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно акту від 11.04.2012р., складеного представниками Позивача та затвердженого заступником голови Шевченківської районної адміністрації, внаслідок проведеного обстеження на території Шевченківського району м.Львова виявлено самочинно встановлений Відповідачем літній майданчик біля об'єкту реєстранного господарства (МАФ) за адресою: м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 267.

Відповідно до ОСОБА_1 Шевченківської районної адміністрації №223 від 20.04.2012р. В«Про демонтаж самочинно встановленого літнього майданчикаВ» (далі -ОСОБА_1), зобов'язано ПП В«БеллатріксВ» у термін до 03.05.2012р. демонтувати самочинно встановлений літній майданчик на вул.Б.Хмельницького, 267 у м.Львові.

ОСОБА_1 отримано 26.04.2012р. Відповідачем, про що свідчить запис на зворотній сторінці ОСОБА_1.

В матеріалах справи відсутні, Учасниками не наведені доводи та не подані докази оскарження, скасування чи відміни ОСОБА_1 станом на час розгляду справи.

26.04.2012р. Відповідачу вручено лист з вимогою демонтувати самочинно встановлений літній майданчик в добровільному порядку, підтвердженням чого є запис на зворотній сторінці листа.

Проте, в добровільному порядку Відповідач ОСОБА_1 не виконав, підтвердженням чого є складений 04.05.2012р. працівниками соціально-економічного розвитку Шевченківської районної адміністрації акт обстеження.

Згідно ч.ч.3,4 ст.11 ЦК України, зобов'язання, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, актів органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», правовий, статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, законами України; органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно ст. 6, 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, інми спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. Планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Респуфііки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавс|вом порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими, районними, обласними радами та їх виконавчими органами, місцевими державними адміністраціями міст Києва та Севастополя в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

У відповідності до п.19.3.5 Правил благоустрою м.Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від №376 від 21.04.2011р., районні адміністрації забезпечують демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм, торговельного, холодильного та іншого обладнання, парканів, тимчасових споруд, обмежувальних паркувальних пристроїв, які перешкоджають під'їзду автомобілів швидкої медичної допомоги, міліції, пожежної, рятувальної, аварійно- відновлювальної техніки до житлових будинків, обмежувачів швидкості руху автотранспорту тощо та інших визначених споруд у м.Львові.

Відповідно до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 19.10.2006р. № 219, районна адміністрація має право звертатись у встановленому порядку до судових органів з позовними заявами для реалізації завдань та виконання покладених на неї повноважень.

Згідно ст.144 Конституції України, ч.ч.1,3 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими навідповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території; місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи, організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Відповідно до п.1.10 В«Правил благоустрою м.ЛьвоваВ» (надалі -Правила благоустрою), затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011р. №376, відкритий літній майданчик -це стаціонарний або тимчасовий (щоденного демонтажу) пункт ресторанного господарства, який розташовується виключно біля стаціонарного закладу у теплий період року з 01.04 по 01.11 і не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей; самочинне встановлення малої архітектурної форми -це встановлення малої архітектурної форми, відкритого літнього майданчика, засобу зовнішньої реклами, дозвіл на встановлення яких не видавався або закінчився і не був продовжений у передбачені терміни або був скасований в установленому порядку.

Пунктами 1.3, 2.1 Правил передбачено необхідність отримання паспорта відкритого літнього майданчика, за відсутності якого забороняється встановлювати літні майданчики на території м.Львова. Проте, паспорт відкритого літнього майданчика на вул.Б.Хмельницького, 267 Відповідачеві не видавався.,

Згідно п.п.6.4, 6.4.1 В«Порядку отримання паспортів відкритих літніх майданчиків у м.Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльностіВ» , затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 05.03.2009р. №2452, самочинно встановлені літні майданчики підлягають демонтажу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч.4 ст.376 Цивільного кодексу України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок .

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що Відповідачем не наведено доводів та не подано доказів відсутності факту самочинного встановлення літнього майданчика, чи демонтажу такого станом на час розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

20.08.2012року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.08.2012року (з врахуванням вихідних).

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати приватне підприємство В«БеллатріксВ» (79000, м.Львів, вул.Гната Хоткевича, 30а/91, ідентифікаційний код 22340601) демонтувати за власний рахунок самочинно встановлений літній майданчик за адресою: м.Львів, вул..Богдана Хмельницького, 267.

3. Стягнути з приватного підприємства В«БеллатріксВ» (79000, м.Львів, вул.Гната Хоткевича, 30а/91, ідентифікаційний код 22340601) на користь Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради (79000, м.Львів, вул..Липинського, 11, ідентифікаційний код 04056115) 1073грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до вимог ст.ст.115-116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.